Робоча група оприлюднила фінальну версію концепції Містобудівного кодексу України. Після доопрацювання документ отримав розширену назву — Кодекс просторового планування та забудови територій України. Робота над текстом тривала з квітня 2023 року, а до його напрацювання було залучено понад 300 осіб.
Кодекс об’єднує положення близько десяти законів, вносить зміни до понад двадцяти інших, а також включає в себе рекомендації щодо підзаконних актів і будівельних норм. Як зазначають автори, концепція кодексу ґрунтується на передовому світовому та, зокрема, європейському досвіді, для забезпечення інклюзивного післявоєнного відновлення України, посилення місцевого самоврядування, залучення мешканців до прийняття рішень і встановлення справедливих правил для бізнесу — балансу, що стане основою справжнього сталого розвитку населених пунктів.
У коментарі Руху ЧЕСНО голова робочої групи, народна депутатка від “Слуги народу” Ганна Бондар зазначила, що до ухвалення кодексу необхідно реалізувати ще низку важливих кроків:
“Ми завершили фінальний текст концепції Містобудівного кодексу. Це виявилося тривалою роботою, адже по суті йдеться про колективну наукову працю. Колективну — бо вона ґрунтується на думках і тезах близько 300 фахівців у сфері містобудування, представників місцевого самоврядування, державних органів влади та громадського сектору. Наукову — адже концепція базується на глибокому аналізі сучасних світових тенденцій, права ЄС і кращих практик. Праця — бо ми справді багато працювали: відбулося понад 80 засідань робочої групи та малих підгруп. Наступним етапом стане безпосереднє написання тексту законопроєкту. Засади концепції — демократична основа містобудівної політики, провідна роль місцевого самоврядування, фаховість рішень і безпека інвестицій — як для мешканців, так і для девелопменту”.
Читати більше: 5655 посилює великих забудовників бізнес-партнерів міністерства — Ганна Бондар
Рішення про розробку Містобудівного кодексу ухвалив Комітет з питань державної влади, місцевого самоврядування та регіонального розвитку Верховної Ради ще 15 березня 2023 року. У квітні комітет затвердив склад робочої групи, куди увійшли 189 осіб, серед яких народні депутати, представники міністерств та центральних органів виконавчої влади; представників експертної спільноти; представників громадського сектору; асоціацій органів місцевого самоврядування. Всього у розробці концепції взяло участь понад 300 осіб. Концепція розроблена за результатами опрацювання виступів і тез, висловлених протягом широких публічних дискусій (більше 80 заходів), які тривали у 2023-25 роках.
Робоча група розробила законодавчу рамку для врегулювання основних розділів у темі: державна та місцева політика в сфері містобудування, просторове планування, землевпорядкування, інженерні вишукування при просторовому плануванні та будівництві, проєктування, будівництво, реставрація, експлуатація обʼєктів нерухомості, ліквідація обʼєктів нерухомості. Суміжними сферами стала екологія, благоустрій, памʼяткоохоронна діяльність, археологія, освіта, наука, житлове будівництво, транспорт, цивільний захист, а також економічні механізми: ціноутворення, страхування, профатестація, публічні закупівлі, компенсаторні механізми, фінансове забезпечення, авторське право. Всі ці напрямки включають в себе кращі практики цифровізації.
Нагадаємо, робота над розробкою Містобудівного кодексу розпочалася через потужний суспільний спротив щодо скандального проєкту містобудівної “реформи” № 5655. Ухвалений Верховною Радою законопроєкт у 2022 році був негативно сприйнятий громадянами, адже петиція з вимогою ветувати законопроєкт 5655 набрала понад 25 000 голосів у рекордно стислі строки. Пізніше Євросоюз двічі закликав не підтримувати ініціативу, а президент так і не підписав законопроєкт.
Поділитись