Нові лідери й старі товстосуми: рейтинг депутатських фондів обласних рад у 2025-му

Депутатські фонди обласних рад торік перевищили 300 млн грн. Зростання витрат на підтримку виборців відбулося майже в усіх областях.

Найбільший ривок здійснила Житомирська обласна рада, де ця стаття витрат підскочила втричі (з 90 тис. грн на одного депутата в 2024-му до 246 тис. грн — у 2025-му), Івано-Франківська — у 2,5 рази (з 60 тис. грн до 150 тис. грн), на 51% зміцніли фонди Тернопільських обранців.

Багаторічна лідерка — Київська облрада фінансування не нарощувала, однак все рівно опинилися на другому місці за сумою на одного депутата: тут три роки поспіль обранці могли робити “добрі справи” на мільйон гривень. Про це йдеться в аналізі ЧЕСНО.

Найбільший обсяг коштів зосередила Дніпропетровська облрада — понад 119 млн грн. Кожен тутешній депутат міг розпоряджатися понад 1 млн грн, що на 37% більше, ніж 2024-го. Ця стаття витрат передбачена програмою розвитку місцевого самоврядування. Дніпропетровські обранці закріплені за територіальними громадами, яким спрямовують субвенції. Звідти кошти спрямовують на конкретні потреби. Напрямки різні: від матеріальної допомоги й підтримки Сил оборони до ремонтів і закупівлі обладнання. Втім, левова частка — адресна підтримка жителів.

Загалом матеріалка — головна видаткова категорія депутатських фондів обласних рад. Обранці лише двох: вже згаданої Дніпропетровської та Чернігівської облрад могли скеровувати гроші на інші цілі.

Спільним для переважної більшості обласних рад є не тільки зростання депфондів і скерування коштів на адресну допомогу, але й відсутність системного звітування про ці видатки. Частина рад прямо зазначила, що депутати не зобов’язані окремо розповідати про використання бюджетних коштів. Якщо звіти є, то часто без конкретики: кількості отримувачів і сум, що їм скеровані. Це створює ризики політичного піару за рахунок платників податків, відтак негативно відображається на рівні довіри до місцевого самоврядування.