Адвокат Протасового Яру про скляний “місток Кличка”, 120 мільйонів доларів і галявину пам’яті Романа Ратушного

***
“Якщо сервітут і статус заказника будуть скасовані, територія втратить більшу частину своїх земель”

— Чому увага до суду 5 березня така важлива? Що чекає на Протасів Яр, якщо рішення ухвалять не на користь громади?

— Зараз в апеляції розглядається справа за зустрічним позовом ТОВ “Протасів Яр” (входить до групи компаній “Континіум”, мережа АЗС WOG). На першому колі розгляду, в першій інстанції, вони подали позов про часткове скасування рішення Київради щодо створення заказника. Першочерговим позовом самої Київради було встановлення сервітуту. Тоді перша інстанція відмовила в цьому та задовольнила вимоги ТОВ “Протасів Яр” щодо скасування рішення Київради на їхніх земельних ділянках.

Зараз ми знову повернулися до нашої апеляційної скарги на це рішення. “Зависло” питання, в якій юрисдикції має розглядатися справа — в адміністративній чи господарській. Якщо суд все ж вирішить, що це господарське судочинство, він може прийняти рішення про часткове скасування рішення Київради про створення заказника.

Чому це так важливо? Рішення апеляції набирає законної сили з моменту його оголошення. Якщо статус заказника скасують, це відкриє ТОВ “Протасів Яр” шлях до подальшого скасування сервітуту (дозволу на користування землею, — ред.). Нагадаю, сервітут був встановлений апеляційним судом і підтверджений Верховним Судом у 2024 році. Тож часткове скасування рішення Київради про заказник дасть забудовнику можливість оскаржити й сервітут.

Якщо ж сервітут і статус заказника будуть скасовані, територія втратить більшу частину своїх земель — а це 16 із приблизно 20 гектарів. Залишиться всього нічого — приблизно 4 гектари.

— Ви говорите про те, що справа має розглядатися в адміністративному суді, а не в господарському. Чому це питання є фундаментальним? 

— Річ у тім, що ТОВ “Протасів Яр” намагається в господарському судочинстві — на наш погляд, за допомогою сумнівних аргументів — скасувати рішення органу місцевого самоврядування, яке є нормативно-правовим актом. Рішення Київради про заказник має всі ознаки такого акта: воно діє необмежений час і стосується необмеженого кола осіб.

Оскарження нормативно-правових актів, зокрема й рішень органів місцевого самоврядування, має відбуватися виключно в адміністративній юрисдикції. Ми маємо підтвердження цьому в справах, які тривали з 2019 року (ТОВ “Бора” та ТОВ “Дайтона Груп”). Вони розглядалися саме в адміністративних судах, де так само оскаржували рішення місцевої влади. Це єдина правильна юрисдикція, і справа має розглядатися тільки там.

“Наріжним каменем стала галявина”

— На суді представники ТОВ "Протасів Яр" вказували, що пропонували місту "подарувати" 70% території. На вашу думку, чи це була спроба компромісу зі сторони забудовника, чи радше хід для формування образу "доброчесного інвестора" перед суддями?

— Це маніпуляція з боку потенційного забудовника. Насправді йшлося не про 70% на 30%, а приблизно про 80% на 20%. Вони хотіли забудувати максимум 15–20% території, а решту віддати місту. Цю пропозицію озвучив один із інвесторів, але коли він пішов обговорювати її з колегами, вони не знайшли згоди між собою, і вся ця історія згорнулася.

Наріжним каменем стала галявина — місце, де проводиться фестиваль пам’яті Василя та Романа Ратушних і започатковані Романом кінопокази. Забудовник дуже хотів забудувати і її, і ділянку навпроти, через дорогу, з’єднавши їх “містком Кличка”, як вони називали. Скляним містком, щоб об’єднати земельні ділянки.

Але громада сказала: “Вибачте, але ніяка галявина забудована не буде, ніхто вам її не віддасть”. Галявина — це місце пам'яті. Кожен рік там проводиться фестиваль, тривають кінопокази. І як тільки вони почули, що громада буде проти забудови саме цієї ділянки, вони швиденько згорнули ці пропозиції.

А адвокатка Ірина Кобець, яка виступала з цією промовою, — це, як ви правильно підмітили, була спроба показати свою доброчесність перед суддями. Виключно на наш погляд. І вона трохи не відповідає дійсності. Більше того, всі спроби перемовин припинилися з літа 2025 року. 

Особливо після того, як ми з’ясували, що ТОВ “Протасів Яр” здало частину землі в оренду під зону з басейнами, кальяном і баром. Коли ми про це дізналися, то викликали поліцію і відкрили кримінальне провадження. Після цього вони взагалі перестали шукати шляхи до компромісу з громадою.

— На засіданні 24 лютого пролунала сума компенсації в 100–120 мільйонів доларів. Чи це ті цифри, про які йшлося ще у вересні 2024 року, в період діалогів із Київрадою та ТОВ “Протасів Яр”?

— Так, про це йшлося якраз приблизно в той період, коли Київрада ухвалила перше рішення про викуп. Це озвучував один із тих інвесторів. У нас було декілька зустрічей, на яких я був присутній, і тоді він заявив, що вони витратили на ці земельні ділянки 100–120 мільйонів доларів. Це те, що я чітко пам’ятаю. 

Проте за документами сума була інша — здається, на порядок менша. Тому в мене виникає велике запитання: звідки взялися ці 100–120 мільйонів, з чого вони сформувалися? Враховуючи, що офіційні цифри були в рази меншими.

— У вересні 2025 року громада виходила під стіни КМДА через те, що місто провалило терміни грошової оцінки ділянок для їх викупу. Минуло пів року з моменту, як Київрада подовжила терміни дії рішення. Чи просунувся цей процес зараз? Чи бачите ви політичну волю міста довести процедуру до кінця?

— Днями у нас була зустріч у Київраді з цього питання. Так, вони рухаються в бік оцінки. Нам пообіцяли, що вона буде найближчим часом. Точні терміни сказати не можу, бо це залежить від різних факторів, але процес просувається. Місто трохи виправляється і намагається виконати обіцяне — зокрема й те, що Віталій Кличко обіцяв щодо захисту цієї зони.

Місто реагує, намагається діяти, але є нюанси з отриманням бюджету, внутрішні технічні моменти — вони теж впливають на терміни. Але я бачу, що вони почали рухатись. Сподіваюсь, у найближчі місяці ми отримаємо цю оцінку і зможемо далі про щось говорити — або про обмін ділянок, або про викуп. Шукатимемо варіанти виходу.

“Протасів Яр — це легені міста”

— Боротьба за Протасів Яр триває роками, проходить через повномасштабну війну, загибель Романа, блекаути та незліченні суди. Як спільноті вдається зберігати таку мобілізацію громади зараз, коли суспільство досить виснажене?

— Я зараз, мабуть, кажу не як адвокат, а як звичайна людина і житель Києва. Частина нашої громади зараз служить у Збройних силах або в Силах оборони. Люди пам’ятають про Романа Ратушного, його позицію, і тому підтримують історію Протасового Яру. Більше того, вони переконані, що зелена зона в центрі Києва не повинна бути забудована. Протасів Яр — це легені міста, якщо не основні, бо знаходяться просто посеред Києва.

Якщо його забудувати, це, м’яко кажучи, погано вплине на подальше функціонування міста. У нас і так достатньо забудови — і покинутої, і тієї, що зводиться. Ще одна багатоповерхівка в зоні Протасового Яру не принесе нічого доброго. Люди це розуміють і не хочуть бачити чергову 20–30-поверхівку в цій зоні. Тому вони підтримують Романа і пам’ять про нього.