Несуб’єктний парламент — це подарунок для ворога”: Лозинський про кризу Ради та ризики для держави

За словами Лозинського, парламент втрачає вплив на ухвалення рішень, а ключові процеси дедалі більше концентруються поза його межами. Це порушує базовий принцип “стримувань і противаг”, на якому побудована демократична система влади.

"Що би хотів ворог? Хотів би знецінити, зменшити довіру до плінтусу і зробити все для того, щоб парламент не був дієздатний, не функціонував або був максимально неефективний. Цьому самі допомагають фігуранти різних корупційних розслідувань, публічні промовці, які часто все множать на нуль", — вважає Лозинський.

Депутат зазначив, що така ситуація підриває довіру громадян до інституцій і створює ризик внутрішньої дестабілізації. Водночас він підкреслив, що проблема не є унікальною для цього скликання, але нині вона проявляється особливо гостро — зокрема через вплив монобільшості та роль Офісу президента у формуванні порядку денного.

Лозинський також звернув увагу на зміну ролі опозиції під час війни. За його словами, класична модель опозиційної політики в умовах воєнного стану не працює.

"Бути в опозиції під час воєнного стану в класичний спосіб — це бути в опозиції до своєї країни. Чи означає це, що ти не можеш критикувати дії уряду чи президента? Ні, ти можеш і навіть повинен. Як писав Данте Аліг’єрі в “Божественній комедії”, найгарячіші місця в пеклі відведені для тих, хто в моменти найбільших випробувань зберігали нейтралітет. Але в часи повномасштабного вторгнення межа між нейтралітетом, інертністю, тихістю, відстороненістю і бравою опозиційністю на трибуні з плакатом дуже делікатна", — переконаний нардеп.

На його думку, опозиція має не лише критикувати, а й пропонувати альтернативні рішення, інакше це лише посилює політичну турбулентність.

Окремо депутат порушив питання девальвації статусу народного депутата. Він вважає, що зниження довіри до парламенту є частково наслідком корупційних скандалів, але також і результатом інформаційного впливу.

Лозинський попередив, що дискредитація парламенту може бути елементом інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на ослаблення держави зсередини.

Крім того, він наголосив на необхідності завершення процесів деколонізації в Україні, зокрема в топоніміці та гуманітарній політиці. За його словами, країна вже пройшла етап “лагідної українізації” і має переходити до більш рішучих дій.

У контексті майбутніх виборів депутат також застеріг, що без чітких механізмів політичної люстрації Україна ризикує повторити сценарій 2019 року, коли до парламенту потрапили проросійські сили.