Які рішення Верховна Рада ухвалила найбільшою кількістю голосів у 2025 році – аналіз ЧЕСНО

За минулий рік нардепи ухвалили загалом 48 рішень конституційною більшістю – тобто 300+ голосами (не рахуючи процедурних питань).  

Найбільше голосів “за” впродовж року отримали рішення про продовження воєнного стану та мобілізації (зазвичай на 90 днів). Верховна Рада продовжувала воєнний стан чотири рази за цей рік і щоразу набиралось понад 300 голосів. Рекордну кількість голосів депутати віддали у квітні – 357 «за».

Чимало голосів нардепи також віддали навесні за ратифікацію Угоди між США та Україною щодо корисних копалин – 338 “за”. 

Високою була й підтримка змін у бюджет щодо збільшення видатків на оборону на 412 мільярдів гривень, які голосували в липні цього року. Рішення підтримали 332 з 344 присутніх у залі депутатів.

Наприкінці липня депутати віддали аж 331 голос “за” за президентський законопроєкт №13533, яким відкочовували назад усі скандальні зміни щодо НАБУ і САП. Це сталось усього через 9 днів після того, як 263 депутати підтримали протилежний законопроєкт №12414, яким фактично знищувалась незалежність антикорупційних органів. 

Серед найуспішніших голосувань також звільнення наприкінці осені Германа Галущенка з посади міністра юстиції після того, як були оприлюднені плівки НАБУ про корупцію в енергетиці. Тоді за проголосували 323 депутати. 

Трохи менше депутатів – 315 – підтримали звільнення його наступниці в кріслі міністра енергетики Світлани Гринчук. Утім, це рішення також увійшло до 20-ки найбільш успішних голосувань року. 

Читайте також: Що відбувалось у Раді під час відставки Галущенка та Гринчук, або Як нардепи субʼєктність повертали 

Як бачимо на графіку нижче, якраз від липня – після наступу на антикорупційні органи – в Раді почала скорочуватись середня кількість голосів “за” під час ухвалення рішень. Але до кінця року напруга в парламенті дещо спала. 

Різке зниження кількості голосів “за” в жовтні був повʼязаний із розглядом поправок до бюджету на наступний, 2026 рік. Адже цьогоріч депутати подали до бюджету рекордну кількість правок – понад 3300. І з них лише 6% були враховані. До того ж депутати голосували бюджет ледь не останньої миті, тож до кінця трималась інтрига, чи вистачить на це голосів. 

Протягом року були і інші рішення, що опинились на межі зриву. Так у серпні парламент ухвалив рішення про перерозподіл бюджетних коштів на пріоритетні невійськові напрями, зокрема на фінансування “Укрзалізниці”, а частину коштів на це – 8 млрд – забирали з бюджету Києва. Тоді 229 народних депутатів з 226 необхідних проголосували за документ, який критикувала, зокрема, опозиція. 

Ледве вистачило голосів також під час голосування за основу за закон про повернення кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини – 227 “за”. 

Депутати також не надто охоче підтримали в лютому 2025 року законопроєкт Зеленського про створення двох Спеціалізованих адмінсудів замість ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва – 234 “за” в другому читанні та в цілому. 

Та й призначення нового Кабміну Юлії Свириденко депутати не зустріли аж надто з ентузіазмом. Рішення підтримали 253 нардепи. При тому “слуги народу” самі не змогли перезавантажити уряд – голоси їм докидали проросійські й олігархічні депутатські групи.