Зменшити держфінансування й оновити партсистему: у Раді пропонують реформувати партії

Фото: Зменшити держфінансування й оновити партсистему: у Раді пропонують реформувати партії

У парламенті зареєстрували проєкт Закону України “Про політичні партії”. Його автори на чолі з народною депутаткою Вікторією Подгорною пропонують оновити чинні правила створення, діяльності та фінансування політичних сил, які діяли з 2001 року. 

Документ розроблений нардепами спільно з Мін’юстом, НАЗК, ЦВК, громадськими організаціями Рух ЧЕСНО, ЦППР, ОПОРА, Національний інститут стратегічних досліджень, “Інтегріті ЮА” та міжнародними експертами, за сприяння IFES (Міжнародної фундації виборчих систем) та NDI (Національного демократичного інституту), а також ґрунтується на рекомендаціях Венеційської комісії та Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини.

Документ пропонує спростити алгоритм реєстрації партій, оновити систему державного фінансування, посилити протидію іноземному впливу, обмежити тіньове фінансування та впровадити сучасні механізми забезпечення партійної прозорості та внутрішньої демократії.

“Правила, за якими діє українська партійна система, застаріли та потребують масштабного оновлення. Яскравим прикладом необхідності реформи є фактичне зникнення з політичного простору більшості колишніх парламентських сил, які свого часу отримували мільйони з державного бюджету на власний розвиток. Законопроєкт передбачає комплексну реформу, спрямовану не лише на подолання існуючих проблем, а й на формування нової політичної системи”, — пояснює лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Законопроєкт пропонує оновити підхід до визначення обсягів держфінансування партій і нову модель його розподілу. Загальна сума буде фіксованою (700 млн грн), без привʼязки до прожиткового мінімуму або мінімальної заробітної плати, та передбачитиме щорічну індексацію.

70% коштів будуть розподілятися політсилами пропорційно до результатів виборів, 20% — рівними частинами для всіх партій, що набрали більше ніж 2% голосів, а 10% — для парламентських партій, які дотрималися гендерних квот. Таким чином буде відновлено право позапарламентських партій на отримання бюджетної підтримки. 

Нагадаємо, що за чинними правилами 90% державного фінансування розподіляється між парламентськими силами пропорційно до результатів на виборах, а ще 10% — це так звана “гендерна надбавка”.

Читайте також: Мільйони на ГО, ФОП і благодійність: як партії витратили державні кошти за 2024 рік

Крім цього, законопроєкт визначає вичерпний перелік напрямів, за якими заборонено витрачати державні кошти, і закріплює новий порядок зупинення та припинення держфінансування.

Проєкт закону передбачає, що будуть запроваджені норми, спрямовані проти використання підставних донорів і приховування реальних джерел коштів. Серед іншого пропонується прив’язати максимальний розмір внеску до 20% доходу особи за останні п’ять років і встановити фіксований ліміт внесків (до 1,5 млн грн для фізичних осіб та до 3 млн грн для юридичних осіб) із щорічною індексацією.

Автори також пропонують заборонити пряме й опосередковане фінансування партій громадськими, благодійними та релігійними організаціями. Раніше Рух ЧЕСНО писав, що на місцевих виборах 2020 року “КМКС” Партія угорців України через одноіменну організацію фактично фінансувалася коштами, повʼязаними з угорським урядом.

Окрім того, пропонується скасувати норму, що передбачає збір 10 тисяч підписів для реєстрації. Натомість засновниками партії мають бути щонайменше 200 громадян, які мають виборче право і не належать до інших партій. Очікується, що це допоможе в боротьбі з нелегальним “продажем” політичних партій.

Читайте також: Привид виборів. Як і хто в Україні продає політичні партії

Згідно з проєктом закону, банки щомісяця передаватимуть НАЗК інформацію про рух коштів по рахунках партій. Агентство зобов’язуватиметься публікувати ці дані окремо від партійних звітів у відкритому форматі. Документ запроваджує також внутрішньопартійні механізми контролю, включно з веденням електронного обліку членів партії. 

Автори законопроєкту наголошують, що ухвалення згаданих та інших передбачених норм має відновити довіру громадян до політичних партій, модернізувати партійну систему, забезпечити відповідність європейським стандартам і суттєво зменшити корупційні ризики в партійному фінансуванні.

[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]