Висотки замість хрущовок та агломерація: чому киян не пустили на презентацію Генплану міста

Віталій Кличко 16 грудня на НСК “Олімпійський” презентував Генплан Києва. У проекті заплановано більш ніж 28 млн кв.м нового житла і збільшення кількості киян до 3,8 млн. Якщо порахувати кількість майбутніх новобудов, то це в середньому понад 1200 двадцятип’ятиповерхівок по 2 під’їзди в кожній. 

Киян, які прийшли пікетувати захід, до приміщення не пустили. Депутати запевняють, що можливість долучитися до обговорення буде з нового року на круглих столах. Один із розробників чинного Генплану Сергій Дюжев твердить, що запропонований проект передбачає забудову території охоронної зони.

Що не так з новим проектом Генплану столиці, з’ясовував Рух ЧЕСНО.

Як зазначили розробники, презентований Генплан передбачає облаштування скверів, парків та 17 лісопарків за рахунок прилеглих лісів, забудову промислових і комунально-складських територій міста, будівництво нової окружної дороги на землях Київської області. Один з основних акцентів було зроблено на створенні Київської агломерації.

Ознайомитися з документами можна на сайті КМДА та КП “Інститут Генплану м.Києва”. Так принаймні казав мер міста. Але наразі там лише презентація.

Начальник комунального підприємства “Інститут Генерального плану міста Києва” Сергій Броневицький зауважив, що проект розроблено в існуючих межах міста без значного розширення території: 

“Для збалансованого розвитку Києва та області пропонується сформувати Київську агломерацію. Розвиток агломерації базується на формуванні єдиного транспортного каркасу, який забезпечить зв’язок між населеними пунктами, доступність населення до місць праці, рекреаційних зон та інфраструктурних об’єктів. Для вирішення цих питань бажано спільно з обладміністрацією та за допомогою експертів Ради Європи розробити концепцію збалансованого розвитку Київської агломерації”.

Ідею заснування агломерації підтримав й очільник Київської ОДА Олексій Чернишов

“Найбільші агломерації світу створюють значну частину ВВП. При цьому жодна агломерація в Європі не розвивається за рахунок поглинання територій. Навпаки, це двосторонні домовленості й відносини, як розвиватися далі. Те саме ми маємо довести й у Київській області”, – зазначає чиновник і наголошує, що потрібно завершити процес формування ОТГ.

Колишній заступник Віталія Кличка Ілля Сагайдак, який нині є членом транспортної комісії Київради, різко критикує сьогоднішні тенденції.

“Розповзання в агломерацію, за скромними оцінками, призвело до того, що до Києва щоденно заїжджають від 500 тис. її жителів – так звана маятникова міграція. Будівництво в агломерації не вщухає, при цьому приміське залізничне сполучення з кожним роком дедалі занепадає, що потенційно є проблемою столиці, яка здебільшого забезпечує мешканців агломерації роботою та навчанням. Презентація Генплану Києва показала прагнення міської влади підтримати розповзання міста й автомобілізацію, хоча розвинутий світ працює у зворотному напрямку”, – розповідає політик і наводить як приклад Стокгольм.

З розрахунків пропонованого Генплану стало відомо, що, за прогнозами Інституту демографії НАНУ, кількість фактичного населення Києва за 20 років сягатиме 3,8 млн осіб. Тобто воно може зрости на 400 тис. У зв’язку з цим, за словами Броневицького, з’явиться великий попит на житло, тому запланували додатково 28,6 млн кв.м. 

На тлі депопуляції в країні населення Києва справді поступово зростає. У період від 2000-го до 2018 року воно збільшилося на 11%. Київ демонструє дещо вищі темпи зростання чисельності населення порівняно з іншими європейськими столицями. 


Якщо збережуться темпи зростання, то кількість постійного населення Києва за 20 років сягатиме 3,4 млн осіб

Водночас офіційні дані не повною мірою показують зростання населення через наявність внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За даними Міністерства соціальної політики 2019 року, в Україні приблизно 1,4 млн переселенців, з яких майже 10% проживають у Києві. Проте не всі люди, котрі виїхали з окупованих територій, набули статусу ВПО чи зареєстрували своє нове місце проживання, тому кількість таких осіб не відображається в офіційній статистиці.

Як повідомили Рух ЧЕСНО забудовники, житлова площа квартир у 25-поверхівці на 2 під’їзди може становити орієнтовно 23 500 кв.м. Тоді таких будинків буде в середньому понад 1200. Якщо порахувати, скільки квадратних метрів припаде на одну людину, яка стане мешкати в Києві, то вийде 71,5 кв.м.

“Це в комплексі з дитячими садками, школами, іншими об’єктами соціальної інфраструктури. Передбачається комплексна реконструкція застарілої житлової забудови, так званих хрущовок. Ці території в Києві займають понад 1,5 тис. га. Намічено зменшення площі промислових і комунально-складських територій до 5,5 тис. га, а на їхньому місці – розміщення інноваційних парків та житлово-громадських комплексів. Кількість робочих місць зросте з 1,7 млн до 2,5 млн”, – каже Броневицький

Очільниця фракції “Самопоміч” у Київраді Наталія Манойленко не вірить у те, що дитсадки, зелені зони та розвинена інфраструктура будуть у потрібному обсязі. Також вона переконана, що думку громади не врахують:

“Побачимо, як відбуватиметься обговорення, але якщо так, як дискусійні панелі, коли виступали тільки спікери, а громадськості не надавалося можливості поставити запитання, то надії мало. Коли цей Генплан винесуть на громадські обговорення, я сподіваюся, це буде все ж обговорення, а не підміна понять, як з ДПТ на Печерську, коли я подавала сотні сторінок зауважень від громадськості, на які просто були надані відписки й жодне зауваження не було прийняте, а ДПТ все одно протягували”.

Для реалізації цього плану мають намір реорганізувати занедбані промзони під підприємства з новітніми технологіями. Планують збільшити зелені зони загального користування на 2,3 тис. га. Буде облаштовано 17 лісопарків на базі лісів, прилеглих до житлових масивів.

Стосовно забудови історичного центру Києва та збереження культурної спадщини Броневицький розповів, що завершується розроблення історико-архітектурного опорного плану, у якому понад 3,5 тис. об’єктів культурної спадщини. На ньому буде відображено межі історичних ареалів та зони пам’яток Києва – визначено чіткі режими їх використання, зокрема буферних зон пам’яток ЮНЕСКО. В історичних ареалах планують заборонити висотну забудову.

Читайте також: Коли демонтують незаконну будівлю поблизу Софії?

Передбачено розвиток швидкісного рейкового транспорту, подовження наявних ліній метро та будівництво нових – 4-ї Подільсько-Вигурівської та перспективної 5-ї лінії. Намічено приєднання до єдиної системи з метрополітеном і швидкісним трамваєм кільця міської електрички з побудовою пересадочних вузлів. Заплановано 3 нові транспортні переходи через річку Дніпро.

З новим Генпланом детально не ознайомився ще навіть голова земельної комісії Київради Олександр Міщенко.

“Я дивився не всі розділи. Мене непокоять затори, які в нас є на дорогах, також сполучення між правим і лівим берегами – треба будувати мости. Київ від агломерації хоче отримати саме Велику окружну дорогу, наземне метро в бік Броварів та в одеському напрямку. У Києві будувати вже дуже тісно, тож за рахунок земель області, мабуть, буде й будівництво нового житла”, – додає депутат.

На запитання Руху ЧЕСНО про незаконну забудову в Києві Міщенко висловився категорично проти будівництва у Протасовому Яру, а на Осокорках, за його словами, потрібно переглядати детальний план території, покращувати транспортну інфраструктуру та створити парк для мешканців цього району. 

Якщо очільник профільної комісії каже, що з пропонованим Генпланом ще не ознайомився, то Руху ЧЕСНО вдалося відшукати експерта, який його вже вивчив. Це Сергій Дюжев, один із розробників чинного Генплану міста Києва, затвердженого 2002 року. Він переконаний, що презентація нового проекту – це інформаційна бульбашка. Основне завдання нового Генплану, за його словами, – усе незаконне визнати законним:

“Цей документ порушує закон про регулювання містобудівної діяльності, у якому сказано, що зміни можна вносити лише в діючий Генплан. Київрада ухвалила багато різних рішень, пов’язаних зі зміною цільового призначення територій, і, як правило, це стосувалося тих земель, де цільове призначення змінювати не можна: заповідні, рекреаційні зони, історичні ареали тощо. Ці зміни мали бути внесені в чинний Генплан, але ніхто не хотів брати на себе відповідальність”.

Експерт наголошує, що посилання Броневицького на те, що вони діють згідно з указом Президента України 2008 року, – це не що інше, як маніпуляція:

“У цьому указі щодо Генплану був лише один пункт: доопрацювати розділ чинного Генплану в частині збереження культурної спадщини та історичного ареалу. У проекті нового Генплану пропонується забудувати всю територію охоронної зони на вул. Заболотного, охоронну зону Феофанії, території, які чинним Генпланом заплановані до включення в нацпарк “Голосіївський”, майже тотально планується забудова території Чапаєвки та Биківні, частково в Біличанському лісі, сумнозвісний “Біонік-Хіл”. Окрім того, Верховна Рада ухвалила закони, якими передбачається анулювати будь-які види категорій охоронних земель, і будувати можна буде скрізь та що хочеш”, – додає Дюжев.

Фахівець також звертає увагу на те, що під час презентації не було аналізу й оцінювання незаконних забудов, не проведено інвентаризації земельних ділянок під забудовами, зеленими зонами та водоймами. 

Під час заходу кілька десятків киян прийшли під стіни НСК “Олімпійський” із плакатами проти незаконної забудови. До приміщення їх не пустила охорона, посилаючись на відсутність цих людей у списках. За словами активістки Анни Коломієць, вони реєструвалися на сайті, проте їхніх прізвищ у списках чомусь не виявилося. У голови ініціативної групи від Оболоні навіть було запрошення, але й за ним жінку не пропустили, запідозривши, що воно підроблене.

“Була інформація, що забудова на Оболоні буде гектарами, тож прийшли сказати, що ми проти забудови території басейну. Зараз він не працює, опинився в оренді у приватного підприємства, яке хоче змінити цільове призначення цієї землі й побудувати три висотки на 28 поверхів”, – розповідає мешканка Оболоні Анна Коломієць.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував звіт мера Києва Віталія Кличка за рік роботи.