Пільгове розмитнення для ветеранів: 25 законопроєктів зависли в Раді

Фото: Пільгове розмитнення для ветеранів: 25 законопроєктів зависли в Раді

Питання пільгового розмитнення автомобілів для ветеранів неодноразово підіймалося в публічному просторі, особливо у ветеранській спільноті. Частина ветеранів розглядає можливість мати якісний власний транспорт як складову повернення до активного життя, зокрема для ведення власної справи чи працевлаштування. Крім того, підвищення мобільності особливо актуально для ветеранів із віддалених громад для доступу до медичних та соціальних послуг.

Суспільний запит на запровадження пільги для ветеранів неодноразово оформлювали в законодавчі ініціативи. Так з червня 2022 року у Верховній Раді зареєстрували 25 законопроєктів щодо нульового або пільгового розмитнення для військових і ветеранів. Однак жоден із них не був винесений на голосування навіть до першого читання. Показово, що під час формування нового складу Ради ветеранів війни за незалежність при Мінветернів значна частина кандидатів серед пріоритетів своєї діяльності називала саме адвокацію пільгового розмитнення. 

Про те, чому ветерани вважають європейський авторинок доступною альтернативою українському, як митні платежі впливають на кінцеву вартість автомобілів та чому пільгове розмитнення досі не запроваджене — читайте в матеріалі Руху ЧЕСНО.

Рада ветеранів війни за незалежність України при Мінветеранів отримує непоодинокі звернення від ветеранських організацій із проханням сприяти вирішенню питання пільгового розмитнення автомобілів. З огляду на тривалий запит ветеранської спільноти та суспільний резонанс навколо законодавчих ініціатив, Рада ветеранів звернулася до Мінветеранів із пропозицією організувати обговорення за участю широкого кола зацікавлених сторін, зокрема парламентарів і представників профільного комітету Верховної Ради. Йшлося про необхідність з'ясувати причини затримки розгляду законопроєктів, представити пропозиції та напрацювання ветеранської спільноти й визначити можливі подальші кроки.

У відповіді міністерство зазначило, що законопроєкти № 15194 та № 15195 наразі не мають висновку головного комітету Верховної Ради, а їхній подальший розгляд залежить від позиції комітету та результатів парламентського розгляду. Мінветеранів також повідомило, що у разі переходу законопроєктів до другого читання ветеранська спільнота може подавати пропозиції та доповнення в межах відповідної процедури.
Водночас конкретного механізму організації, запропонованого Радою ветеранів обговорення, чи визначення спільних подальших кроків у відповіді не було.

Чому ветерани надають перевагу європейському авторинку

Український автопарк є доволі застарілим: так, у 2025-му середній вік легкових автомобілів на внутрішньому ринку становив 16,1 року. Водночас вік імпортованих з країн Європи авто у середньому сягає 9 років. Крім того, вартість машин на внутрішньому ринку робить їх фінансово недоступними. 

Хоча вживані автівки в Європі коштують дешевше, при ввезенні на митну територію України ця перевага зникає, адже покупець має сплатити митні платежі – 10% від її заявленої вартості, акцизний податок — до 150 євро та податок на додану вартість (ПДВ) — 20 % від ціни. Для електрокарів з 2018 року діяли пільгові умови імпорту, проте з 1 січня 2026 року року мито залишилося нульовим, а акцизний збір складає 1 євро за кожну кВт-год місткості батареї. Також за ввезення будь-якого авто потрібно заплатити збір до Пенсійного фіонду. Тому реальна вартість авто для покупця може зрости щонайменше на третину.

Скриншот розрахунку вартості розмитнення автомобіля з Європи на платформі AUTO.RIA.

Саме тому можливість пільгового ввезення транспорту залишається однією з найбільш обговорюваних тем у ветеранському середовищі. 

Варто зазначити, що зараз ветерани, які потребують авто для власної справи, можуть скористатися програмами для ветеранського бізнесу та отримати грант на його придбання. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ) також є можливість забезпечення легковими автомобілями. Проте у ветеранській спільноті наголошують, що таких програм недостатньо.

На початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада тимчасово звільнила громадян від сплати митних платежів за ввезення автомобілів. Пільга діяла з квітня по червень 2022 року. Можливістю скористалися не лише волонтери й військові, які ввозили машини для забезпечення потреб Сил оборони, як і передбачалося, але й частина громадян, що купували автівки для власного користування, зокрема преміумкласу. За час дії пільги загальна сума несплачених бюджетоформувальних платежів перевищила 26 млрд грн. 

Станом на зараз пільгове оформлення зберігається для транспортних засобів, які ввозяться як гуманітарна допомога для потреб військових. Такі авто оформлюють на військову частину або конкретного військовослужбовця, проте воно фактично не є його власністю — під час звільнення він зобов’язаний передати авто іншому військовослужбовцю або ж військовій частині. 

Бюджетні обмеження — головна перешкода для запровадження пільги

Основною перешкодою для повернення пільгового розмитнення для ветеранів залишаються бюджетні обмеження. Адже митні платежі формують бюджет, що дозволяє фінансувати військові, соціальні й інші видатки. Введення пільги зменшить доходи України, що в умовах значного бюджетного дефіциту та високої залежності від обмеженої міжнародної фінансової допомоги є критичним. 

Скриншот відповіді на запит Руху ЧЕСНО від Мінекономіки щодо законопроєкту № 15195 та альтернативних до нього 

Крім того, така модель підтримки не відповідає міжнародним зобовʼязанням України та створює ризики повторних зловживань. 

Члени ветеранської спільноти погоджуються з тим, що пільга приховує низку ризиків, і жоден з законопроєктів не встановлює надійних запобіжників.

“На сьогоднішній день такого законопроєкту, який би це все об'єднав, я поки що не бачив. Необхідно додавати запобіжники, щоби не було зловживань. На жаль, багато охочих на цьому заробити”, — визнав голова Ради ветеранів Андрій Козюра в коментарі для Руху ЧЕСНО.

Хоча пільга зменшить надходження до бюджету, ветерани закликають розглядати її як інвестицію держави. Адже власне авто розвиватиме місцеву економічну активність: воно потребуватиме обслуговування, пального, страхування тощо, відтак дасть державі змогу повернути недоотримані митні платежі через податки. 

Останніми зареєстрованими законопроєктами щодо пільгового розмитнення є № 15194 “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців” і три альтернативні до нього, а також паралельний — № 15195 про зміни до Податкового кодексу та чотири альтернативні до нього. 

Водночас ці ініціативи, крім №№ 15194-2, 15195-2 та 15195-4, стосуються передусім чинних військовослужбовців і не охоплюють ветеранів, які вже завершили службу. Однак частина ветеранської спільноти наполягає на необхідності поширити можливість пільгового розмитнення й на тих, хто повернувся до цивільного життя. 

Попри те, що і представники парламенту, і профільні міністерства загалом підтримуть додаткові можливості для ветеранів, суттєві застереження щодо запровадження нульового розмитнення залишаються. Передусім стосовно спроможності держави забезпечити реалізацію пільги, щоб вона реально працювала, а не мала суто декларативний характер.

“Такі рішення мають мати відповідні фінансово-економічні обґрунтування, розуміння джерел покриття видатків. В іншому випадку це буде просто хайпова тема для Facebook й інших соціальних мереж”, — зазначив заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько.

Хоча міжнародні зобовʼязання України не передбачають можливостей пільгового розмитнення, за словами Руслана Приходька, можливе введення компенсаційних механізмів. Проте і вони мають бути обовʼязково підкріплені фінансовими спроможностями.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук також наголошує, що відповідний законопроєкт парламент може розглянути лише після того, як буде знайдено баланс.

“Сьогодні 70 копійок у кожній гривні  — це міжнародна допомога, а 30 копійок ми якось повинні назбирати самі. Для того, щоб комусь роздати, треба зрозуміти, звідки натомість ви візьмете ці кошти. Коли ми знайдемо баланс між тим, щоб запобігти зловживанню і забезпечити інтереси тих, хто справді цього потребує, тоді цей законопроєкт з’явиться в парламенті. Але в цей період ми не можемо дозволити собі популізму”, — підкреслив він.

У Комітеті Верховної Ради з питань бюджету, розглядаючи законодавчі ініціативи щодо нульового розмитнення, також висловили низку зауважень, які передусім стосуються зменшенню надходжень до бюджету, ризиків зловживань і відповідності запропонованих механізмів міжнародним зобов’язанням України.

При цьому в окремих випадках комітет наголошував на неможливості визначити точний обсяг бюджетних втрат через відсутність фінансово-економічних розрахунків й інформації про кількість і вартість автомобілів, які можуть бути ввезені із застосуванням пільги.

Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу у висновках щодо законопроєктів про пільгове розмитнення також послідовно наголошує на їхній невідповідності міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції, зокрема Регламенту Ради ЄС № 1186/2009, який встановлює спільну систему звільнення від сплати мита.

Проте ветерани ставлять під сумнів однозначність такої позиції. Зокрема, Андрій Козюра наводить приклади пільгового розмитнення с дронів й обʼєктів енергетики, що, на його думку, свідчить про можливість винятків із правил міжнародних зобов'язань.

Мобільність як складова комплексної ветеранської політики

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів визнає важливість забезпечення транспортних потреб ветеранів як складової їхньої реінтеграції, підвищення мобільності, особливо осіб з інвалідністю внаслідок війни, та сприяння економічній незалежності.

Скриншот відповіді на запит Руху ЧЕСНО від Комітету ВРУ з питань соцполітики 

У жовтні комітет рекомендував включити законопроєкт № 15433 щодо забезпечення мобільності ОІВВ й альтернативні до нього до порядку денного парламенту. Законопроєкт запроваджує механізм часткової компенсації з державного бюджету вартості автомобіля, який ветеран придбав самостійно. Це має стати додатковим інструментом державної підтримки ОІВВ І та ІІ груп. До 1 січня 2029 року право на компенсацію матимуть лише ветерани з І групою інвалідності, після цього механізмом зможуть скористатися й ветерани з ІІ групою.

Першу редакцію також підтримали в Міноборони та Мінсоцполітики. А міністр у справах ветеранів Віталій Кім пояснив, що уряд працюватиме над розширенням програми для інших груп ветеранів, щойно вдасться визначити джерела фінансування. Адже основна причина поетапності — бюджетні обмеження.

Проте серед ветеранської спільноти законопроєкт не знайшов однозначної підтримки. Його критикують за відсутність належних консультацій із ветеранами й обмеженість запропонованої допомоги, яка не розв’язує проблему мобільності системно.

“За три найближчі роки ми плануємо дати компенсацію особам з інвалідністю І групи, а ветеранів з ІІ — в десятки разів більше. Скільки на це піде часу  30 років? Це — велике питання”, — наголосив Козюра.

Мінветеранів передусім вбачає вагому соціальну значимість автопільг у підвищенні мобільності ветеранів і підтримці економічної незалежності.

Скриншот відповіді на запит Руху ЧЕСНО від Мінветеранів 

Водночас у міністерстві ставлять під сумнів доцільність загальної податкової пільги та пропонують розглянути індивідуальний підхід. Наприклад, адресну фінансову допомогу, компенсацію вартості автомобіля або запровадження цільових державних програм. Ця модель так само має враховувати соціальну спрямованість, бюджетні можливості та належне адміністрування, що й передбачає законопроєкт № 15433 щодо забезпечення мобільності ОІВВ.

Хоча Мінфін та Мінекономіки визнають необхідність підтримки військових та ветеранів, проте з 2023 року послідовно акцентують на фінансових та регуляторних ризиках запропонованих податкових пільг.

Скриншот висновку (бюджетної експертизи) комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики щодо законопроєкту № 15195​​​​​

Зазначимо, що під час обговорення проєкту державного бюджету на 2027 рік міністр фінансів Сергій Марченко зауважив, що митна та податкова служби мають виконати заплановані показники. Однак для цього їм доведеться докласти значних зусиль, а передбачені доходи вже “досить суттєво навантажені”.

Мінекономіки також зауважує на необхідності встановлення чітких критеріїв отримання пільги, а також вікових обмежень для автомобілів, щоб уникнути ввезення застарілого транспорту, який може становити загрозу для екології та безпеки дорожнього руху. Мінфін, своєю чергою, застерігає від використання загальної пільги для придбання авто преміумкласу.

Крім того, існує ризик нецільового використанням автомобілів через складність контролю, адже законодавство дозволяє користуватися транспортним засобом особам, які не є його власниками.

Попри бюджетні обмеження, застереження щодо міжнародних зобов’язань України та ризики можливих зловживань, у Раді ветеранів не планують відмовлятися від адвокації пільгового розмитнення автомобілів.

“Ми будемо й надалі працювати над цією темою, поки концептуально не розберемо її від початку до кінця, не вивчимо всі фінансові складники та можливі наслідки будь-якого законопроєкту. Маємо з’ясувати, наскільки обмеження з боку наших міжнародних партнерів унеможливлюють запровадження такої пільги. І вже після цього будемо предметно думати, як нам відстоювати пільгу для розмитнення авто для наших ветеранів”, — підкреслив голова Ради ветеранів.

Тож питання пільгового розмитнення авто для ветеранів опинилося в певному глухому куті. Потреба ветеранів у доступному транспорті є очевидною та має значне соціальне значення. Представники органів влади загалом визнають важливість підтримки, однак запровадження загальної митної пільги наразі стримують бюджетні обмеження та міжнародні зобов'язання України. 

Для запровадження пільгового розмитнення необхідно знайти баланс між наповненням державного бюджету йзабезпеченням інтересів тих, хто справді потребує такої підтримки, й встановити запобіжники від можливих зловживань. Одним з можливих альтернативних шляхів розв'язання цієї проблеми розглядають компенсаційні механізми, адресну фінансову допомогу або цільові програми забезпечення автомобілями.

Матеріал підготовлено ГО “Рух ЧЕСНО” за підтримки Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту “Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії” за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО “Рух ЧЕСНО” та не відображає поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]