“Старост ми обираємо на громадських слуханнях” — Петро Гайдейчук, голова П’ядицької територіальної громади

Фото: “Старост ми обираємо на громадських слуханнях” — Петро Гайдейчук, голова П’ядицької територіальної громади

Голова громади Петро Гайдейчук каже, що у бюджеті на 2021 рік видатки громади перевищуватимуть доходи. Для наповнення бюджету громада планує виставляти на аукціон землі, що надійдуть у власність громади з-поза меж населених пунктів.

У 2019 році П’ядицька ОТГ, зі слів голови, недоотримала половину коштів з обласного бюджету на освіту. У той же час держава витратила гроші з держбюджету на проведення виборів до райрад, і Гайдейчук вважає такі витрати недоцільними, бо райради не мають повноважень.

Щодо старост у селах ОТГ, то, на думку голови, мали б відбуватися вибори, бо саме громада має вирішувати, хто її буде представляти. Наразі у П’ядицькій ОТГ питання обрання старост вирішують у рамках громадських слухань із мешканцями сіл.

Рух ЧЕСНО поспілкувався з новообраним головою після засідання першої сесії, коли той склав присягу, в рамках проєкту “ЧЕСНО. Громади”.

— Сформулюйте три найгостріші проблеми вашої громади.

— Перших три проблеми — це дорожній фонд, тобто державного, обласного значення та місцеві. Другою проблемою є водовідведення. У цьому бачимо проблеми — уже два роки після проливних дощів у нас у громаді затоплює житлові будинки. Третя проблема — екологічна. Треба зробити каналізацію і водовідведення. У селі П’ядики ще потрібно добудувати другий корпус школи. У нас багато дітей вчиться, і щоб нормально функціонував освітній процес, необхідно закінчити незавершене будівництво.

— Вдається ці проблеми вирішувати? У місцевому бюджеті вистачає коштів на їх вирішення?

Що стосується першої проблеми (дорожнього фонду), то ми уже в цьому році частину найбільших ділянок дорожнього покриття — за рахунок коштів обласного дорожнього фонду, а ми використали чотири з половиною мільйони гривень — відремонтували. Залишається ще відремонтувати дві дороги обласного значення, це Коломия — Лука і Коломия — Чернятин. Крім того, ми отримали грант від програми DOBRE та придбали екскаватор з навантажувачем. В цьому році, коли в нас був паводок, завдяки цій техніці вдалося відвести воду.

Ми вже частково по селах проводимо розширення придорожніх каналів. За рахунок місцевого бюджету проводимо очистку придорожніх каналів — як біля людських будинків, так і на території, що належить громаді. На наступний рік плануємо розробити графік робіт по селах, залучивши нашу наявну техніку до очистки таких каналів та проведення робіт з водовідведення на дорогах.

Ще одну проблему я не назвав, я думаю, що вона буде стосуватись і всіх громад області, не лише нашої. Це проблема забору сміття від громадян та комунальних закладів у громаді. Наразі працюємо з іншими громадами над питанням створення на території однієї з громад області міні-заводу з переробки сміття чи сортувальної станції. Хочемо, щоб до цього долучились усі громади, оскільки самостійно одній громаді цю проблему вирішити важко. Плануємо акумулювати на цю справу кошти з місцевих бюджетів, а також розраховуємо на сприяння обласної влади та, поки вона ще існує, районної.

— Як проходить робота над створенням проєкту бюджету на 2021 рік? Чи підготовлено його і як залучаєте громаду до обговорення?

У нас відбулись уже дві сесії, станом на 30 листопада. Ми створили всі депутатські комісії. Над створенням проєкту бюджету на наступний рік уже працюють наші спеціалісти з фінансового відділу. В цьому нам помагають і спеціалісти програми DOBRE, і спеціалісти Асоціації об’єднаних територіальних громад.

З депутатів попереднього скликання переобрали лише шістьох — фактично у нас нова команда, проте амбіційна і прагматична. Люди виважені і підходять до всього з розумінням. Ми плануємо спочатку проєкт бюджету винести на розгляд бюджетної комісії, а потім зробити онлайн-опитування громадськості для збору пропозицій до бюджету, щоб зрозуміти, що мешканці хочуть робити в першу чергу. Коли я йшов на вибори, то люди пріоритетними називали ремонт місцевих доріг, облаштування водовідведення, освітлення вулиць.

— До П’ядицької громади доєднались ще якісь населені пункти?

До нас доєдналось село Ценява. Фактично зараз вони закінчують свій бюджетний рік, але ми ще до того з ними опрацювали їхні потреби — які об’єкти потребують підтримки. З наступного року будемо вже їх долучати до загального процесу.

— Тобто обговорення із громадою щодо проєкту бюджету на 2021 рік ви не проводили ще?

Не проводили. У зв’язку з тим, що не було створено бюджетної комісії. Минулого року ми проводили бюджетні слухання уже після розгляду проєкту бюджету на бюджетній комісії. Тоді кожен депутат до своїх виборців доносив інформацію щодо бюджету у кожному селі на бюджетних слуханнях. Цього року ще не знаємо, як будемо проводити цей процес, оскільки можуть бути карантинні обмеження. Чекаємо на постанову Кабміну. Але все одно будемо цю процедуру онлайн проходити — проєкт бюджету будемо виставляти на сайт для ознайомлення, у депутатів є групи у соцмережах, де вони з виборцями спілкуються. Будемо працювати так, онлайн, і зустрічатись із мешканцями по мірі можливості. 

— Який розмір бюджету громади на 2021 рік? Як змінилась сума бюджету після укрупнення?

Наразі видатки бюджету перевищуватимуть дохідну частину. Це пов’язано з тим, що змінюється мінімальна заробітна плата. Ми стараємось якомога краще оптимізувати апарат ради. Також працюємо над залученням інвестицій — у нас є план по створенню робочих місць на території громади. Також проходить ще процедура передачі земель за межами населених пунктів до власності громади. Будемо дивитись, які, скільки їх маємо і чи є належні документи, і виставляти землі на аукціон.

— То яка сума бюджету на 2021 рік запланована?

Зараз не буду казати наперед. Оскільки йде підготовчий етап. Коли вже будуть голові всі дані — тоді обов’язково повідомлю. Не люблю говорити нічого наперед.

— Які очікуєте дотації з обласного бюджету?

Я не знаю, як на цей рік буде із дотаціями з обласного бюджету. Минулого року на освіту недоотримали половину із належної суми. Як цього року буде — теж невідомо.

Читайте також: З простягнутою рукою до центральної влади багато не отримаєш

— Скільки відсотків бюджету передбачено на соціальні видатки (освіта, медицина)?

Стосовно цього ми зараз працюємо. Наступного року плануємо виділити більше грошей на медицину. У приєднаному селі Ценява недавно закрили тубдиспансер. На базі цього медичного закладу ми хочемо зробити соціальний центр для незахищених категорій населення — одиноких, багатодітних тощо. Хочемо зробити центр, де б ці люди могли провести час, поспілкуватися з психологом, отримати допомогу. Ще є програма соціальних виплат незахищеним категоріям населення і особам, що потрапили у складні життєві обставини. Коли ми це все врахуємо, я зможу точно сказати і цифри, і відсотки від загального бюджету.

— Тобто на сьогоднішній день ще немає кінцевого проєкту бюджету?

У нас бюджет готовий на 70%. Пов’язано це з тим, що відбувались місцеві вибори. Кістяк бюджету уже є, скоро його доробимо, передамо на розгляд комісії. Ще маємо нововведення — перед сесією з депутатами збираємось і обговорюємо усі питання, даємо всі відповіді і пояснення. Це полегшує проведення самих сесій.

— Які три обіцянки зі своєї передвиборчої програми ви готові розпочинати втілювати?

Згідно з оновленим законодавством, ви знаєте, в якому статусі знаходиться голова громади — фактично без депутатів ради він не може нічого зробити. Ми маємо стратегію розвитку громади. Кожен із депутатів, ідучи на вибори, мав свої програми. Я мав свою. Десь на 90% ці всі програми співпадають. Тому маємо над чим працювати. Перших три пункти — ремонт доріг, облаштування водовідведення і освітлення вулиць. Уже готуємо звернення до Служби автомобільних доріг для того, щоб вирішувати проблеми з відсутністю ремонту доріг. Стратегія готова і прийнята. Нам її розробляли спеціалісти програми DOBRE, допомагала і швейцарська компанія в цьому.

У фахівців до нашої стратегії не було жодних зауважень. Будуть і зміни до стратегії. Наприклад, з МНС ми плануємо на території громади створити центр безпеки. Є задуми зробити, в такий критичний час, швидку мобільну групу, що могла б надавати допомогу населенню. Також минулого року ми виграли проєкт “Поліцейський працівник громади”. Зараз навчаються два представники поліції, які пройшли конкурсний відбір. Поліцейську дільницю ми вже побудували по заданих стандартах, які вимагає МВС. З нового року уже почнемо працювати.

— Що у вашому розумінні означає “спроможна громада” і які кроки ви плануєте здійснити, щоб підвищити спроможність громади?

Першим ділом скажу, що у спроможній громаді доходи мають перевищувати витрати. У другу чергу — належний соціальний захист громадян, мешканців громади. Ми маємо надати їм усі ті послуги, які передбачає чинне законодавство. І третім критерієм вважаю будівництво інфраструктури — кожне село має мати належний спортзал, заклади освіти, культури, медицини. Ще важливим чинником є цільове використання земельних ділянок. Ще важливим чинником є сплата податків громадянами та створення умов для розвитку місцевих підприємств. Це теж збільшить суми сплачених податків у громаду. Ну і те, чого ми навчились у закордонних громадах завдяки програмі DOBRE — ПДФО за кордоном розподіляється таким чином, що 70% від нього залишається у громаді. А у нас лише 60%. Це левова частка доходу у громаду.

— Яка готовність громади до другої хвилі коронавірусу і в яку лікарню госпіталізують хворих?

На даний час у нас працює три амбулаторії, три ФАПи, які ми фінансуємо з нашого бюджету. У нас створений центр первинної медицини спільно з Печеніжинською ОТГ. Їм ми перевели кошти на медикаменти, захисні костюми, забезпечення лікарів. Ми готові до другої хвилі. З місцевого бюджету закупили для шкіл антисептики, маски, щитки. Хворих госпіталізують до коломийської лікарні. Ми цього року передавали їм кошти з місцевого бюджету на утримання. Наразі проблем з госпіталізацією немає. Ми проводили інформування мешканців щодо норм карантинних заходів. Наші люди свідомі, цих норм дотримуються.

— Які ресурси є у місцевому бюджеті для соцдопомоги хворим?

У нас ще з 2018 року є відповідна програма на виплату допомоги хворим. Тепер ми виділяємо кошти і хворим на коронавірус. На цю програму закладено 200 тисяч гривень, створена незалежна комісія. Вони і розглядають такі звернення. Вона незалежна від рішень голови громади — туди входять депутати ради, працівники соціального відділу, медики. Люди можуть подати відповідне звернення, і його розглядатимуть. Є відповідне рішення ради, і згідно з ним сесія виділяє певні суми на різні категорії.

— Як себе проявила партійна система, яку спустили на виборах до громад від десяти тисяч виборців?

На мою особисту думку, у населених пунктах, де є понад 50 тисяч виборців, мала б бути партійна система. А там, де менше 50 тисяч виборців, мала б залишитись такою, як була. Під час обрання старост у наших громадах ми зіткнулися з проблемою — є певна соціальна напруга в тих селах, де мешканці не сприймають висунутих на старост кандидатів. Я вважаю, що старост мали б обирати мешканці певних сіл на місцевих виборах, а не затверджувати голосами депутатів за поданням голови громади.

— Разом із приєднаним селом Ценява скільки мешканців зараз у П’ядицькій громаді?

Наразі, з Ценявою, більше 13 тисяч мешканців і 9800 виборців.

— Який функціонал повинен бути покладений на районні ради і які повноваження вони повинні мати?

Не хочу нікого образити, але я не розумію доцільність існування районних рад. Вони дублюють функції інших рад, незрозуміло, як вони мають працювати з 2021 року — хто їх має фінансувати, які функції виконувати і що райрада має готувати, якщо у нас в ОТГ є свій депутатський корпус, який вирішує питання? Інші питання ми вирішуємо з обласною радою чи обласною адміністрацією напряму. А функція районної ради мені не зрозуміла. Ну і не зрозуміло, звідки вони мають фінансуватись. Якщо це ми (громада — прим. ЧЕСНО) маємо фінансувати, то це буде створювати соціальну напругу. Виникнуть питання: чому ми маємо їм виділяти кошти і на виконання яких функцій? Щодо майна районних адміністрацій і рад — то об’єкти від них переходять громадам. Всі об’єкти району, які були в нас на території, ми уже забрали. Тобто навіть функції розпоряджання майном у них немає. Ну і не розумію, навіщо було тратити бюджетні гроші і проводити вибори до районних рад.

Читайте також: Райради будуть нас сприймати як дійних корів

— Що мотивує людей іти працювати у місцеві ради на п’ять років і якою була б прийнятна компенсація цим людям за їхню роботу?

Я б компенсував депутатам час, який вони витрачають на роботу в комісіях. Бо це справді великі часові трати. За наших депутатів хочу сказати, що це свідомі люди — вони дійсно хочуть щось міняти у громаді і готові працювати на її благо безкоштовно — відстояти інтереси своїх вулиці чи села і донести думку мешканців. Вважаю, що їм треба компенсувати хоча б той день, що вони проводять у раді, напрацьовуючи проєкти рішень. Також треба компенсувати і зустрічі з виборцями, виїзди на об’єкти. У нас, наприклад, земельна і бюджетна комісії часто мають виїзні засідання. В такій роботі депутат, якщо він підприємець, тратить свій час, якщо він працює на державній роботі чи в іншій установі — мусить наперед домовитись, щоб його відпустили. А потім відпрацьовує цей час. Можливо, варто взяти суму від ставки секретаря ради, заступника чи голови громади, вирахувати вартість робочої години, зробити табель відвідування чи роботи і це все компенсувати.

Читайте також: Місцеві депутати без зарплати. Чому не спрацюють ключові реформи

— У який спосіб відбувається між апаратом і радою погодження порядку денного? Як працює формат “погоджувальної ради”, який діє в парламенті, на місцевому рівні?

Ми стикнулися з проблемою, що ряд питань, необхідних для налагодження життєвого циклу, депутати на голосуванні пропонували доопрацювати. Пропонували доопрацювати на засіданнях комісій. У нас створено чотири комісії — бюджетна, освітня, комунальна і земельна. Робилось це для того, аби полегшити роботу депутатів, залучити їх до роботи цих комісій ефективно і зробити максимальним інформаційне охоплення про роботу цих комісій. До того стикалися з тим, що сесії проходили по п’ять годин.

Офіційно ми не впровадили погоджувальну раду, проте уже пробуємо протестувати її роботу. І це працює — ефективність зросла. Ми плануємо внести зміни до регламенту і включити до погоджувальної ради по представнику від кожного села, а також чітко визначити часові рамки надання проєктів рішень на розгляд. Таким чином, через представників, будемо доносити інформацію до решти депутатського корпусу. Позитивним є те, що більше 80% депутатського складу ради — це молоде покоління. Ці люди мають добре налагоджену комунікацію через різні соцмережі як із населенням громади, маю на увазі виборців, так і між собою.

— Як зараз проходить призначення старост?

Я вже казав, що якби старост визначали на виборах, це б набагато спростило роботу ради. Коли ми йшли на вибори — казали, що будемо проводити громадські слухання, де обиратимемо старост. Жодним законодавством це не визначено, ми це робимо, щоб зняти соціальну напругу і обрати тих старост, яких порекомендують жителі. Є села, де є по два-три кандидати на посаду старости. Одного старосту уже призначили. З початку грудня проходять громадські слухання, ми їх проводимо з дотриманням карантинних норм. На громадських слуханнях ми скликаємо якомога більше людей — мешканців сіл і активістів та представників громадських організацій, все доступно. З ними ми вирішуємо питання обрання старост сіл.