Як відбувається регулювання передвиборної агітації в інтернеті та соціальних мережах, зокрема за кордоном. Про це йшлося на засіданні однієї з підгруп робочої групи з підготовки змін до виборчого законодавства, яке відбулося 29 січня під керівництвом заступниці голови Верховної Ради Олени Кондратюк.
Учасники засідання обговорили проблеми фінансування агітації за кордоном. При цьому вони наголосили, що чинна модель, яка передбачає використання виключно виборчих фондів у національній валюті через українські банки, створює практичні труднощі для онлайн-реклами та стимулює використання посередників.
Зрештою зійшлися на тому, що необхідно чітко заборонити пряму участь іноземців у передвиборній агітації, а також зберегти принцип фінансування через українську банківську систему.
Окремо обговорили пропозицію на перших післявоєнних виборах відмовитися від індивідуальних виборчих фондів кандидатів, якщо буде застосовуватися відкрита пропорційна система, щоб уникнути внутрішньопартійної конкуренції та подальших конфліктів.
Крім того, учасники засідання поспілкувалися про іноземні медіа та так звані “платформи спільного доступу”, тобто соцмережі (Meta, YouTube, TikTok та інші). Оскільки ці платформи не є класичними медіа, експерти вважають, що доцільно передбачити окремий виняток у законі, який дозволятиме розміщувати передвиборну агітацію на платформах, але заборонятиме поширювати її через іноземні медіа.
Дозвіл на агітацію в іноземних медіа створює додаткові неконтрольовані ризики — від непрозорого фінансування реклами до неможливості застосуватити національніі правилаа щодо спростування інформації та відповідальності за порушення.
Також в Україні наразі відсутній єдиний регулятор онлайн-платформ. Проте створення такого органу до перших післявоєнних виборів є малоймовірним. Координаційну роль у комунікації з платформами під час виборів могла б виконувати Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, враховуючи її наявні повноваження та досвід у сфері медіарегулювання.
На наступному засіданні експерти планують обговорити питання протидії дезінформації та іноземному втручанню у вибори, а також розподіл повноважень у цьому процесі між Центральною виборчою комісією, Національним агентством з питань запобігання корупції та регуляторними органами у сфері медіа.
Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО писав про роботу парламентської підгрупи, що напрацьовує правила голосування військовослужбовців на повоєнних виборах.
Поділитись