– Це дуже великі гроші. Ми звільнили від оренди всіх, хто користується нашим міським майном. Ставка – нуль. Ми звільнили від податків ФОПів 1-ї та 2-ї груп. Додатково покриватимемо відсотки за кредитами тим підприємцям, які будуть переналаштовувати свій бізнес, купувати обладнання. І чекатимемо, що винайдуть вакцину чи ліки, і туризм повернеться до Львова.

– Це сотні мільйонів гривень. Львів приймав минулого року 2,5 млн гостей, кожен у середньому за день залишав 75 доларів, у середньому люди були в місті 2,5 дні. Якщо порахувати це в грошах… Це величезні гроші.

Це десятки тисяч людей, які працювали в готелях, ресторанах, барах. Це цілий сегмент харчової промисловості. Виробництво хліба знизилося на 70%. То навіть за цим показником можна оцінити, скільки людей не приїхало.

У нас, до речі, працює великий оптовий ринок "Шувар", який забезпечує продуктами більшість магазинів.

– Це було б нерозумно, бо де б тоді люди брали продукти? Там безпека, контроль, ПЛР-тестування регулярне. Уточню, у Львові закрито всі ринки, окрім оптового ринку "Шувар".

– Знаєте, чим відрізняється карантин у японських, шведських містах та в українських? Там є самодисципліна. Там, якщо сказали, що треба ходити в масках, то люди ходять. Ми у Львові на Великдень мали унікальну позитивну ситуацію, коли не було жодного порушення ані в церквах, ані біля храмів.

– Не маємо права. Це не компетенція міста.

– Ми виділили десь 157 млн до резервного фонду, з якого фінансуємо все, що стосується медицини. Ми ще їх будемо мати, я думаю, десь до кінця травня або червня. Вирішили закупити надсучасну лабораторію. У нас є лабораторії, які роблять ПЛР-тестування , але їм уже 5-10 років.

– У кожній нормальній державі, коли ухвалюють якесь рішення, котрим у когось щось забирають, то продумують компенсаторний механізм. У нас цього немає. У нас ще інша проблема. Наприклад, люди платять за комуналку через "Укрпошту", а пошта грошей нам не перераховує. Ми питаємо: чому? Ну… щось там "нетойвово". Для мене, щиро кажучи, це такий трошки шок. Ви чудово розумієте: якщо люди не платять за комуналку, отже, двірники невчасно отримують зарплату, отже, не заплатять за воду, обленерго прийде й "відрубає" світло, щодо гарячої води так само, не буде газу.

– Якщо брати за березень (я можу помилятися), там десь до 70% сплачено. Ми розуміємо людей, ніякої пені, нічого не виставляємо, але держава мала б допомагати. Тому що в жодній з країн немає того, що є в Україні.

– Це насправді безглуздо, якщо хтось спеціально це робить. З погляду держави, опалювальний сезон має розпочатися вчасно, і тут жодних дискусій. Я б не хотів вірити, що хтось в уряді піде на такі кроки. Тому що люди там працюють недурні. Мери чітко пояснять ситуацію. Зараз мери вже мають трішки твердіший голос. Я це бачу навіть під час тих селекторів, які відбуваються з президентом, чи з прем'єром, чи з Єрмаком.

– Починають твердіше говорити. Куди люди йдуть? Та до міста! Кого питають? Місто питають! Що, вони питатимуть у президента, чому дорога не ремонтується чи чого вода не подається? А якщо місто недоотримує якийсь ресурс через урядові рішення, то місто питає державу: "Альо, де наші гроші, де гроші людей?" Люди ж сплачують податки, правильно?

– Я часто повторюю тезу про те, що ви можете закрити будь-яку облдержадміністрацію, ніхто навіть не помітить. Сьогодні незбалансована ситуація. Скажу про кілька моментів. По-перше, я проаналізував програми підтримки, які затверджували в різних країнах, і не знайшов жодної країни, де підтримка бізнесу відбувалася б за кошти міста. У нас же звільнення від податку на нерухомість, земельного податку – це відбувається через недонадходження коштів до місцевих бюджетів.

Друга річ, приклад просто. За квітень ми недоотримаємо до бюджету живими 70 млн грн, й у травні ця сума зросте. Але місто є профіцитним, тобто в нас за результатами цього року держава має забрати десь 591 млн. Коли бюджет нормальний, ми віддаємо. Зараз постає питання: якщо місто недоотримало, отже, треба державі віддати менше. Правильно? А держава каже: "Ні, ви мені віддайте те, що мали віддати за нормальних умов". Я кажу, що це нечесно.

Щоб змінити цю формулу, потрібні зміни до Бюджетного кодексу. А за це має проголосувати Верховна Рада. Але чи вона на це піде? Я це питання поставив, коли в четвер у нас була селекторна нарада з Єрмаком. Він проводив селектор з мерами та головами обласних держадміністрацій. З іншого боку, ви бачите, що забезпечення лікарень, поліклінік робиться місцевими коштами.

– Сказали, що подумають.Такі дрібниці, які, на мою думку, мають вирішуватися ось так (клацає пальцями). А вони не вирішуються. Або люди не до кінця ловлять момент і не вміють реагувати, або якісь інші чинники. Але, незважаючи на це все, я розумію, що ми сьогодні всі в одному човні.

Тому ми знаходимо додаткові кошти. Зараз виплатили по 10 тис. грн медикам, які працюють з інфікованими хворими, обстежують людей. Це обласна лікарня, що не має жодного стосунку до міста, обласний лабораторний центр, центр на вулиці Зеленій, зараз будемо виплачувати військовому госпіталю. Це не є наші міські установи.

– Немає. Нічого немає. Місто все це робить. Ми халати купуємо, шиємо костюми, навчилися вже маски шити (показує свою маску). Такий, знаєте, процес самоорганізації та самодисципліни. Бізнес досить активно долучився, і зараз ми напрацьовуємо чіткий план дій, щойно карантин закінчиться.

– Завдяки рішенню виконкому ми маємо право перекидати кошти з однієї статті на іншу. Це право делегувала сесія. Ми сформували резервний фонд, який на сьогодні ще не використаний до кінця. Будемо мати сесію у вівторок, легітимізуємо ці рішення, які були ухвалені комісією з надзвичайних ситуацій, а також рішення виконавчого комітету. Додаткових коштів у резервний фонд виділяти не будемо. У нас на сесії стоїть питання про закупівлю 10 машин швидкої допомоги для міської клінічної лікарні швидкої допомоги. На сьогодні станція швидкої допомоги належить області, якість машин дуже нефайна, я б так сказав. Хочемо ще купити лабораторію, на неї вже виділили кошти. Купуємо крематорій, у нас, у Львові, його не було. Зараз хочемо це все пришвидшити, оголосили архітектурний конкурс. Це має бути красива споруда.

– Раз на тиждень маємо Zoom-конференцію з представниками великого бізнесу та з головою обласної державної адміністрації. Отримали десь 40 млн пожертв від бізнесу, але не грошима: хтось купив апарат ШВЛ, хтось – обладнання, хтось маски привіз. І ми дуже щасливі, тому що брати в когось гроші – це дуже небезпечно. От купив, передав дякую! Підприємства легкої промисловості переорієнтувалися: шиють маски, костюми. Почали виготовляти захисні окуляри. Тобто дуже близька співпраця. Але грошей не збираємо, бо це від лукавого.

– Знаєте, у нас досить високий рівень відповідальності, тож немає так багато порушень. Перший раз зазвичай поліція попереджає. Якщо люди не розуміють, тоді – штрафи. Вони є, але небагато. Потім однаково з тими штрафами йдуть до суду.

– Я вчора спілкувався з двома своїми колегами. Один зараз у Львові будує великий комплекс. Каже: "Слухай, мені бракує 40 людей". Другий, який має тепличне господарство, 50 людей готовий узяти на роботу. Каже, що не зможе платити більш ніж 10-12 тис., але це живі гроші, які можна сьогодні заробити. І він не знаходить людей.

– По-перше, ті, що повернулися з-за кордону, мають запас міцності й не одразу будуть готові перейти на меншу оплату праці. Ті, що в принципі не хочуть працювати, кажуть: "А нащо? Мені держава має виплатити кошти". Зараз є випадки, коли люди не на роботі, а вимагають, щоб їм платили. Наприклад, тим, хто пішов на віддалену роботу, ми оплачуємо ставку. Преміальні зараз не нараховуємо.

Я не думаю, що може бути безробіття. Ми, наприклад, у Львові маємо велику програму з ремонту доріг, тож потребуватимемо багато людей робітничих спеціальностей. Зараз закуповуємо 100 автобусів, тому нам потрібно буде щонайменше 100 водіїв. Є дуже багато вакансій двірників. Але питання в готовності людей іти працювати.

– Невелику кількість. Ті, що працюють у школах, отримують зарплату, базову ставку. Так само й садочки.

– Хтось пішов у відпустку планово та ще й отримав преміальні, хтось пішов власним коштом. Ми вирішили скоротити 181 людину в міській раді. У вівторок на сесії це рішення будемо ухвалювати. Якщо я бачу, що у квітні ми недоотримуємо 70 млн, можливо, у травні можемо недоотримати 100 млн. Треба десь брати кошти навіть на зарплату. Учителям, медикам. У першу чергу медикам. Працівникам міської ради теж потрібно платити, тому ми скорочуємо чисельність…

– Моя мета – щоб наша лікарня швидкої допомоги була на рівні ізраїльської чи австрійської клініки. Фактор номер один це менеджмент. Головному лікарю 35 років, замінено всіх керівників відділень. Дуже класна команда. Вони вже почали якісно робити трансплантологію. Хочемо бути одним із центрів трансплантології в Україні. Для цього потрібно дуже багато апаратів ШВЛ. Тобто ті ШВЛи, які ми купимо, будемо використовувати.

– Поїдьте подивіться наші амбулаторії сімейної медицини. Ти заходиш, як до себе додому. Привітно, лагідно. У нас реформа медицини досить якісно рухається.

– Авжеж. Ми "за" обома руками. Усе добре відбулося. Зараз буду створювати ще медичну раду, такий собі "аналітично-думальний" центр, який має стратегічно мислити на 10 років наперед.

– Усіх отців протестували (сміється).

– То він просто копіює все, що ми робимо. Навіть нашу програму, яку отці придумали, вони скопіювали один до одного. Хоча б десь поставили, що там львівський копірайт.

Бізнес активно долучився до привезення експрес-тестів. Зараз, гадаю, понад 10 тисяч людей пройшли експрес-тестування. По-перше, це заспокоює людей. По-друге, ми справді виявили багато тих, хто мав позитивний результат. Тестували водіїв, працівників ринку "Шувар", касирів у магазинах (то вже самі власники мереж активно долучалися). ІТ-компанії в себе тестують людей масово, працівники поліції, усі співробітники прокуратури пройшли тестування.

– Ні, це триває постійно. Ми забезпечуємо групу медиків, яка приїжджає на те чи інше підприємство та робить тестування.

– У водіїв автобусів ми мали 3 позитивні, ПЛР-тести дали негативні результати. У водіїв трамваїв те саме. Але от приходили пацієнти в лікарню, чи докторів ми тестували – то там позитивні в обох випадках. Тобто раз на раз не випадає. Думаю, у нас десь такий самий відсоток 10%.

– Ми опрацьовуємо все, що збирається за день. Запустили три лабораторії. У нас немає затримок зараз. За день можемо тестувати до 300 зразків. Це державні лабораторії, ми допомагали їх запускати.

– Наш прогноз: у середньому зростання захворюваності на 5% щодня. Станом на 26 квітня в нас 348 хворих. За останню добу ми отримали 31 підтвердження.

– Якщо подивитися на міста Західної України, то ми аномалія. Ми створили штаб набагато швидше, ніж держава. Наш аналітичний центр аналізує роботу багатьох міст світу. І те, що добре, ми потім беремо та впроваджуємо в себе. Тому не можна прогнозувати для одного міста, бо немає заборони на переміщення з міста до міста. Тут важливо, аби всі заходи в державі були якісно здійснені до кінця. Якщо в державі буде спад, то і в кожному місті буде спад.

– Звісно, ні. У Чернівцях, за моєю інформацією, кількість забраних аналізів і кількість виконаних ПЛР-тестів не збігаються в рази. Нема просто де їм проводити. От вони беруть аналіз, і він чекає.

– Це катастрофа. Тому люди дуже часто вмирають, а потім надходять результати.

– Ні. Ми зразу сказали, що ми їх фінансово підтримаємо. Засоби захисту ми забезпечили. Все необхідне є.

– Однозначно, почали це робити одними з перших.

– Ви знаєте, психологічне то психологічне, але якщо когось це врятує, то нехай.

– Звичайно.

– Ні-ні. З головою ОДА Максимом Козицьким у мене нормальні робочі відносини, ми щодня на контакті. Якщо селектор із президентом, я йду до нього. Якщо у нас Zoom з бізнесом, він приходить сюди. У нас нормальна комунікація. Послухайте, та ми в одній лодці.

– Ми вирішили з радою єпископів, що цвинтарі відвідаємо після завершення карантину.

– Ну, я вдома освячував, можете в мене на ФБ сторінці подивитися.

– Знаєте, він один із перших показував приклад. Там, здається, була мінімальна кількість людей біля церкви. У нас узагалі всі єпископи разом зібралися та затвердили правила, як мають функціонувати храми на Великдень, на Вербну неділю, у решту днів під час карантину. І ці правила каталожні, можете подивитися. Багато міст їх теж собі зробили.

– По-перше, ми маємо людські стосунки. Регулярно збираємо раду єпископів. Було зібрання, де разом працювали всі єпископи через Zoom. Був мій керівник департаменту, який колись закінчив духовну семінарію. Разом напрацьовували ці правила. Працювали десь 4 години.

– Так! Слухайте, якщо їх владики самі створили, то вони наказують отцям своїм. Якби місто сказало: "Оце, будь ласка, вам до виконання", нам би сказали: "Та ви що?!" А коли вони самі створили… Будь-яка стратегія, будь-яка програма має велику цінність, коли люди, які мають її впроваджувати, самі її роблять. Тоді вони будуть її виконувати. Якщо даєш якийсь готовий документ розслабся, з того нічого не буде.

– І були, і є. Це за кошти з бюджету. Та й дуже багато благодійників долучилися: та сама компанія "Розетка", різні мережі.

– Щось вони намагалися робити. Деякі приходили, брали наші пакунки, клали у свої торбинки з логотипом і казали: "От ми вам тут цейвот". Я навіть не хочу це коментувати. Коли людина не має чим похвалитися, то використовує такі штучки. Тому я звертаюся до львів'ян. Шановні друзі, якщо вам принесли подарунок, будьте спокійні, беріть, це куплено за кошти громади міста. А як його вже хто доставив, під яким соусом поклав це вже інше питання.

– Авжеж. Зараз працює робоча група в Інституті міста спільно з бізнесом, з науковцями. Три блоки. Перший блок — безпека. Це регламент поводження людей у магазинах (не продуктових, а промислової групи), у перукарнях, ресторанах, кафе, на підприємствах. Звісно, контроль під час в'їзду з-за кордону, тобто, коли люди прилітатимуть з інших країн, має бути чіткий термоконтроль. Методи дезінфекції також будуть зберігатися, це без жодних дискусій. Якщо говорити про медичні моменти, то ми, наприклад, купуємо нову лабораторію, будемо створювати резервний медичний фонд міста, повинні мати декілька тисяч масок, комбінезонів, окулярів – усе своє. Це без дискусій. Звісно, мова йде про переосмислення функціоналу наших медичних закладів. У нас базовою є лікарня швидкої допомоги. Там дуже класний головний лікар, якого ми переманили з Ковеля. Це одна з найбільших лікарень у нашій країні. Якщо брати питання економіки, то тут я вже вам казав: якщо бюджет недоотримує, то скорочуємо людей. Другий чинник – це максимальні інвестиції в інфраструктуру. Тому що будь-які нові ремонти доріг, будь-які хідники кардинально змінюють ситуацію навколо. Люди починають вкладати кошти в бізнес, малий і середній. Плюс зайнятість підвищується .

І велика програма "Купуй львівське". Коли нас спіткало лихо, то першими почали допомагати саме львівські підприємці.

– Дивіться, ми забезпечуємо транспорт у межах міста. Область зупинила всі перевезення – і крапка. Коли карантин закінчиться, вони будуть поновлювати. Нам трішки простіше, бо в нас на всіх маршрутах їздить транспорт і ми просто збільшимо кількість транспортних засобів. Але контроль та фізична дистанція повинні зберігатися, напевно, і до кінця цього року. Треба бути дуже-дуже уважними до людей похилого віку. До 70% пасажирів у Львові — пенсіонери, які їздять у місті безоплатно. Коли ми скасували пільговий проїзд і наказали їм бути вдома, наш громадський транспорт спорожнів. Ми б по-іншому вдома їх не втримали.

– Це не громадський транспорт, а спецперевезення. Ми возимо людей на роботу.

– Ми скасували всі пільги на перевезення в перший же день (карантину, — прим. ЧЕСНО). Якщо ви бачите, що їде автобус чи тролейбус, то там зазвичай зайняті тільки сидячі місця, стоячих немає. Я думаю, відсотків з 90 – це ті люди, які їдуть на роботу на підприємства. Щоб ви розуміли, у нас більшість підприємств працює, звісно, з дотриманням фізичної дистанції. Якщо хтось із мешканців зайде у транспорт, то це вже на сумлінні людей.

– (Сміється) Я це справді казав, пригадую. Після цього було дуже багато запитань. Я сказав: "Друзі мої, будуть оголошені вибори – тоді я вам дам свою відповідь, кінцеву, у межах чинного законодавства". Знаєте, оця ситуація, яка виникла з коронавірусом, це просто шок для всіх. Чимало людей, котрі хотіли б кандидуватися, сказали: "Стоп-стоп-стоп, ми нікуди не йдемо, ми не хочемо". Розумієте… Психологічна втома, що є в людей, які у процесі, — це на межі виживання. Тому говорити сьогодні про плани на завтрашній день у часи коронавірусу…

– Я не кажу ані "так", ані "ні". Я відповідальний чоловік і тверезомисляча людина. Тому будемо бачити, як розвиватиметься ситуація. Я б дуже хотів, щоб мерами Львова були найкращі люди цього міста. Але вони повинні мати бажання балотуватися, а не просто стояти осторонь і спостерігати. А з іншого боку, люди, які не мають солідної репутації, рвуться повним ходом.