Вибори до Ради ветеранів: тест для системи

Уже за тиждень стартують вибори до Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів. На перший погляд, це технічний процес формування дорадчого органу. Насправді ж це тест для всієї системи ветеранської політики.

Рух ЧЕСНО моніторитиме виборчий процес до Ради в усіх регіонах. Представники організації будуть присутні під час усіх голосувань.

Тест на те, чи зможуть ветерани консолідуватися, щоб якісно представляти свої інтереси. І тест на те, чи владна вертикаль готова провести чесні й незалежні вибори до дорадчого органу. Рада ветеранів має стати майданчиком, де досвід людей, які пройшли війну, перетворюється на політичні рішення. Йдеться не про символічний статус, а про реальний вплив на формування ветеранської політики, напрацювання державних програм підтримки та системних рішень для ветеранів і родин загиблих.

Саме тому процедура формування Ради має бути бездоганною.

Міністерство ветеранів розробило типове положення про вибори. Це важливий крок. Проте документ напрацьовувався без залучення організацій, які мають практичний досвід спостереження за виборами. На етапі розробки не вдалося попередити низку ризиків, проте правила затверджені і їх необхідно дотримуватися.

Положення Мінветеранів має рекомендаційний характер, тож замість організації виборів за єдиним стандартом частина обласних адміністрацій почала встановлювати власні правила. Іноді доволі дивні.

Наприклад, за типовим положенням реєстрація учасників загальних зборів мала завершитися за 14 днів до голосування. Міністерство рекомендувало таку практику, щоб напередодні проведення голосування було відомо, скільки учасників зборів очікувати та як підготувати простір для зборів.

Натомість деякі обласні адміністрації вирішили реєструвати учасників просто в день голосування. Таке рішення виглядає щонайменше нелогічно. Якщо на збори прийде кілька сотень ветеранів, то процес реєстрації може затягнутися на години і фактично заблокувати самі вибори.

Чи робиться це свідомо, чи через брак досвіду? Поки питання відкрите.

В інших регіонах виникають інші проблеми. Наприклад, відмови у реєстрації кандидатів з доволі сумнівних причин.

Згідно з положенням, кандидатів мають обирати з-поміж представників ветеранських громадських організацій, які працюють щонайменше шість місяців. Така логіка зрозуміла: саме через організації ветерани можуть консолідуватися та мобілізуватися для представництва своїх інтересів.

Але намагання окремих обласних адміністрацій просувати кандидатів від так званих "кишенькових" ГО виглядає відверто нікчемно.

Українська політика добре знає цей інструмент. Досі існує ганебна практика створення контрольованих громадських організацій для імітації представництва.

Було б дуже прикро, якби ця традиція перекочувала і у ветеранську політику.

Фактично ці вибори – тест одразу для кількох сторін.

Для ветеранської спільноти це перевірка на те, чи зможуть ветерани об'єднатися і підтримати тих, хто справді представляє їхні інтереси.

Для держави — тест на те, чи готові обласні адміністрації працювати за принципами прозорості й рівних правил. І чи готові вони відмовитися від старої політичної культури, де вибори виграють не ті, хто має довіру, а ті, хто має адміністративний ресурс.

Це маленькі вибори. Але дуже показові.

Якщо ви стали свідком порушення під час організації та проведення виборів, пишіть на пошту [email protected].