СЛУГА НАРОДУ

Партія заснована: 31 березня 2016 р.

Попередні назви: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН"

Опис партії

"Слуга народу" позиціює себе як соціал-ліберальна партія. Бренд партії формувався довкола Володимира Зеленського, який у 2019 році переміг на президентських виборах, висуваючись від "Слуги народу".

Того ж року на тлі широкої електоральної підтримки Зеленського "Слуга народу" за результатами позачергових парламентських виборів отримала першу в історії України однопартійну більшість (монобільшість) у Верховній Раді 9-го скликання.

Партія має осередки у всіх областях України, крім тимчасово окупованих територій АР Крим та Севастополя.

Корупційні скандали

За чотири роки роботи у парламенті, з лав фракції  "Слуги народу" вийшли або були виключені 39 нардепів (станом на листопад 2023-го) - деякі з них на тлі корупційних скандалів. 

Так кілька депутатів від "Слуги народу" отримали офіційні підозри у корупційних злочинах. Підозру у хабарництві отримали нардепи-мажоритарники Олександр Юрченко (за хабар у 13 тис. доларів) та Анатолій Гунько (хабар у 220 тис. доларів), а також ексголова Харківської облради від "слуг" Артур Товмасян (1,05 млн грн хабаря).

Депутат Київської міськради Владислав Трубіцин має підозру за статтею про підкуп, а нардепи Сергій Кузьміних та Людмила Марченко отримали від правоохоронців підозри у зловживанні впливом. 

Щодо нардепа В'ячеслава Медяника відкрито провадження за фактом його скандальної переписки, у якій нардеп обговорював, як "вирішити питання" з прокуратурою. 

Серед інших корупційних скандалів партія відома лобіюванням тютюнового бізнесу нардепом Андрієм Холодовим; передачею підприємств та корпоративних прав в управління батькам нардепом Ігорем Васильковським; "плівками Єрмака" (записані розмови брата голови Офісу Президента Андрія Єрмака), які опублікував нардеп від "Слуги народу" Гео Лерос.

Значного резонансу набула історія з ДТП з нардепом від "Слуги народу" Олександром Трухіним, яку з самого початку намагались приховати. Нардеп, який, за словами свідків, був за кермом п’яним, пропонував хабар поліцейським, щоб залишити місце ДТП.  

Кілька нардепів від "Слуги народу" також ставали фігурантами антикорупційних розслідувань у ЗМІ. Зокрема журналісти виявили, що 70-річна мати нардепа Андрія Клочка стала власницею двох квартир у Києві, будинку, земельних ділянок і авто Tesla після того, як її син потрапив до Верховної Ради. А нардеп Павло Халімон придбав маєток на Печерську по заниженій в п'ять разів вартості, оформивши його на дружину. 

Главу фракції "Слуга народу" Давида Арахамію звинувачували в лобіюванні інтересів грального бізнесу і тютюнових компаній. 

Коли у 2023 році розгорівся скандал про закупівлю літніх курток для ЗСУ за ціною зимових, журналісти виявили, що одним із власників турецької фірми, з якою Міноборони уклало контракт, був племінник нардепа від "Слуги народу" Геннадія Касая

Під час повномасштабної війни кілька "слуги" виїжджали на відпочинок за кордон попри заборону чоловікам перетинати кордон під час воєнного стану. Так нардепа і колишнього бізнес-партнера Володимира Зеленського Юрія Арістова помітили на Мальдівах, нардеп Богдан Торохтій їздив на відпочинок до Болгарії, а Андрій Холодов і взагалі понад пів року повномасштабної війни жив на Кіпрі і не відвідував засідання Ради. 

У скандал з виїздом за кордон під час війни втрапив і нардеп Микола Тищенко, який поїхав у Таїланд, за його словами "на зустріч з українською громадою". Під час карантину через пандемію коронавірусу Тищенко відсвяткував день народження дружини у готелі в центрі Києва, а його ресторан у столиці працював попри карантинні обмеження. 

Також кілька нардепів від "Слуги народу" антикорупційні органи ловили на недостовірному декларуванні. Так Юрій Камельчук у декларації за 2020 рік не вказав квартиру на столичному Печерську вартістю понад 3,6 млн грн, Володимир Гевко у тому ж 2020-му не задекларував майна на 3,75 млн грн.

Щодо Ірини Кормишкіної Офіс генпрокурора розпочав розслідування за статтею про незаконне збагачення після того, як нардепці подарували 20 млн грн та годинник за 310 тис. грн. 

Інші скандали

Нардеп із Рівненщини Роман Іванісов, як виявилося, має погашену судимість у зґвалтуванні неповнолітньої. 

Мажоритарник від Київщини  Олександр Дубінський потрапив під санкції США, а згодом отримав підозру у держзраді. Підозрювався у держзраді й нардеп Олексій Ковальов, який співпрацював з російськими окупантами на Херсонщині. 

Нардеп Максим Бужанський регулярно поширює російську пропаганду. Нардеп Артем Дмитрук у 2020 році прийшов з квітами до Будинку профспілок в Одесі, щоб вшанувати загиблих у 2014-му проросійських колаборантів, а також дав інтерв’ю підозрюваному у державній зраді Анатолію Шарію, а "слуга" Євгеній Шевченко підтримував самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка і навіть зустрічався з ним у Мінську.

Історія

У 2017 році "Слуга народу" виникла, юридично переоформившись з політичної партії "Партія рішучих змін". Назву партії взято з однойменного телесеріалу "Слуга Народу", в якому співзасновник і актор студії "Квартал-95" Володимир Зеленський зіграв роль президента.

Першим керівником партії був Євгеній Юрдига. Після перейменування партію очолив друг дитинства Володимира Зеленського Іван Баканов, який на той момент був керівником "Кварталу-95", а після обрання Зеленського президентом очолив СБУ.

У січні 2019 року "Слуга народу" висунула Володимира Зеленського кандидатом у президенти, хоч формально у списку він значився як безпартійний. Про свої наміри балотуватись Зеленський оголосив у новорічному ефірі телеканалу "1+1", що належить олігарху Ігорю Коломойському. У першому турі він отримав 30% і розгромно переміг у другому тодішнього президента Петра Порошенка, отримавши 73% голосів.

До січня 2019-го президентська партія фактично лишалась віртуальною, не володіючи жодними коштами і користуючись безоплатно маленьким офісом у Києві площею усього 4м². Навіть після перемоги Зеленського станом на кінець травня 2019 року "Слуга народу" не мала ані членів, ані осередків і не провадила жодної партійної діяльності.   

20 травня 2019 року новообраний президент Зеленський розпустив Верховну Раду 8-го скликання, а "Слуга народу" незабаром заявила про участь у дострокових парламентських виборах. У списку партії опинились зокрема люди, близькі до олігарха Ігоря Коломойського.

27 травня новим головою "Слуги народу" став Дмитро Разумков.

За результати виборів 2019 року "Слуга Народу" отримала найбільше голосів з поміж інших партій - 43,16%, що забезпечило партії 124 місця в парламенті. Ще 130 мандатів "слуги" отримали завдяки перемозі своїх кандидатів на мажоритарних округах.

Це дозволило партії вперше в новітній історії України сформувати однопартійну більшість у парламенті (фракція "СН" склала 254 депутати), а також свій уряд. Уся повнота центральної влади таким чином опинилася в руках однієї політичної сили (Президент-Верховна Рада-Кабінет Міністрів).

Фракцію "Слуги народу" у Верховній Раді очолив Давид Арахамія.

Новообрана Рада з монобільшістю "слуг" розпочала свою роботу зі швидкого ухвалення нових законів, що прозвали “турборежимом”.

На першому засіданні ВР 9-го скликання 29 серпня 2019 року було сформовано новий Кабмін на чолі з Олексієм Гончаруком, що позиціювався як "уряд технократів". Утім вже на початку 2020-го Гончарук подав у відставку, за інформацією ЗМІ, втративши підтримку президента. Його наступником "Слуга Народу" визначила Дениса Шмигаля.  

Головою Верховної Ради на першому засіданні був обраний лідер "слуг" Дмитро Разумков. У листопаді 2019 року Разумков склав повноваження голови партії, а новим керівником "Слуги народу" став Олександр Корнієнко.

У лютому 2020 року Корнієнко на з’їзді партії проголосив український центризм як офіційну ідеологію політсили.

У 2020 році партія брала участь і висувала своїх кандидатів на місцевих виборах. Тоді "слуги" сумарно по Україні отримали найбільшу кількість мандатів у місцевих радах - 6093 депутати та 223 голови ОТГ. Утім, в жодному великому місті "Слуга народу" не отримала свою більшість. Та найбільшою поразкою партії на цих виборах стало те, що жоден кандидат від "Слуги народу" не взяв крісло мера.

Попри зовнішню монолітність, у "Слуги народу" спостерігалися розбіжності і у Верховній Раді, зокрема через так звану "групу Коломойського".

А у жовтні 2021 року Верховна Рада відправила Дмитра Разумкова у відставку: це рішення зокрема підтримали 215 з 244 депутатів "Слуги народу". Колишній очільник "слуг" Разумков після цього створив власну групу "Розумна політика". 

Новим головою Верховної Ради став Олександр Стефанчук, його першим заступником – Олександр Корнієнко. У зв’язку з цим у "Слуги народу" знову змінився лідер – 15 листопада 2021 року партію очолила Олена Шуляк.  

Станом на листопад 2023 року у фракції "Слуга народу" лишилось 235 депутатів. За чотири роки в у Верховній Раді фракція скоротилась на 19 нардепів, частина з яких зокрема залишила фракцію через корупційні скандали. На тлі регулярних скандалів з депутатами партії голова партії Олена Шуляк озвучувала ідею створення етичної комісії. Ще у 2020-му заступниця голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук казала, що партія прийме внутрішній “Кодекс етики”.

Після початку повномасштабної війни у 2022 році "Слуга народу" почала співпрацювати у Верховній Раді з нардепами забороненої проросійської ОПЗЖ, які системно підтримували пропоновані владою рішення в парламенті. 

Голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк називала співпрацю з депутатами від ОПЗЖ “конструктивною”. Віцеспікер ВР Олександр Корнієнко казав, що співпраця “слуг” з ОПЗЖ є "ситуативно" і зазначав, що у влади немає з ними домовленостей.

Рейтинги

З моменту появи партії її рейтинг поступово зростав. Станом на 2018 рік рейтинг "Слуги народу" становив близько 10%, та значно зріс протягом президентської кампанії Володимира Зеленського, досягнувши 25% у квітні 2019-го.  

На парламентських виборах 2019 року партія перемогла, отримавши 43,16% голосів.

Після цього певний час рейтинг політсили залишався відносно стабільним, утримуючись на показниках вище 40%, та вже з початком 2020 року підтримка партії почала падати. У березні 2021 року вона опустилась нижче 20%.

У травні-жовтні 2021-го відбулася певна стабілізація та навіть зростання рейтингу політсили з відновленням першості. З осені 2021 року і до початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022-го рейтинг "Слуги народу" продовжив падати, і напередодні нападу РФ опустився до значень менших за 20%.

З початком повномасштабного російського вторгнення рейтинги СН стрімко зросли.

Ідеологія і політичні позиції

Від початку фактичного створення партії "Слуга народу" у середині 2019 року і до листопада 2019 року заявленою ідеологією партії було "лібертаріанство".

Однак 10 листопада 2019 року новий керівник партії Олександр Корнієнко заявив, що партійну ідеологію було змінено з "лібертаріанства" на "щось середнє між ліберальними та соціалістичними поглядами".

А за кілька місяців, на черговому з'їзді партії 15 лютого 2020 року, Корнієнко оголосив, що новою ідеологією партії є "український центризм". У лютому 2021 року Корнієнко роз'яснив що ідеологія партії залишається центристською, але додав, що йдеться про "український радикальний центризм".

На сайті партії як ідеологія вказаний "український центризм".

У липні 2021 року голова фракції "слуг" Давид Арахамія заявив в інтерв’ю одному з китайських ЗМІ, що "Слуга народу" буде використовувати досвід Компартії Китаю, адже “обидві діють в інтересах народу”.

Економічна політика

Згідно з програмою партії, "Слуга народу" обстоює досить лібертаріанські позиції, зокрема обіцяла демонополізувати ключові сфери економіки, сприяти інвесторам українського походження та запустити програму "комерційної дипломатії" для просування українських товарів на глобальні ринки.

Партія також обіцяла впровадити державну програму підтримки інновацій, запровадити програму забезпечення покриття 100% території країни широкосмуговим інтернетом і інтегрувати цифрові валюти у правове поле України. "Слуга народу" у програмі також пише про цифровізацію взаємодію бізнесу і держави, зокрема податкові та митні процедури, процедуру відкриття чи закриття бізнесу.

У програмі партія обіцяє позбавити власників медіа можливості впливати на те, що говорять чи пишуть журналісти.

Соціальна політика

У своїй програмі партія обіцяла такі речі, як монетизація пільг, запровадження другого рівня пенсійного забезпечення, запровадження обов’язкового медичного страхування, переведення всієї медичної документації в електронну форму, підвищення рівня забезпечення лікарень.

Партія також заявляла про наміри запровадити "економічний паспорт українця", за яким всі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки

Гуманітарна політика

У своїй програмі партія обіцяла провадити гуманітарну політику, яка сприятиме культурному, громадянському та духовному об’єднанню громадян України, забезпечити підтримку української мови та культури з пріоритетним державним фінансуванням, створити державні програми співпраці з українськими діаспорами та забезпечити інформаційну реінтеграцію мешканців тимчасово окупованих територій в Україну.

Після приходу партії до влади, було запущено мовлення державного телеканалу “Дом” (“Дім”), який позиціюється як мовник для тимчасово окупованих територій ОРДО, ОРЛО та АР Крим і Севастополя. Втім, наповнення телеканалу є суто російськомовним, що неодноразово ставало причиною експертної критики, через об’єктивне сприяння подальшій русифікації вказаних територій. Телеканал, окрім того, використовувався як інструмент для піару влади і “Слуги народу”.

Корупція і судова система

“Слуга народу” у своїй програмі обіцяє знищити системну корупцію, зокрема через цифровізацію, перезавантаження прокуратури і забезпечення незалежності антикорупційних органів.

Партія також обіцяє впровадити обов’язкову конфіскацію майна корупціонерів. 

Крім того, партія обіцяла справедливий, незалежний і доступний суд, зокрема заявивши про наміри перезавантажити Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також запустити інститут суду присяжних.

Державне управління

“Слуга народу” обіцяла скасувати депутатську недоторканність, запровадити механізм відкликання депутатів, які втратили довіру виборців, створити механізм народного вето на щойно ухвалені закони, запровадити механізм референдумів та електронного голосування на виборах. Партія також декларувала прихильність децентралізації.

Безпека і оборона

Партія обіцяла встановити видатки на оборону в розмірі не менше 5% ВВП, проводити реформування ЗСУ за стандартами НАТО, запровадити найжорсткіші покарання за корупцію та розкрадання у ЗСУ і Міноборони і демонополізувати оборонні держзакупівлі.

Партія також обіцяла законодавчо врегулювати право володіння зброєю. 

Зовнішня політика

Партія виступає за продовження європейської інтеграції України, зокрема обіцяла ухвалити закони, необхідні для виконання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО. Незадовго після повномасштабного вторгнення Росії представники партії, які займають ключові посади в країні, подали заявку на вступ України до Європейського Союзу 28 лютого 2022, а 26 червня цього ж року Україна стала кандидатом в члени ЄС.

Водночас співпраця з НАТО до повномасштабного вторгнення не була для представників партії настільки важливою, зокрема Володимир Зеленський скептично оцінював перспективи вступу України до цього оборонного союзу, попри те, що це закріплено як ціль в Конституції України, а також навіть висловлював готовність погодитися на нейтралітет України. 

У торговому протистоянні США та КНР займає рівновіддалену позицію

Законодавчі ініціативи

Попри обіцянку скласти мандат за кнопкодавство, яку “Слуги народу” зафіксували в меморандумі, деякі депутати майже одразу після обрання порушили Конституцію і не склали мандати. Зокрема з мінімально допустимою кількістю голосів і за допомогою кнопкодавства у 2020-му був призначений міністр освіти Сергій Шкарлет. Рух ЧЕСНО домігся того, щоб у Верховній Раді запрацювала сенсорна кнопка. Її впровадили у 2021 році.

Станом на 2020-й рік голосування за законопроєкти в цілому у фракції було майже синхронне – на рівні 91%. Серед 165 законопроєктів, які стали чинними актами за 2021 рік, є 108 голосувань, де "слуги" дала менше за необхідні 226 голосів (хоч мають монобільшість) і де потрібна була допомога інших фракцій.

Ухвалення у 2020 році “антиколомойського” закону №3260 щодо вдосконалення регулювання банківської діяльності, що було однією з вимог МВФ, викликало розкол серед "слуг" з "групи Коломойського" і групи "Ні дефолту!".

Станом на 2020-2021, у другому читанні монобільшість "слуг" забезпечує максимальною кількістю голосів лише третину законів. До того ж 64 президентські закони не отримали достатньої кількості голосів від президентської партії "Слуги народу". Найчастіше при ухваленні законів “слугам” найбільше допомагає група "Довіра". Ситуація змінилася після початку повномасштабної війни у 2022 році, коли у парламенті почали всі ініціативи підтримувати по суті одноголосно.

Станом на 2022 рік судова реформа не була проведена і залишається однією з головних вимог громадянського суспільства і ЄС. Щодо адміністративно-територіальної реформи, то вона, як і виборча реформа, була підтримала "Слугами народу".

Наприкінці 2022 року 176 "слуг" проголосували за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Публічне обговорення проєкту не проводилося. ГО, ЗМІ та Асоціація міст України закликали нардепів доопрацювати проєкт. За кілька годин після скандального голосування петиція з вимогою до президента накласти вето набрала понад необхідних 25 000 голосів. НАЗК повідомила, що подані антикорупційні зауваження враховані не повною мірою. А у 2023 році Єврокомісія порадила Україні утриматися від ухвалення закону про містобудування в його нинішньому вигляді.

Фінанси партії

До вересня 2018 року партія не мала жодного майна. Згідно зі звітом “Слуги народу” за 2019 рік бухгалтерію партії вела компанія "Kachura Lawyers". Першим донором партії став Олександр Качура, який згодом був обраний до Верховної Ради під №49 у списку. У 2018 році партія безоплатно отримала у користування 4 кв. м в приміщенні "Kachura Lawyers". Згідно з даними відкритих джерел, це бюро надавало послуги з “оперативного створення політичних партій”.

Парламентська кампанія у 2019 році офіційно обійшлася "Слузі народу" у 114,5 млн грн, а кандидати-мажоритарники витратили щонайменше 105 млн грн. 

За 2018-2019 партія зібрала 226 млн грн внесків. При цьому журналісти виявили, що частина переказів мала явні ознаки фіктивності - до прикладу партія отримала 24 платежі сумарно на 3,3 мільйона гривень від фірми, яка була зареєстрована всього за три місяці до здійснення внесків і яка не мала ні доходів, ні прибутків. Відповідно, походження коштів перерахованих партії досі залишається невідомим.

Партія також мала проблеми з тіньовими витратами. Так, попри дві масштабні виборчі кампанії у 2019 році офіційно партія не мала жодного працівника. До того ж діджитал-складова кампанії Зеленського не відображена у його виборчій фінзвітності. Водночас Михайло Федоров, який на той момент очолював цю складову кампанії, в інтерв'ю журналістам заявляв, що витрати на кампанію в інтернеті становили близько 250 тисяч доларів.

У 2020 році під прикриттям пандемії коронавірусу "Слуга народу" проголосувала за те, щоб вони ж самі та інші політсили не подавали звіти про те, звідки беруть гроші та як використовують державне фінансування.

У 2023 році НАЗК виявило ознаки кримінального правопорушення у фінансуванні партії "Слуга народу" - троє фізичних осіб зробили внески партії на загальну суму 2 млн 896 тис. грн, ле НАЗК встановило, що ці громадяни не мали відповідних доходів для таких внесків.

Основний склад партії

Голова Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Член Політичної Ради Партії
Дивитись ще

Балотування

Статистика депутатів ВР

    Немає даних про відвідування

Золото партійпоточні звіти за 2024 рік

Отримано
122 693 988.02 ₴
Витрачено
262 511 493.21 ₴

Представництво в областях

  • Обрано
  • Не обрано
  • не балотувалися