Як ветеранам говорити так, щоб їх чули: у Львові пройшов модуль із комунікаційного лідерства

Третій модуль Програми відбувся 28–30 травня у Львові. Цього разу учасники й учасниці зосередилися на комунікаціях — одній із ключових компетенцій для ветеранів, які прагнуть бути активними в громадському житті, працювати з громадами, впливати на політику та представляти інтереси ветеранської спільноти.

“Кожному з нас як людині, яка потенційно бачить себе в публічній діяльності, публічній політиці, неймовірно важливо вміти якісно себе подати. На жаль, сучасний світ — це дуже-дуже великий глобальний ринок, де часто людям важливий не так сам продукт, як уміння якісно його продавати.

І тому треба вміти конкурувати на цьому ринку. Те, що кожен із нас є експертом у своїй галузі, є цінним і важливим, у цьому сумнівів немає. І важливо, щоб ми ще були конкурентними, вміли продавати себе, доносити ідеї до людей, до мас, до суспільства і різних середовищ”, — зазначає офіцер ЗСУ Максим Михайлик.

Під час модуля ветерани говорили про те, як формувати власну публічну позицію, працювати з аудиторіями, формувати довіру, комунікувати в соціальних мережах і взаємодіяти з журналістами. Окремо зосередилися на практичних навичках: учасники тренувалися презентувати власні передвиборчі програми, давати відповіді на складні запитання, брати участь у дебатах і отримували фаховий зворотний зв’язок.

Перший день модуля був присвячений ветеранській політиці на місцевому рівні. Разом з Оксаною Колядою, головою правління ГО “Простір можливостей” та експерткою в справах ветеранів, учасники обговорили виклики й завдання реалізації ветеранської політики в громадах, а також працювали над написанням місцевої комплексної програми підтримки ветеранів.

“Лідери — це люди, які передусім не бояться брати на себе відповідальність. Якщо ти готовий, а ти маєш бути готовим до публічності, до певних ризиків щодо твоєї публічної діяльності, до вміння, так би мовити, тримати удар у сфері комунікацій, зокрема публічних комунікацій, публічних виступів і кризової комунікації, бо комунікації — це велика відповідальність. І вона потребує достатньо ґрунтовних знань у різних сферах. Але ветерани кажуть: хто, як не ми”, — ділиться Оксана Коляда, голова правління ГО “Простір можливостей”, ексміністерка у справах ветеранів.

Окремо ветерани й ветеранки говорили про роль донорської спільноти та можливості підтримки громадських ініціатив. Цю тему презентувала Ольга Гальченко, менеджерка програми “Громадянська стійкість” Міжнародного фонду “Відродження”.

Також у межах модуля відбулася розмова про складні соціальні виклики, які впливають на ветеранську спільноту й суспільство загалом. Олексій Загребельний, керівник FREE ZONE, говорив з учасниками про вживання психоактивних речовин, хімічну залежність й українську наркополітику в умовах війни. Окрему увагу зосередили на темі залученості ветеранів і ветеранок у пенітенціарному секторі.

“Я дуже радий, що це не просто ветеранська аудиторія, а люди, які мають наміри змінювати цю країну. І для мене було дуже цінним поговорити про те, що є окремі категорії ветеранів, які насправді потребують навіть більше уваги, більше зусиль для того, щоб розв’язати їхні проблеми”, — ділиться Олексій Загребельний.

Другий день модуля був повністю присвячений публічній комунікації. Журналістка та комунікаційниця Greenpeace Дарина Рогачук провела для учасників заняття з персонального бренду політиків та кризових комунікацій. Ветерани й ветеранки аналізували, з чого складається репутація публічної людини, як говорити послідовно, як працювати з критикою і що робити, коли комунікаційна ситуація виходить з-під контролю.

“На мою особисту думку, ветерани обов’язково повинні говорити. Вони повинні розуміти цінність комунікації. І те, що я зараз бачу, — це вдалося, зокрема, завдяки Програмі ветеранського лідерства.

Ветеранам не потрібні комунікаційні теорії, їм не потрібні глибокі занурення в комунікаційні правила. Їм потрібно розуміти, як зараз плавати в морі цих комунікацій, як публічно виступати, чому в принципі важливо виступати, чому вони мають заповнювати інформаційний простір. Їхній голос повинен звучати дуже голосно, чітко та ясно. Саме з цими ідеями ми й створили комунікаційний модуль”, — зазначила Дарина Рогачук.

Про роль і силу соціальних мереж говорила Юлія Саліженко, креативна директорка онлайн-журналу та креативної лабораторії Platfor.ma. Учасники обговорили, як соцмережі можуть допомагати ветеранам бути видимими, пояснювати свої позиції, будувати довіру та формувати спільноту навколо власних ідей.

“Головний меседж, який я хотіла донести, — це те, що ветерани, які вирішили ставати лідерами суспільства, по-перше, ухвалили дуже круте рішення. По-друге, вони не просто можуть бути в соцмережах — вони зобов’язані там бути й комунікувати. Якщо ти стаєш лідером думок, це велика відповідальність.

І треба пам’ятати, що соцмережі, як і будь-який комунікаційний інструмент, можуть як зробити щось класне, так і нашкодити. Тому треба з розумом підходити до того, що ти робиш у соцмережах, і продумувати свою комунікацію, щоб нею не нашкодити”, — зазначила Юлія Саліженко.

Фінальний день модуля відбувся на базі редакції “Суспільне Львів”. З ветеранами та ветеранками, які прагнуть посилювати свою роль у розвитку країни, працювали Віталій Гамадин, шеф-редактор західного хабу “Суспільного” та “Суспільне Львів”, продюсер з виробництва Максим Волошин і журналістка та ведуча проєкту “Суспільне Студія” Катерина Некреча.

“Важливо, що ця Програма дає ветеранам і ветеранкам не формальну участь, а конкретні інструменти для роботи в громадському секторі, місцевому самоврядуванні та публічному управлінні. Такі ініціативи допомагають формувати середовище, в якому ветеранський досвід стає частиною суспільних рішень і розвитку держави. Ми цінуємо можливість поділитися досвідом “Суспільного” і віримо, що отримані знання про роботу з медіа додадуть можливостей для людей, які після служби хочуть впливати на життя своїх громад”, — розповів Віталій Гамадин.

Протягом дня учасники та учасниці знайомилися з роботою львівської філії “Суспільного”. Для них провели екскурсію приміщеннями мовника — показали музей історії телебачення та радіо, апаратно-студійний блок і студію в укритті. Також вони мали змогу поспілкуватися з командою мовника і дізнатися більше про щоденну роботу редакції.

Після екскурсії ветерани й ветеранки перейшли до практичної частини: говорили про медіаспоживання в Україні, формування власного бренду в медіа, сторітелінг, формати подачі й основні практичні кроки у взаємодії з журналістами.

Кульмінацією модуля став телезапис передвиборчих програм і дебати. Учасники мали змогу попрацювати в умовах, наближених до реального медійного середовища: презентувати власні ідеї, відповідати на запитання, відпрацювати аргументацію та публічну поведінку перед камерою.

Такий формат дозволив ветеранам не лише отримати теоретичні знання, а й перевірити себе на практиці — у ситуаціях, з якими публічні лідери часто стикаються в реальному політичному та громадському житті.

Завершальний модуль стане підсумковим етапом навчання, під час якого ветерани й ветеранки представлять власні напрацювання та отримають зворотний зв’язок від експертів.

“Для третьої хвилі Програми ветеранського лідерства ми суттєво доопрацювали наповнення модуля “Комунікації”. Для лідерів у будь-якій сфері сьогодні важливо розуміти, що таке персональний бренд і репутація, як працюють соціальні мережі та медіа, а також мати практичний досвід публічних виступів і комунікації.

Водночас за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” ми розширили розуміння комунікації й на рівень взаємодії з громадами, органами влади, а також із ветеранами та ветеранками, які потрапили у складні життєві обставини. Ми переконані, що такі знання та практичні навички стануть важливим інструментом для розвитку діяльності ветеранських лідерів і посилення їхнього впливу”, — зазначає керівниця Програми ветеранського лідерства Вікторія Олійник.

Програма ветеранського лідерства реалізується Рухом ЧЕСНО у співпраці зі Школою публічного управління УКУ за підтримки MATRA Programme Посольства Нідерландів в Україні.

Фото: Стефан Дмитришин