Підвішені закони: чому Зеленський затягує із підписанням ініціатив?

Минулого року кількість “підвішених ініціатив” була меншою — на підпис очікували 30 прийнятих Верховною Радою законів. Із того часу перелік змінився лише частково, адже чимало з них очікують на підпис роками. Ба більше, на підпис президента ще з 2021 року очікують два акти, які він сам ініціював.

В цей же час, деякі ініціативи президент підписує без затримок. Таким прикладом є урядовий закон про мобілізацію (№10449), адже його Володимир Зеленський підписав менш, ніж за добу після отримання.

Рух ЧЕСНО проаналізував які ж закони довгий час очікують на підпис президента і перебувають у “підвішеному” стані та чому їх підписання відкладається. 

12 ініціатив очікують на розгляд президента з 2022 року. Незважаючи на те, що у перші місяці повномасштабного вторгнення парламент ухвалив чимало законів, частина з них досі не стала діючими законами через відсутність підпису президента. Ще десять ініціатив перебувають на розгляді Володимира Зеленського з 2023 року.

Якщо порівняти актуальні показники з результатами минулорічного дослідження, видно, що кількість непідписаних ініціатив, поданих у 2020–2022 роках, зменшилась. Така динаміка свідчить про те, що навіть попри довгий час очікування президент повертається до їх розгляду та згодом підписує.

На підпис президента ще з 2021 року очікують два закони, які він сам ініціював. Ще сім ініціатив, які нині очікують на розгляд, були подані Кабміном протягом 2021–2023 років.

Найбільш поширені тематики непідписаних закони — державне будівництво та правова політика (по сім ініціатив), безпека та оборона (шість ініціатив). Трохи менше (по п’ять ініціатив) стосуються економічної політики та галузевого розвитку відповідно.

У темі держбудівництва на підпис очікує закон № 2260 — ще з 2019 року. Цією ініціативою мали визначити єдині підходи у сфері державної служби та впровадити електронні форми комунікації громадян із державою. Наразі ж, за словами авторів, ініціатива вже не актуальна, адже пропоновані у тексті зміни вже були внесені у законодавство іншими законами.

Найбільш резонансною ініціативою у темі держбудівництва є так звана містобудівна “реформа” — № 5655. Через суспільний резонанс та миттєвий збір голосів громадян під петицією щодо його ветування закон без підпису перебуває у “підвішеному” стані вже понад півтора року. Проти скандальної ініціативи виступили представники органів місцевого самоврядування, архітектори та громадські активісти. Попри тривалу відсутність рішення президента, автори та лобісти проєкту продовжують паралельно працювати над внесенням в українське законодавство норм, які мають значні корупційні ризики.

Як бачимо, частина з переліку непідписаних та незаветованих законів, найімовірніше, не отримають підпису та залишаться у статусі нечинних.

Деякі ініціативи, ймовірно, все ж будуть підписані, проте з певною затримкою. Так, наприклад, із лютого на підпис очікує закон № 10202, який пропонує повернути органам місцевого самоврядування право замовляти ремонт чи відновлення об’єктів інфраструктури та житлових будинків. 

У темі безпеки та оборони закони очікують на підпис із 2021 року, проте найбільша кількість ініціатив перебуває на розгляді президента з 2022 року. Так, із березня 2022 року на підпис очікує важливий акт № 7180, який мав дозволити за бажанням продовжувати службу до 65 років замість 60. Попри наявність уже підтриманої ініціативи, окремі депутати продовжують наполягати на запроваджені таких змін. Також без підпису з весни 2022 року — підтриманий Верховною Радою закон № 9378 щодо змін у правилах надання відпусток військовослужбовцям.

Проте у порівнянні з минулим дослідженням непідписаних ініціатив зміни все ж відбулися. Підпис отримав урядовий акт № 8169, що врегульовує питання права на звільнення зі служби осіб, яких ВЛК визнала тимчасово непридатними з переоглядом через 6–12 місяців. Підписаний була ініціатива № 8009, який дозволив демобілізуватись військовим, якщо їхні родичі загинули або зникли безвісти. На рішення президента щодо цієї ініціативи громадяни також очікували понад два місяці.

Крім того, через рік після ухвалення у сесійній залі ВРУ президент підписав ініціативу № 7459, яка має на меті встановлення обмеження на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України. Тоді, аби пришвидшити процес підписання ініціативи, була зареєстрована та підтримана петиція з відповідною вимогою.

Загалом, як демонструють результати дослідження, частина законів, що перебували без підпису президента минулого року, залишилися у статусі непідписаних та нечинних. Водночас окремі закони все ж потрапили на підпис. За таких умов рішення президента може бути непередбачуваним та набуває особливого значення.

Найбільша кількість непідписаних ініціатив стосується компетенції комітетів з нацбезпеки та правоохоронної діяльності, а отже, у фокусі питання оборони України та відбиття російської агресії. Загалом така кількість непідписаних ініціатив у цих комітетах може бути пояснена значною кількістю зареєстрованих законопроєктів, що повʼязані з умовами воєнного стану та протистояння ворогу. 

Загалом на підпис очікують закони, що належать до компетенції 13 з 23 парламентських комітетів. Такий стан справ наочно демонструє, що ініціативи, які потрапляють до переліку непідписаних, можуть стосуватися дуже різних тем. 

Якщо ж розглянути перелік комітетів, на рахунку яких найбільше непідписаних ініціатив, можемо припустити, що обсяг предметів відання комітету також може мати значення. Так, комітети з питань правоохоронної діяльності, нацбезпеки та оборони, а також організації державної влади мають значний перелік повноважень, а отже, і значно більшу кількість законів на опрацюванні.

Саме на етапі розгляду законопроєкту в комітеті можливе внесення правок та змін, тому важливо, щоб до покращення змісту громадськість та експерти долучались саме на цьому етапі. Адже після голосування у сесійній залі та на етапі передачі проєкту на підпис президенту внести зміни неможливо. Аби покращити рівень відкритості діяльності комітетів, Рух ЧЕСНО періодично проводить моніторинг відкритості роботи комітетів ВРУ в умовах дії воєнного стану. І, як показують результати, робота майже всіх парламентських комітетів стала більш відкритою.

Щоб закон набув чинності, рішення Верховної Ради недостатньо — потрібен підпис президента. Але президент має право не лише підписати, а й ветувати проєкт і повернути його на доопрацювання парламенту зі своїми зауваженнями. На це він має 15 днів. Якщо протягом 15 днів президент цього не робить, закон автоматично вважається схваленим. Його мають підписати та офіційно оприлюднити. Це закріплено в Основному законі — Конституції. І навіть воєнний стан ніяк не може вплинути на цей строк.

Проте на практиці проєкти залишаються в “підвішеному” стані і через це довго не реалізуються. Нерідко закони, що тривалий час очікують на підпис, є неоднозначними для громадян, зокрема військовослужбовців, і набрання ними чинності може викликати обурення суспільства.

Так, лише на початку квітня 2024 року Володимир Зеленський підписав закон, який знижує призовний вік з 27 до 25 років. Проєкт закону № 9281 був підтриманий парламентом ще у травні 2023 року. На рішення президента ініцатива очікувала майже рік.

Того ж дня, 2 квітня, Зеленський підписав іще кілька “військових законів”, зокрема закон № 10062 про е-кабінет військовозобов’язаного. Зазначимо, що, крім кабінету та можливості оформлення онлайн-посвідчення УБД, закон передбачає й інші зміни у сфері цифровізації, наприклад можливість для Міноборони посилити кіберзахист та право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах НАТО. Цей закон очікував на підпис із січня 2024 року.

В той самий день президентом був підписаний закон № 10313, який передбачає скасування поняття “обмежено придатний” (до служби у лавах Сил оборони) та обов’язок для таких осіб пройти повторний медогляд. У цьому ж законі прописано норми щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. На відміну від інших законів, цей закон був підтриманий парламентом 29 березня, і вже за декілька днів його підписав президент.

Як бачимо, в один день Володимир Зеленський підписав одразу кілька важливих законів, що потрапили на підпис у різні часові проміжки: від декількох днів до року. Нерідко підписання ініціатив відбувається саме за таким принципом. 

Спрогнозувати, коли саме закони будуть підписані, громадяни можливості не мають. Так, Володимир Зеленський підписав закон про проходження військової служби, мобілізацію та військовий облік №10449 менш, ніж за добу після отримання документу з підписом голови парламенту Руслана Стефанчука. Отже, в разі потреби підписати ініціативу можливо навіть у вкрай стислі строки.

Нині увага громадськості прикута до роботи Верховної Ради, адже у ній все частіше говорять про “кризу монобільшості” та шалені виклики. 

За таких умов важливо, аби в роботі депутатів, а також у питанні підписання президентом уже підтриманих ініціатив були дотримані принципи визначеності та передбачуваності. Ініціативи, які наразі розглядаються в парламенті, є критично важливими для суспільства, тому необхідно надавати пояснення щодо тих чи інших затримок у роботі.

Аби покращити якість комунікації законотворців із громадянами та запобігти маніпуляціям, громадськість наполягає на поверненні журналістів до стін парламенту, а також на відновленні офіційних трансляцій засідань ВРУ. Лише в умовах відкритої роботи парламенту можливо забезпечити якісний законотворчий процес.

Вікторія Олійник для  "Главкома"