За п’ять хвилин до доторканності. Як нардепів притягатимуть до відповідальності по-новому

Уже зовсім скоро для притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності не потрібна буде згода Верховної Ради. Відповідні зміни до Конституції України, Кримінального процесуального кодексу та низки інших законів наберуть чинності 1 січня 2020 року. Популярною є думка, що депутатську недоторканність скасували, хоча, насправді, її обмежили: за голосування та висловлювання в парламенті народні обранці відповідальності не нестимуть.

Наразі стаття 80 Конституції гарантує нардепам недоторканність. Також у ній записано, що парламентарії не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Проте 1 січня ці положення з Основного закону зникнуть.

З початком 2020 року 80-а стаття гарантуватиме депутатам лише так званий парламентський індемнітет. Це означає, що нардепи не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у ВРУ та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Нова процедура притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності буде прописана у статті 482-2 Кримінального процесуального кодексу України. Цю статтю до КПК вводить закон №2237, котрий набере чинності так само 1 січня 2020-го. Ось ключові положення новели:

  1. Лише одна людина матиме право відкривати кримінальне провадження за фактом ймовірного правопорушення з боку нардепа – генеральний прокурор.

  2. Генпрокурор погоджуватиме клопотання слідчих про дозвіл на затримання депутата, обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, доступ до листування, телефонних розмов, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що обмежують права і свободи нардепа, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді.

  3. Суд розглядатиме такі клопотання за обов’язкової участі народного депутата. Для цього судді необхідно буде завчасно повідомити парламентарія про розгляд клопотання (крім клопотання про негласні дії або обшук). Якщо депутат без поважної причини не прибув до суду або не повідомив про причини своєї відсутності, клопотання можна буде розглядати без участі нардепа.

  4. Затримати депутата без дозволу судді можна буде лише в разі, якщо його застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного з насильством, або такого, що спричинив загибель людини.

  5. Орган або посадовці, які затримали нардепа, повідомили йому про підозру, застосували до нього запобіжний захід або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних дій), зобов’язані негайно, але не пізніше 24 годин з моменту вчинення таких дій, повідомити про це голову Верховної Ради. Якщо ж описані вище дії стосувалися самого спікера ВРУ, поінформувати про них необхідно буде його першого заступника.

Окрім того, доручити досудове розслідування кримінального провадження щодо нардепа можна буде лише НАБУ або Держбюро розслідувань (залежно від підслідності справи).

Скасувати депутатську недоторканність у своїх передвиборчих програмах обіцяли й президент України Володимир Зеленський, і його партія “Слуга народу”. Аби швидко виконати цю обіцянку, нова влада використала “заготовку” попередників. Це був проект змін до ст. 80 Конституції №7203, котрий ще 2017 року вніс до парламенту п'ятий президент Петро Порошенко. Влітку 2018-го законопроект отримав позитивний висновок Конституційного суду України, а отже, був готовий до розгляду в сесійній залі Верховної Ради. У ніч з 29 на 30 серпня 2019 року новообраний парламент 9-го скликання попередньо схвалив законопроект №7203, а вже 3 вересня ухвалив його як закон 373 голосами. Деякі експерти вважають, що ВРУ порушила процедуру під час ухвалення цього акту.

Проте для реального обмеження депутатської недоторканності самих лише змін до Конституції було недостатньо. Тому “слуги народу” на чолі з Галиною Янченко ініціювали законопроект №2237, аби розробити механізм притягнення нардепа до кримінальної відповідальності. 18 грудня Верховна Рада ухвалила його в цілому.

“Центр протидії корупції” розкритикував ухвалений закон, назвавши його “фейковим зняттям недоторканності”. Зокрема, монополія генпрокурора на відкриття проваджень та вимога обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді не обмежують, а, навпаки, посилюють депутатську недоторканність, вважають у ЦПК.

Рух ЧЕСНО звертає увагу на те, що тепер притягати до кримінальної відповідальності нардепів-кнопкодавів за законом №2148 можна буде лише після того, як генпрокурор відкриє відповідне провадження. Отже, якщо на неособистому голосуванні впіймають депутата з провладної партії, є ризик того, що генпрокурор як представник влади зволікатиме з притягненням порушника до відповідальності.