Кандидати на відкликання з Харківської міськради: втікачі, мільйонери та діти місцевих олігархів

У рік місцевих виборів Громадський рух ЧЕСНО проводить моніторинг роботи місцевих рад.

За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесії чи постійної комісії протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад").

Кожен депутат розуміє: прогули або неякісна робота можуть безпосередньо вплинути на подальшу політичну кар’єру і результати осінніх місцевих виборів.

Ось ті місцеві урядники, що пропустили понад 50% засідань Харківської міської ради за один з років каденції. Список очолюють регіонали, які досі залишаються вірними партії (клікніть на графіку, щоб збільшити).

Найскандальніший кандидат на відкликання - позафракційний депутат Віталій Саттаров. Він утік із Харкова до Криму.

“Он с момента Революции более года отсутствовал. Его здесь нет, он остался в Крыму, захватывал там корабли наши в Балаклаве”, - розповідає списочник від Народного фронту Вячеслав Гузь, який сам став кандидатом на відкликання.

Власну ж відсутність на сесіях 2012 року Гузь списує на “регіональну специфіку міста”:

“Я честно вам признаюсь, не помню 2012 год в деталях, сколько раз я там присутствовал, а сколько нет. Но скажу так, что я избирался по списку Батькивщины и та специфика города нашего Харькова говорит обо всем.
Тот террор, который устраивал Кернес здесь, это не описать никак. Из фракции нас осталось 7 человек, поэтому там учет какой-то посещаемости  - я вас умоляю… Я считаю, что вы делаете правильную работу, но что оно даст?”

Крім депутата Саттарова, який утік до Криму від “нинішнього” Геннадія Кернеса, від Кернеса “колишнього при Януковичі” довелося рятуватися й Дмитру Мариніну - депутату-мажоритарнику від Партії регіонів, обраного в районі Олексіївка. Принаймні так стверджує сам депутат.

Дмитро Маринін стверджує, що поїхав із Харкова переховуватися від переслідувань Кернеса в Карпати - батьківщину криївок УПА.

“Преследования относительно меня лично начались в конце 2012, и я с начала 2013 был вынужден покинуть Харьков. Жил в Карпатах и потом в Киеве. Но в конце октября пришлось покинуть Украину и шесть месяцев скрываться в другой стране. Все преследования были организованы правоохранителями по приказу Кернеса. Знаю о том, что он дал команду сделать все для того, чтобы я отказался от депутатского мандата. Меня должны были арестовать и кинуть в камеру СИЗО к простым уголовниками, а там уже думаю объяснять дальше не надо”, - пише в повідомленні через Фейсбук Громадському руху ЧЕСНО нині позафракційний депутат Дмитро Маринін.

Мариніна можна позбавити мандату через відсутність на засіданнях ради у 2013 році.

Роботу на окрузі в цей час, каже депутат, він організував через свого помічника, але вона була незадовільною:

“В моё отсутствие все возможные обращения принимала мой помощник. Так что работа была, хоть, конечно, очень вялой. Скажем так - на три с двумя минусами!”

З-поміж регіоналів-списочників у кандидатах на відкликання значиться знаний мільйонер Олександр Грінько, який увійшов у 2012 році до рейтингу 200 найбагатших українців.

“Я не помню причин. Это был 2011 год. Нужно разбираться”, - каже депутат Харківської міськради Громадському руху ЧЕСНО.

Депутати Карина та Дмитро Давтян - брат і сестра, - діти депутата Харківської облради Олександра Давтяна не відвідували засідання міськради методично й систематично з 2011-го до 2014-го року включно. Причому позафракційний Дмитро Давтян, який балотувався від Партії регіонів, у 2014-му році пропустив 100% засідань міської ради! Його сестра  Карина Давтян на кілька засідань ходила частіше за брата, проте ні на смс, ні на телефонні дзвінки вирішила не відповідати і не коментувати свою відсутність.

Журналістам Громадського руху ЧЕСНО довелося дзвонити батькові депутатів, щоби запитати, чому ж його діти не ходять до міськради. Олександр Давтян розповідає, що не може сварити дітей за пропуски засідань, бо таку міську раду, де всім, за його словами, керує одна людина - Геннадій Кернес, він і сам би не відвідував.

“Работа депутата - не ходить на сессии. У Карины и Дмитрия есть приемные - они помогают людям таким образом и материально и юридически. Дима вообще давно уже живет в Киеве. Вы думаете я не говорил Дмитрию, что нужно ходить на заседания? Говорил. Мол, приедь в Харьков, родителей увидишь. А он мне отвечает, что нет смысла туда приходить и тратить время”, - бідкається батько двох депутатів міськради.

Мажоритарник від Сильної України з Московського району Анатолій Родзинський, який послідовно став кандидатом на відкликання у 2012-му, 2013-му й 2014-му роках, пояснює свою позицію тим, що при Януковичі в Харківській міськраді могли репресовувати за антивладну позицію:

“Я пропустил заседания в знак протеста! Вы же знаете, что в Харьковском городском совете более 70% было у Партии регионов? Приходить на сессии, быть там, если мой голос ничего не решал, не вижу смысла. А вставать и выступать против, как бы это помягче сказать, в 2012-м, 2013-м и 2014-м году можно было быть репрессированным. После того, как Януковича не стало, я являюсь активным депутатом, который выступает на каждой сессии городского совета, то есть я обсуждаю все спорные вопросы, призываю депутатов не голосовать и так далее”.

“Я, пожалуй, единственный депутат-мажоритарщик, который выиграл мажоритарный округ в 2010 году у кандидата от Партии регионов. Если бы я сложил депутатский мандат, то были бы проведены выборы, и на округе выиграл бы представитель Партии регионов. Это было бы на радость руководству города и представителям Партии регионов, которые получили бы еще один округ”, - пояснює Анатолій Родзинський, чому він не складав мандат.

Щоправда, дивує той факт, що депутати регіональної більшості не скористалися інструментом відкликання політичних опонентів, зокрема у випадку депутата-мажоритарника Анатолія Родзинського. Адже три роки поспіль у депутатів більшості була змога провести вибори в цьому окрузі і через них завести в раду свого однопартійця.

Володимир Сидоренко, списочник від Фронту змін, який зараз став позафракційним, пропустив у 2014 році понад 50% засідань, ставши кандидатом на відкликання:

“Я не вижу смысла посещать сессии городского совета. Я и в эту сессию не пойду, а комиссия была, все, что я счел нужным, какие-то поправки к вопросам я внес. Сейчас я для себя вижу более эффективной работу в комиссии, потому что все вопросы, которые выносятся на сессию, они однозначно голосуются большинством бывших регионалов. В сессионном зале я не вижу своей работы, потому что это бессмысленно, когда голосуют 80 баранов и из них 20 человек пытаются им противостоять”.

На запитання, чи буде знову балотуватися Володимир Сидоренко до міськради, депутат категорично запевнив, що не збирається. І додав, що нинішньому складу міськради залишилося працювати 4 місяці, і він не проти, аби його відкликали за прогули:

“Хотите отзывать меня? Пожалуйста, отзывайте. Четыре месяца осталось...”, - підсумував депутат.

Депутатка-списочниця з “Народного фронту” Світлана Семко, теж потрапила до лав кандидатів на відкликання, але не визнає, що у 2014 році вона пропустила понад 50 % засідань.

“Я наприклад, сумніваюся в реальності статистики, тому що я достатньо активно відвідую сесії. А в 2014 році я стовідсотково не була тільки на двох засіданнях, але я не знаю, як це довести”, - каже пані Семко.

Ті ж випадки відсутності на сесіях, про які депутатка пам’ятає, Семко пояснює роботою.

“Можливо таке могло бути, але якщо таке й відбувалося, то це було пов’язано з моєю професійною діяльністю. Загалом, я вважаю себе ефективним депутатом”, - каже депутат.

Нагадаємо, що за законом депутата місцевої ради роботодавець звільняє від виконання його обов’язків на час проведення сесій чи засідань комісій (ст. 119 Кодексу законів про працю України).

Позафракційний депутат-списочник, колишній “батьківщинець” Віталій Маляренко каже, що фракція “Батьківщини” свого часу приймала рішення не відвідувати засідань ради на знак незгоди з регіональною більшістю.

“А, допустим, когда принимает решение фракция Батькивщины, в которую я входил, не посещать городской совет, это тоже считается прогулом? Поскольку выносятся политические вопросы, за которые мы не то, что голосовать не можем, а считаем неэтичным присутствовать в зале в это время?”, - повідомив депутат Громадському руху ЧЕСНО по телефону.

Депутат також надав Громадському рухові ЧЕСНО письмову відповідь, у якій вказав причини своїх пропусків засідань міськради. Проте документів на підтвердження пропусків не надав, тож подаємо відповідь як є. У разі, якщо депутат підтвердить документально свої відрядження, повязані з дорученням міської ради, він перестане бути кандидатом на відкликання за результатами 2012 року.

Водночас факт прийняття фракцією рішень ігнорувати засідання міськради спростовує прес-секретар Харківської обласної партійної організації “ВО”Батьківщина” Світлана Шаповал. Вона повідомила Громадському руху ЧЕСНО, що під час існування фракції в міськраді рішення про бойкот сесійних засідань не приймалися:

“Фракції у міськраді в нас немає вже давно. Бойкотувань як таких не було у нашої фракції. Були переговори, обговорення, можливості бойкотувати, але, фактично, ніхто не бойкотував засідань сесій міськради”.

Що стосується демаршів, коли депутати виходили із зали під час засідань на знак незгоди з прийнятими більшістю рішеннями, то вихід депутатів із сесійної зали - не зараховується як відсутність, оскільки депутати реєструються на початку засідання.

Варто зауважити, що є дві депутатки, які пропустили понад 50 % засідань ради в один із років каденції, але вони не потрапили разом з усіма до графіки кандидатів на відкликання.

Марина Єпішина у 2012 році пропустила 5 засідань у зв’язку з тим, що вона займалася лікуванням члена сім’ї, для чого доводилося виїздити закордон для проведення операцій.

“У мене дуже склада ситуація була в 2012 році через те, що захворів член сім’ї. У Харкові не бралися робити операцію, щоб урятувати життя людини, тому довелося їхати закордон і там проводити операції й проходити курс реабілітації. Я маю всі довідки, які можу вам надати”, - пояснила ситуацію депутат Єпішина.

Депутатка Людмила Тюріна перебуває у вкрай важкому стані. Працівниця міської ради, яка готує відповідь Громадському рухові ЧЕСНО, у телефоному режимі пояснила, що після складної операції Людмила Тюріна перебуває в комі. До хвороби вона справно відвідувала засідання сесій міської ради, пропустивши лише два засідання за 4 роки.

Кандидатів на відкликання можна виявити не лише за результатами відвідування засідань сесій, а й за результатами відвідувань постійних комісій.

“На відміну від сесій, де депутати, як показує досвід, можуть кнопкодавити за інших і тоді електронна система відображає їх як присутніх, значно цікавішим є аналіз засідань комісій. Тут протоколи ведуться на папері, і тому інформація про присутніх - більш правдива,” - зазначає регіональна координаторка громадського руху ЧЕСНО Ірина Федорів.

“Як показує досвід аналізу Вінницької, Чернігівської та Сумської міськрад, кількість кандидатів на відкликання саме за результатами прогулів комісій у кілька разів більша. Але, на жаль, Харківська міська рада попри переговори, що тривали кілька місяців, блокує нашу роботу перед виборами й ми не можемо донести харків’янам суспільно важливу інфомацію,” - додає Федорів.

Чому депутати Харківської міської ради не пишуть запити?

Одним із критеріїв ефективності місцевого депутата є його вміння працювати з наданими йому законом інструментами впливу. Законним інструментом впливу депутата на установу, організацію будь-якої форми власності є депутатський запит.

На відміну від депутатських звернень, які може писати кожен обранець Харківської міськради, депутатський запит має вищу силу. Його має підтримати на сесії голосуванням більшість депутатів. По суті, це не вимога одного депутата, а вимога усієї Ради.

Аби громада міста Харкова зробила свідомий вибір, Громадський Рух ЧЕСНО проаналізував не лише відвідуваність депутатів, а й те, як вони користуються інструментом депутатських запитів для вирішення проблем міста і громадян.

У офіційній відповіді від громадського руху ЧЕСНО Харківська міська рада повідомила, що за 4,5 роки каденції Рада підтримала лише один-єдиний депутатський запит.

 

Унікальність запиту “регіонала” полягає ще й в тому, що він - рукописний.

У тексті запиту йдеться про те, що у трьох сімей ПАО “Мегабанк” не приймає платежі за комунальні послуги. Цей запит Вировця колеги-депутати підтримали.

Для порівняння ефективності роботи депутатів місцевих рад Громадський рух ЧЕСНО наводить мапу запитів інших міських рад обласних центрів України.

Зі слів депутатів, до яких додзвонилися журналісти ЧЕСНО, в міськраді існує проблема прийняття депутатських запитів.

Позафракційний депутат-мажоритраник, колишній регіонал, Дмитро Маринін вважає, що його запити завертають на рівні юридичного відділу:

“Сегодня даже дана негласная команда все мои запросы отправлять на юридический департамент горсовета, чтобы там делали все, чтобы мне отказать!”

Депутатка від “Народного фонду” Світлана Семко пояснює відсутність депутатських запитів з боку опозиції тим, що регіональна більшість не голосує за запити. Тому вона каже, що фракція і депутати більш охоче користуються інструментом депутатського запитання.

Депутат обласної ради Олександр Давтян - батько депутатів міськради Карини та Дмитра Давтян каже, що його діти спочатку написали пару запитів, але не отримавши підтримки, махнули рукою на запити і стали писати звернення:

“Писать запросы - бессмысленно, потому что рада не поддерживает запросы депутатов не из большинства, депутаты пишут депутатские обращения, имеющие, по сути, ту же силу”.

Але запити відсутні й у депутатів, які представляють більшість в раді.

Попри те, що журналісти ЧЕСНО телефонували кілька днів секретареві ради Олександру Новаку, коментаря щодо цього питання отримати не вдалося.

Громадський рух ЧЕСНО запрошує долучитися до моніторингу діяльності депутатів Харківської міської ради активістів міста ([email protected]).

Автор: Сергій Огородник, журналіст Громадського руху ЧЕСНО