На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року представники іноземних посольств пропонували українським нардепам виїжджати за кордон та зберегти парламент в екзилі. Про це розповіла народна депутатка від “Європейської Солідарності”, голова Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе у спецпроєкті “Республіка” Руху ЧЕСНО та “УкрДержДовгобуд” Центру спільних дій.
“Треба визнати, що нам як парламентарям багато хто з наших колеги з іноземних посольств пропонував виїжджати на початку повномасштабної війни, щоби зберегти парламент в екзилі. І я пишаюся більшістю, незалежно від політичних сил і людей з різних фракцій, які точно розуміли, що їхнє головне завдання і обов'язок бути тут і працювати. Сам факт роботи парламенту під час дії воєнного стану є позитивним”, — розповіла Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Крім того, вона також додала, що попри критику до парламенту ІХ скликання, було кілька днів, коли була безмежно рада бачити всіх колег і опонентів:
“Це 24 лютого 2022 року вранці, коли не було певності, чи нас буде достатньо в парламенті для оголошення воєнного стану і мобілізації. Ще важливіше було зібрання на початку березня, коли Київ був у напівоточенні, коли нам всім сказали ще вдома перевести телефони в режим авіа. Ми фактично попрощалися зі своїми родинами, бо розуміли, що заходимо в зал, який може бути мішенню”.
За словами депутатки, рішення, які ухвалювалися під час повномасштабного вторгнення були із взаємною повагою, в чіткому консенсусі, без застереження жодної з груп, а залишки ОПЗЖ тоді не брали участь у цих обговореннях.
“Це було важливо. У перші півтора місяця все погоджувалося між всіма групами та фракціями без ОПЗЖ. Нас було двоє голів комітетів, хто був у цьому чаті, який протягом перших десь півтора-два місяці вирішував усі задачі — я від Комітету євроінтеграції і Олександр Мережко від Комітету зовнішньої політики. На той момент довіра до парламенту дуже сильно зросла вперше за роки незалежності. Це був короткий період функціонування цього парламенту, коли він відчув свою суб'єктність”, — наголошує Климпуш-Цинцадзе.
Однак, коли російські війська були вигнані з-під Києва, то, на переконання депутатки, на Банкову повернулася самовпевненість.
“І віра в те, що все, що Україна здобула, це виключно через те, що в нас такий найвеличніший президент і його 5–6 менеджерів. Знову почався тиск, інтриги і палиці в колеса. І ми втратили можливість функціонувати спільно, разом без взаємопоборювання”, — переконана Климпуш-Цинцадзе.
Раніше Рух ЧЕСНО опублікував аналітичний звіт про роботу парламенту воєнного часу. Ми дослідили законодавчу діяльність, голосування, рівень залученості депутатів і те, як парламент адаптується до реалій війни.
Пов'язані публікаціїДивитись більше
Іванна Климпуш-Цинцадзе: “Парламент має навчитися говорити «ні» Банковій”
Андрій Осадчук: "За останні роки Україну де-факто перетворили на офісно-президентську республіку, що суперечить Коснтитуції"
Парламент воєнного часу: підсумки 5 років роботи IX скликання. Аналітичний звіт
Поділитись