Третьякова: ключ до повернення ветеранів у цивільне життя — робота, гідний дохід і мінімум бюрократії

За її словами, однією з головних проблем після повернення з фронту є різке падіння доходів. Військові, які під час служби отримували 80–100 тисяч гривень, у цивільному житті часто стикаються з пропозиціями роботи із зарплатами, що не дозволяють утримувати родину. 

“Я хочу, щоб вони отримували на рівні середньої заробітної плати, щоб для них створювалися робочі місця і люди отримували високооплачувану посаду. І той, хто заброньований, розумів, що він винний по цій посаді тим, хто приходить з війська”, — каже Третьякова.

У комітеті виступають проти впровадження квот для ветеранів, але пропонують альтернативу — тимчасове державне субсидіювання доходів на перші роки роботи після служби. Такий підхід, за словами депутатки, дозволив би зберегти економічну незалежність ветеранів і уникнути принизливого «падіння» рівня життя.

Окремо Третьякова звернула увагу на межу між реальною соціальною підтримкою і популізмом. На її думку, популізм починається там, де політики обіцяють виплати без реального фінансового підґрунтя. 

“Популізм закінчується там, де розподіляються кошти, на наповнення яких грошей немає. Тобто якщо суспільство не готове наповнювати бюджет у тому обсязі, в якому потребує реципієнт, то в цьому випадку це вже популізм”, — переконана голова Комітету соцполітики.

Ще одним ключовим викликом депутатка назвала бюрократію. Ветерани часто сприймають звернення до ЦНАПів та інших установ як приниження гідності. Відповіддю на це має стати розвиток інституту фахівців із супроводу — людей, які допомагають ветеранам отримувати соціальні, медичні та адміністративні послуги без зайвих бар’єрів.

“У центрі ветеранської політики всі гроші мусять бути в першу чергу направлені на поранених — це здоров'я, потім економічна незалежність. І якщо ветерани не можуть досягти рівня доходу після армії при переході до цивільного життя, то це катастрофа для домогосподарства, і ми мусимо робити компенсаторні механізми, і вони мають відчувати цю шану скрізь”, — наголосила Третьякова.

Вона також підкреслила, що ефективна ветеранська політика неможлива без постійного зворотного зв’язку з самими ветеранами та конкретної роботи з проблемами на місцях, а не загальних декларацій.