Рекордна підтримка: які рішення Рада підтримувала найбільшою кількістю голосів “за”

Так зокрема найбільша єдність спостерігалась у 2008–2009 роках за VI скликання Ради, коли парламент ухвалював рішення, які були повʼязані з боротьбою з наслідками світової економічної кризи. Тоді чимало рішень майже одностайно підтримували представники різних політичних таборів — від “регіоналів” до Блоку Тимошенко і “Нашої України”. 

Наприклад, у 2008 році парламент рекордними 446 “за” підтримав проєкт закону нардепа від “Партії регіонів” Віктор Турманов, що передбачав додаткові пільги й соціальні гарантії для шахтарів та їхніх родин. Стільки ж голосів отримав і проєкт постанови щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Читайте також: Від Буша до Байдена. 33 роки Незалежності у цитатах іноземних лідерів, що відвідували Київ 

442 народні депутати у 2008 році проголосували за закон президента Віктора Ющенка, що зобов’язував Мінсоцполітики щомісяця оприлюднювати фактичні розрахунки прожиткового мінімуму.  

Нардепи того ж VI скликання з підтримкою в 441 голос “за” також проголосували за закон про внесення змін до Держбюджету з метою ліквідувати наслідки паводка, що в липні 2008 року охопив Вінницьку, Івано-Франківську, Закарпатську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області.  

Також високу єдність парламент показував і на початку роботи IV скликання, обраного у 2002 році. 

Чимало голосувань із результатом 300+ можна побачити й у нинішньому IX скликанні, в якому вперше одна партія подужала самостійно сформувати коаліцію. На піку своєї єдності у 2019–2021 роках монобільшість “Слуги народу” змогла забезпечити швидке ухвалення законів у турборежимі.

Втім, із часом згуртованість всередині монобільшості ослабла, а частина депутатів вийшла з фракції чи стала неформальною опозицією. Це призвело до того, що голосувань конституційною більшістю стало значно менше, а “слугам” у Раді довелося шукати ситуативні союзи з іншими політичними силами.

Але, до прикладу, парламент проявив єдність на тлі повномасштабної російської агресії. Так 24 лютого 2022 року 300 з 310 присутніх у залі нардепів у рекордні строки проголосували за введення воєнного стану. Надалі рішення про продовження воєнного стану та загальної мобілізації парламент також підтримував конституційною більшістю — тобто понад 300 голосами “за”. 

З останніх прикладів парламентської єдності можна згадати й голосування за відновлення незалежності НАБУ та САП 331 голосом “за”. Щоправда, цієї проблеми й не було б, якби не інше скандальне голосування депутатів кількома днями раніше. 

Читайте також: “Слуга народу” змогла проголосувати монобільшістю лише у 14% голосувань

Примітно, що у Верховній Раді VIII та IX скликання жодного разу не змогли зібрати понад 400 голосів “за”. Частково це можна пояснити тим, що обидва ці скликання вимушені працювати у неповному складі — через неможливість провести вибори в округах окупованого Криму та частини Донеччини й Луганщини. Так, у 2019 році до Ради обрали лише 423 депутатів із 450, а зараз їхня кількість скоротилася до 397 — найменшого складу за час нашої незалежності. 

Які ще ініціативи змогли об’єднати залу, а також чиї призначення й відставки Рада підтримувала найбільше за час незалежності — читайте у матеріалі за посиланням.