Майже 70% українців підтримують участь ветеранів у політиці — соцопитування

Фото: Майже 70% українців підтримують участь ветеранів у політиці — соцопитування

66% українців позитивно ставляться до участі ветеранів російсько-української війни в політичному житті, тоді як нейтральне ставлення мають 19% громадян, а негативне або скоріше негативне — 7%. Про це свідчать дані всеукраїнського опитування “Думки і погляди населення України” (Омнібус), яке проводив Київський міжнародний інститут соціології в листопаді – грудні 2025 року на замовлення Руху ЧЕСНО. 

 

Ставлення респондентів до політичної участі ветеранів не залежить від рівня доходу, типу населеного пункту, де вони проживають, та статі. Проте рівень підтримки серед людей, що мають середню спеціальну технічну освіту, становить 71,6%, а серед тих, хто має вищу освіту або науковий ступінь – 66,1%, тоді як серед респондентів з повною середньою освітою або нижчою та професійно-технічною цей показник сягає 59,6% та 60,2%.

Зазначимо, у вересні 2024 року Рух ЧЕСНО проводив аналогічне дослідження. Показовим є те, що суспільна підтримка політичної участі ветеранів є доволі стабільною – на той час участь ветеранів у політиці та виборах підтримували 67,8%, а негативно ставилися 7,6% опитаних.

Читайте також: Як ветерани вже можуть впливати на політику: виступ Програми ветеранського лідерства на «Сталевому слові»

Серед респондентів, які в побуті спілкуються російською мовою, більш нейтральне ставлення до участі ветеранів у політичному житті, ніж серед тих, хто спілкується українською або українською та російською. 

Також різниться ставлення серед респондентів різних вікових категорій. Більша підтримка спостерігається серед людей віком від 30 років, а серед старших за 50 років вона сягає 72–82%.

 

Дослідження також показало, що найбільшими перешкодами для політичної участі ветеранів вважаються недостатні знання про політичні процеси чи відсутність відповідного досвіду, обмежений доступ до ресурсів і фінансування, психологічні та емоційні труднощі, відсутність підтримки з боку політичних партій. 

Сприйняття потенційних барʼєрів для політичної участі ветеранів є подібним серед різних груп, проте 25% жінок говорять про психологічні труднощі, а серед чоловіків лише 16%. 

Понад 30% респондентів з середньою спеціальною технічною, а також вищою освітою виокремлює недостатні знання про політичні процеси чи відсутність відповідного досвіду. Водночас серед респондентів з іншим рівнем освіти цей барʼєр назвали 18–24%. Також спостерігається певна різниця у сприйнятті цього бар’єру між людьми з різним рівнем матеріального забезпечення: серед більш заможних його значущість оцінювалася як вища.

На думку опитаних, для активної участі ветеранів у політичному житті важливими є розвиток ветеранських обʼєднань, навчальні програми та курси, фінансова підтримка під час виборчого процесу, а також підтримка від досвідчених політиків. Хоча учасники соцопитування мали змогу обрати два запропоновані варіанти, 22% не дали відповіді на це питання.

Заможніші респонденти та люди з вищим рівнем освіти частіше сприймали потребу в розвитку ветеранських обʼєднань як ключову. Серед інших варіантів підтримки активності ветеранів у політичному житті ставлення у різних груп та категорій респондентів було подібним. 

Читайте також: Від фронту до міністерства: як ветерани формують нову Україну

Регіональні відмінності не є суттєвими, проте вони існують. Так, 9% мешканців центральних і східних областей негативно ставляться до участі ветеранів у політичному житті, а на Заході цей показник є найменшим. Про потребу в доступності навчальних та освітніх програм і фінансову підтримку під час виборчого процесу частіше говорять на Півдні України. Крім того, мешканці Сходу вважають психологічні проблеми ветеранів і недостатні знання про політичні процеси чи відсутність відповідного досвіду меншою проблемою, ніж респонденти з інших областей.

В рамках дослідження було опитано 2001 жителя України старше 18 років зі Сходу, Заходу, Центру та Півдня. Вибірка не охопила жителів тимчасово окупованих територій, громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з дизайн-ефектом 1,3) не перевищує 2,9%.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]