Третьякова Галина Миколаївна

Наприкінці 2022 року проголосувала за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Публічне обговорення проєкту не проводилося. ГО, ЗМІ та Асоціація міст України закликали нардепів доопрацювати проєкт. За кілька годин після скандального голосування петиція з вимогою до президента накласти вето набрала більше 25 000 голосів. НАЗК повідомила, що подані антикорупційні зауваження враховані не в повній мірі.

Цього ж року не підписала звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, які стосуються позбавлення повноважень народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.

8 жовтня 2021 року під час засідання Верховної Ради представники депутатської групи "За майбутнє" заявили, що Галина Третьякова у фракційному чаті "Слуги народу" прокоментувала смерть члена цієї групи Антона Полякова фразою "одним ворогом менше".

У червні 2020-го Третьякова заявила, що в сім'ях, які потребують матеріальної допомоги, народжуються діти "дуже низької якості". Після скандалу відмовилася йти з посади голови комітету.

У червні 2020 поставила свій підпис під постановою про звільнення Авакова з посту міністра внутрішніх справ.

У 2019 році була обрана народною депутаткою 9 скликання від партії “Слуга народу” номером 54 у списку як безпартійна. Членкиня однойменної фракції. Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

З 2017 року - експертка групи “Реформа фінансового сектору та пенсійної системи” у “Реанімаційному пакеті реформ”. Була членкинею правління Пенсійного Фонду України та головою Громадської ради при ПФУ.

У 2015-2019 роках входила до Громадських рад при Міністерстві соціальної політики України та Міністерстві охорони здоров’я України, з 2016 до 2019 - при Нацкомфінпослуг та Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики.

У 2009-2010 роках була членкинею Комісії – директоркою департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

З 1999 року працювала головою правління УАСК “АСКА - життя”. З 1991 до 1999 була директоркою зі страхової справи, першою заступницею генерального директора у тій же компанії. Також працювала інженеркою-технологом у військовій частині.

Генеральна директорка Української Федерації Убезпечення. Керівниця ГО “Інститут громадянських свобод”. Співзасновниця ТОВ “Маврік” та “Про100 Дельта”.

Закінчила Національний аерокосмічний університет ім.М.Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут” та отримала спеціальність “інженер-механік авіаційних двигунів”, Інститут міжнародних відносин КНУ ім.Тараса Шевченка, а також Київський університет ринкових відносин за фахом “фінанси”.

Здобувачка наукового ступеню "кандидат економічних наук". Лауреатка численних премій у галузі менеджменту.