Майже 12% українців декларують готовність фінансувати політичні партії, – соцопитування

11,9% українців підтверджують свою готовність долучатися до фінансування політичних партій в Україні. Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” від 3 до 9 липня 2020 року.

54% опитаних вважають, що фінансово забезпечувати діяльність політсил в Україні повинні лідери партій. 40% респондентів переконані, що фінансувати політичні сили мають рядові партійці. На думку 33% опитаних, це повинні робити прихильники партій.

За минулі кілька років частка населення, готового фінансувати політичні партії, знизилася на 1%. У 2015-2017 роках у середньому 13% респондентів виявляли готовність фінансувати політсили.

А особисто Ви готові виділяти гроші на якусь політичну партію, якщо будете певні, що вона захищатиме Ваші інтереси?

Зведені дані опитувань 2020 та 2017 років

На прохання Руху ЧЕСНО фонд “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва” надав детальніші відомості щодо готовності громадян фінансувати політичні партії.

Дані свідчать про певну залежність між рівнем освіти опитаних та їхньою готовністю фінансувати партії. Так, найбільша частка готових фінансово підтримувати партії припадає на людей з вищою або незакінченою вищою освітою – 17,03%. Натомість лише 1,46% респондентів з незакінченою середньою освітою готові фінансувати політсили. З-поміж громадян із закінченою середньою освітою таких уже 7,88%.

Простежується також зв’язок між фінансовим становищем респондента та його готовністю допомагати коштами партіям. Серед матеріально забезпечених громадян частка тих, хто готовий фінансувати політсили, сягає майже 22%. Причому готовність фінансово підтримувати партії найчастіше виявляють фахівці гуманітарної сфери (16,27%), підприємці (16,64%) та спеціалісти технічного профілю (22,37%). Найменше готових фінансувати політсили, цілком очікувано, серед пенсіонерів – 8,17%.

За географічним розподілом готовність фінансувати партії найчастіше декларували респонденти з півдня (15,57%) та сходу України (14,57%), найменше – із заходу (13,74%) і центру (7,73%).

Найчастіше готовність фінансово допомагати партіям виявляють виборці БПП/ЄС (19,6%) та “Слуги народу” (13,68%).

Цікаво, що Рух ЧЕСНО, який відстежує публічні прояви фандрейзингу, останніми роками жодного разу не фіксував закликів про фінансову підтримку від згаданих партій. А “Слуга народу” навіть не має на власному сайті банківських реквізитів для здійснення пожертв. Тож політсили не використовують наявного потенціалу для залучення коштів від прихильників.

Про те, що більшість партій не розраховує на внески від своїх прибічників, свідчить аналіз головних сайтів політичних сил, де якщо й розміщено реквізити банківських рахунків, то найчастіше їх досить складно знайти. З-поміж 20 проаналізованих Рухом ЧЕСНО партій тільки дві зверталися до прихильників з проханням про фінансову підтримку.

За результатами аналізу Громадського руху ЧЕСНО, партії та виборчі кампанії фінансує один із 1500 українців (0,07% виборців). Протягом 2018-2019 років близько 20 тисяч громадян офіційно профінансували політиків на понад 4 мільярди гривень. Середній внесок – 121 тисяча гривень, або майже 5 тисяч доларів США. Для порівняння: середній внесок на кампанію з переобрання Дональда Трампа 2019 року становив $176 (близько 4400 грн).

Такі цифри свідчать про те, що політичні партії в Україні фінансують не їхні прихильники чи пересічні партійці, а олігархи та бізнесмени, які, ймовірно, роблять це задля подальшого впливу на суспільно-політичну ситуацію в країні.

Існує кілька об’єктивних причин фактичної відсутності політичного фандрейзингу в Україні, однак частину з них усунули зміни до законодавства, внесені в січні 2020 року. Ці зміни, зокрема, спростили процедуру здійснення внеску на користь партії та узаконили онлайн-перекази коштів. Щоправда, нові правила не уніфікували з положеннями Виборчого кодексу, тож збирати гроші онлайн можна лише на поточні рахунки партій.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО з’ясував, що майже кожна друга партія змінює свою назву й ця тенденція посилюється перед виборами. Також Рух ЧЕСНО дослідив, як скасування паралельного балотування може вплинути на партійну спроможність кандидуватись у регіонах.