Ужгород, Полтава та Суми в лідерах за кількістю підтриманих місцевих петицій

Фото: Ужгород, Полтава та Суми в лідерах за кількістю підтриманих місцевих петицій

Ужгород та Полтава мають найвищі показники підтримки жителями місцевих петицій — понад 35% зареєстрованих петицій за 2020-2023 роки отримали необхідну кількість голосів та були розглянуті місцевими радами. В Сумах голоси зібрала чверть зареєстрованих петицій. 

Ще вісім міських рад обласних центрів мають показник прохідності петицій у межах 10–20%, в той час, як в 11 обласних центрах необхідну кількість голосів для розгляду набирають менш як 10% зареєстрованих петицій. Менше ніж 2% петицій було підтримано у Миколаєві та Харкові, але в Одесі за 2020-2023 роки не було підтримано жодної петиції.

Основними темами в місцевих петиціях є дві категорії питань: інфраструктурні покращення та дерусифікація. Особливо актуальні петиції про зміну топонімів та знесення пам’ятників російським діячам. Частина з них уже виконана місцевими радами.

Важливо зазначити, що через розрізненість підходів до роботи з петиціями у місцевих радах цей рейтинг є відносним та відображає абсолютні показники без урахування особливостей роботи інструменту в кожному місті. 

Вагомий вплив на частку підтриманих та розглянутих владою петицій має встановлення місцевою владою кількості  голосів, що є необхідними для розгляду. Адже місцеве самоврядування може самостійно визначати строки збору підписів та необхідну для розгляду кількість голосів. Різниця між обласними центрами колосальна. Значна частина міст затвердила бар’єр на рівні 250–300 голосів, а у великих містах необхідно збирати тисячі голосів.

Інколи встановлені показники стають “непідйомними” для громадян. Кількатисячний бар’єр для підтримки петицій має Київ, проте у 2021 році кількість необхідних голосів місцева рада зменшила з десяти тисяч до шести, що значно покращило ситуацію.

Другу сходинку займає Харків із показником п’ять тисяч необхідних підписів. Третім обласним центром у цьому рейтингу є Дніпро — три тисячі підписів. Ще два обласні центри — Миколаїв та Одеса — встановили показник на рівні однієї тисячі необхідних підписів. Решта обласних центрів мають нижчі бар’єри. 

Доцільність встановлення таких високих бар’єрів визначає місцеве самоврядування, проте радам однозначно варто переглянути рішення та оновити вимоги до петицій, зважаючи на нові обставини. 

Рух ЧЕСНО наголошує, що інструмент петицій є необхідним, особливо в умовах обмежень воєнного стану. Аби зробити петиції ефективними, слід приділяти увагу популяризації цього інструменту участі серед українців, вдосконалювати платформи, робити їх більш доступними та простими.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО дослідив петиції в обласних центрах за 2020–2023 роки та розповів про їхні особливості, зокрема про те, в яких містах найбільший відсоток підтриманих петицій та як беззмістовний спам ініціатив блокує важливі рішення.
 

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]