Повоєнні вибори: що дозволяє Конституція і над чим працює робоча група

З доповідями виступили докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська та експерт Ради Європи, кандидат юридичних наук, декан факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Володимир Венгер.

Олена Бориславська зазначила, що важливо подбати про дотримання низки стандартів, щоб і вибори, і можливий референдум були визнані легітимними українським народом та міжнародною спільнотою. 

За її словами, найболючіші питання для того, щоб вибори були вільними і відбувалися з дотриманням Конституції, полягають у можливості проголосувати для всіх — зокрема й тих, хто перебуває на фронті, людей в окупації та українських біженців. 

“Перш за все, це фізична можливість проголосувати. Вона охоплює цілу низку проблем. Передусім проблема безпеки. Чи зможуть громадяни України за тих чи інших умов, тих чи інших обставин мати фізичну можливість з точки зору безпекових передумов прийти на виборчі дільниці чи в інший спосіб реалізувати своє волевиявлення. Це також передбачає проблему участі військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб і низку інших проблем”, — зазначила науковиця. 

Вона також додала, що серед проблем стоїть і питання свободи формування волі виборців, коли триває воєнний стан і є обмеження свободи медіа та політичної конкуренції. Бориславська зауважила, що також варто подумати про перешкоджання російського впливу. 

Науковиця додала, що так само варто забезпечити однакові можливості взяти участь у виборах для всіх громадян України, зокрема й громадян, які перебувають на прифронтових і окупованих територіях, а також за кордоном. 

“У разі, якщо назбирається критична маса тих виборців, громадян України, які не матимуть можливості проголосувати, ну, як на мене, це викличе без сумніву, серйозні сумніви в легітимності проведених виборів. В першу чергу ось цієї внутрішньої легітимності, але водночас і легітимності зовнішньої”, — зазначила Бориславська. 

За її словами, також необхідно визначитися із видом виборів — чи це будуть вибори чергові чи позачергові.

Поза тим експертка наголосила, що Конституція визначає два питання для обов'язкового референдуму, зокрема про зміну території України. Також на референдум не можуть вноситися питання, що належать до повноважень органів державної влади. 

“Якщо узагальнити стосовно референдуму, то традиційно він застосовується в демократіях як додатковий засіб легітимації в таких особливо важливих, чутливих питаннях. Проте не як альтернатива конституційним повноваженням і процедурам”, – підкреслила вона. 

“Те, що Україна демократична держава, означає, що вибори не є і не можуть бути лише механічним інструментом заповнення вакансій в органах державної влади. Так, у тоталітарних авторитарних режимах таке можливо і так дуже часто відбувається. В демократичних країнах вибори мають зовсім іншу природу”, — зауважив Володимир Венгер.

На думку Венгера, в умовах воєнного стану держава не зможе забезпечити всі умови для вільного волевиявлення: “Люди повинні мати можливість сформувати свою волю, причому не тільки стосовно активного виборчого права голосувати, але й стосовно пасивного виборчого права, тобто права бути обраним, сформувати партійні об'єднання, політичні партії, свої програми, свої команди, знайти кошти на передвиборчу агітацію. І взяти участь у безпосередньо організації виборчого процесу”. 

“І найголовніше, якщо ми говоримо про право голосу, виборці повинні не боятися взяти участь у виборах. Чи це можливо в умовах екстраординарних обставин або навіть якщо відмотати трішки назад до повномасштабного вторгнення, наприклад антитерористичної операції чи якихось інших гібридних чи альтернативних форм. На мій погляд — ні”, — сказав він.

Також правник вважає, що “станом на сьогодні політичні партії й інші політичні гравці на загальнодержавному чи на локальному рівні не готові до активної політичної боротьби”. 

“Відсутність цієї готовності в умовах екстраординарного правового режиму або особливого періоду призведе до того, що ця рівність не буде забезпечена і як результат довіра і легітимність до виборів буде підірвана”, — переконаний Венгер. 

Читайте також: Володимир Венгер: “Вибори — це свято демократії, але саме голосування — лише верхівка айсберга”

При цьому лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська наголосила, що дискусію про вибори потрібно переводити в іншу рамку, адже серед експертів уже є консенсус, що проводити вибори під час воєнного стану є неможливим. 

“Тому зараз наше завдання готувати правила для повоєнних виборів. Важливо чітко розвести процеси: вибори і референдум не можуть відбуватися одночасно. Окрім організаційних рішень потрібно заздалегідь відповісти на складні питання, як, наприклад, участь колаборантів, а також уникнути експериментів і новацій, які можуть підірвати довіру до результатів голосування і легітимність новообраної влади”, — підкреслила Думанська.

За підсумками засідання учасники домовилися про подальшу організацію роботи групи. Зокрема, робочу групу планують структурувати у форматі тематичних підгруп. Попередньо йдеться про створення семи підгруп, які працюватимуть над окремими напрямами, зокрема:

• питаннями адміністрування виборчої інфраструктури, 

• безпеки проведення виборів, 

• голосування військовослужбовців, 

• функціонування виборчої інфраструктури в прифронтових регіонах,

• організації виборів за кордоном, 

• інформаційного забезпечення та інформаційної безпеки, 

• а також виконання міжнародних зобовʼязань. 

Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч із парламентарями й очікує пропозиції від них щодо законодавчих змін, які дозволили б організувати вибори в умовах воєнного стану. 

Невдовзі стало відомо, що спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження щодо створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час воєнного стану; її очолює його перший заступник Олександр Корнієнко. 

26 грудня 2025 року відбулося перше засідання новоствореної робочої групи. 

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО обговорював проблеми майбутніх повоєнних виборів із Володимиром Венгером у спецпроєкті “Республіка”. Зокрема експерт розповів про ценз осілості, голосування в “Дії”, перехідне законодавство та обмеження для колаборантів.