“Захистити вибори для військовослужбовців — це питання гідності”, — Роман Лозинський

Окремо нардеп прокоментував події останніх днів, пов'язані зі зміною уряду.

Лозинський зазначив, що відповідно до законодавства ветеранами вважаються і чинні військовослужбовці. Загалом, за його оцінкою, йдеться про приблизно півтора-два мільйони людей. Водночас кадрові військові становлять лише 10–20 %, тоді як переважна більшість — це цивільні, які долучилися до війська з різних сфер.

Депутат наголосив, що підготовку до повоєнних виборів не можна відкладати. За його словами, демобілізація буде поступовим та індивідуальним процесом. Навіть після завершення війни за найсприятливішого сценарію військовослужбовці залишатимуться на позиціях, спостережних пунктах і державному кордоні.

“Захистити вибори в контексті військовослужбовців — це питання гідності. Це означає захистити право голосу людей, які перебуватимуть на позиціях, на кордоні чи на лінії розмежування. Там усе заміноване, як зараз на Донбасі. Там не буде звичайної виборчої дільниці. Також у цих військових не буде можливості поїхати до Харкова, Сум, Запоріжжя чи Дніпра. Чи створимо ми інструмент, який дозволить їм не втратити право голосу?”, — наголосив Лозинський.

Читайте також: Роман Лозинський: "Що би хотів ворог? Знецінити, зменшити довіру до плінтусу і зробити все для того, щоб парламент не був дієздатний"

За словами Лозинського, наразі немає відповідей на базові запитання: чи зможе військовослужбовець отримати дозвіл командування для подання документів, який статус матиме така відпустка та чи можна буде вести передвиборчу агітацію, залишаючись на військовій службі.

Депутат також звернув увагу на законодавчу прогалину. За його словами, чинне законодавство передбачає лише чергові та позачергові вибори, тоді як повоєнні вибори не належать ані до однієї, ані до іншої категорії.

“Це має бути новий закон, нове законодавство, а далі — робота Центральної виборчої комісії та правоохоронних органів, щоб забезпечити все це на практиці”, — сказав Лозинський.

Він також застеріг від повторення ситуації, коли після окупації Криму та частини Донбасу до Верховної Ради у 2019 році пройшла проросійська політична сила:

“Чи ми застраховані, що на перших повоєнних виборах уникнемо такої історії? Ні. Тому потрібен діалог із суспільством, сильні інституції, якісна комунікація, боротьба з гібридними загрозами, інформаційними атаками та впливом іноземних держав”.

Оцінюючи зміну уряду та протести, що відбулися після цього, Лозинський визнав, що коливається «між реалізмом і романтизмом». Він назвав тактичною перемогою те, що напередодні Верховна Рада не розглядала питання про призначення міністра оборони. На його думку, необхідної кількості голосів не знайшлося саме через активну позицію людей у соціальних мережах і на вулицях.

“Глобально це поки що нічого не дало. Але тактично залишається час повернутися в конструктивну площину. Військові не кинули зброю — вони продовжують воювати. А ми в парламенті маємо будувати інституції так, щоб уникати подібних ситуацій”, — підсумував Лозинський.

Нагадаємо, що у четвер, 16 липня, Верховна Рада призначила новий Кабінет Міністрів на чолі із Сергієм Корецьким. Верховна Рада поки що не призначила міністра закордонних справ та міністра оборони на тлі мирних акцій протесту, що пройшли в різних містах України.