Попри вимоги закону про реформування комунального мовлення, переважна більшість медіа органів місцевого самоврядування досі працює у старому форматі — під прямим контролем своїх засновників. Станом на 27 квітня 2026 року із 87 комунальних мовників лише п’ять пройшли реорганізацію в місцеві публічні аудіовізуальні медіа. Про це свідчить відповідь Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на запит Руху ЧЕСНО.
Понад 94% комунальних мовників в Україні не завершили реформування, яке мало б вивести їх з-під прямого впливу місцевої влади та запровадити незалежні наглядові ради. Закон «Про медіа» вимагає від органів місцевого самоврядування провести цю трансформацію, однак обов’язковість реформи відклали до закінчення воєнного стану.
Відтак органи місцевого самоврядування фактично отримали можливість і надалі вкладати сотні мільйонів гривень у медіаресурси, що часто залишаються залежними від політичної волі засновника й відіграють роль пресслужб владної верхівки. Бюджетне фінансування телеканалів і радіостанцій зростає. У 2025 році витрати громад на комунальні медіа перевищили 620 мільйонів гривень, а у 2026-му мають збільшитися ще майже на 40 мільйонів.
Рух ЧЕСНО дослідив, наскільки ради планують збільшити цю статтю витрат у поточному році.
Поділитись