Експерти визначили екологічні принципи відновлення України

Слухання розпочалися із розгляду питання стану національного законодавства у сфері відбудови та його відповідності принципам сталого розвитку, зокрема базисним  принципам “зеленого відновлення”.

Керівник групи проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН Роман Шахматенко заявив, що наразі в Україні немає жодних постанов, концепцій, законів та інших законодавчих норм, які б визначали бачення “зеленого відновлення” та підходу “краще, ніж було”. 

Керівник групи проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН Роман Шахматенко

Натомість голова організації “Жива планета” та громради при Міндовкілля Світлана Берзіна розповіла, що різні інституції вкладають у ці поняття різні значення. До прикладу, для Мінінфраструктури “зелене” — це енергоефективність, обʼєкт “Укриття” та вимоги до будівельних матеріалів. 

“У нас є потужні ініціативи, вони класні, але це все не набуде глобального масштабу, поки вся держава не буде знати відповідь на питання, що таке “відбудувати краще” і “зелене”, — наголосила Берзіна.

Голова ГО “Жива планета” та громради при Міндовкілля Світлана Берзіна

З її твердженням погодилися й інші учасники заходу, зокрема заступниця голови Комітету екологічної  політики ВРУ Олена Криворучкіна запевнила, що в рішеннях комітету буде уніфікація цього терміну. 

У заході також взяли участь низка народних депутатів, представників міністерств, громадських організацій, українські та міжнародні експерти. Вони обговорили питання поточного стану законодавства у сфері відбудови України та його відповідність принципам сталого розвитку, зокрема відповідність національного законодавства принципам зеленого відновлення.

Натомість голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва звернула увагу на те, що,  окрім відновлення руйнувань внаслідок війни, актуальна і модернізація виробничих потужностей та громадських будівель. Вона наголосила, що ця проблема була актуальною і до початку повномасштабного вторгнення, адже щороку центральні органи виконавчої влади та муніципалітети сплачують 250 млрд гривень з бюджету за комунальні платежі. Тобто близько шостої частини держбюджету до повномасштабної війни витрачали на оплату комунальних послуг.

Голова Держенергоефективності зазначила, що в січні 2024 року в Україні було створено Державний фонд декарбонізації та енергетичної трансформації, який став першим інструментом зеленої трансформації країни. Цей фонд наповнюється завдяки сплаті податку за викиди вуглецю.

Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва

Замазєєва також заявила, що для розпорядження коштами цього фонду в Україні було створено акціонерне товариство “Фонд декарбонізації України”. 

Крім того, завдяки реалізації енергоефективних проєктів можна потенційно заощаджувати понад 500 млн гривень, а також значно зменшити кількість викидів парникового вуглекислого газу.

“Ця фінансова інституція буде розпоряджатися коштами фонду декарбонізації, спрямовувати їх на енергоефективні заходи та заходи з декарбонізації в нашій країні, — пояснила Замазєєва. — В пріоритеті повинні бути ті промислові виробництва, які наповнюють цей бюджет, щоб вони провели масштабну модернізацію та підготувалися до майбутніх викликів, зокрема CBAM [європейського механізму вуглецевого коригування імпорту]”.

Замазєєва зазначила, що у 2024 році фонд зможе профінансувати проєкти з енергоефективності та декарбонізації на 1,5 млрд гривень для юридичних осіб усіх форм власності, зокрема органів місцевого самоврядування. На її переконання, проєкти мають зменшити енергоспоживання щонайменше на 15% та викиди вуглецю на понад 10%.

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що в Україні може відбутись одна із ключових реформ в екологічній сфері, яка роками була на паузі, але у 2024-му нарешті зрушила з мертвої точки. Реформа екоконтролю є однією з умов вступу України до ЄС, тож її пріоритетність і шанси на реалізацію досить високі.