СЛУГА НАРОДУ

Партія заснована: 31 березня 2016 р.

Попередні назви: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН"

Опис партії

“Слуга народу” (СН) позиціонує себе як центристську та неідеологічну партію, яка за результатами парламентських виборів 2019 сформувала першу в історії України однопартійну більшість (монобільшість), застосувала так званий “турбо-режим” прийняття законів і віддає перевагу онлайн-комунікаціям.

Попри зовнішню монолітність, у “Слуги народу” вже не раз спостерігалися розбіжності, зокрема через так звану “групу Коломойського”. Партія переоформилася із політичної партії “Партія рішучих змін”  другого грудня 2017. Рейтинги сили знизилися  до моменту повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року з 43% отриманих на виборах до парламенту 2019 до менше 20%. З початком повномасштабного російського вторгнення рейтинги СН стрімко зросли

Партія має осередки у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих територій АР Крим та Севастополя.

Історія

Першим керівником партії був Євгеній Юрдига. Потім партію очолював друг дитинства Володимира Зеленського, Ігор Баканов (2 грудня 2017 - травень 2019). Наступним керівником партії став Дмитро Разумков, який очолював політсилу з 27 травня  до 10 листопада 2019.

Після цього партію очолював Олександр Корнієнко, з 10 листопада 2019 до 15 листопада 2021. З 15 листопада 2021 року партію очолює Олена Шуляк

Назву партії взято з однойменного телесеріалу “Слуга Народу”, в якому Володимир Зеленський зіграв роль Президента. У новорчіному ефірі телеканалу 1+1 Володимир Зеленський оголосив про намір балотуватися на посаду Президента України.  Рейтинги Володимира Зеленського стрімко зростали, що дозволило йому отримати 30% у першому турі президенстьких виборів, та розгромно перемогти у другому турі чинного Президента, Петра Порошенка, отримавши 73% підтримки.

Здобувши посаду Президента, Зеленський розпустив Верховну Раду України VIII скликання. 

На дострокових парламентських виборах “Слуга Народу” отримала найбільше голосів з поміж інших партій, у багатомандатному окрузі партію підтримало  6 307 793 виборців, що склало 43,16%, та забезпечило партії 124 місця, також висуванці сили виграли 130 мандатів, що в підсумку і дозволило партії вперше в новітній історії України сформувати однопартійну більшість у Парламенті а також Уряд.

Вперше в історії парламентаризму країни фракція розподілила керівництво між 15 заступниками і двома співголовами.

Уся повнота центральної влади опинилася в руках однієї сили (Президент-Верховна Рада-Кабінет Міністрів), адже 29 серпня 2019 року було сформовано новий склад Кабінету Міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком, що позиціонувався як “уряд технократів”. 

На початку 2020 за повідомленням ЗМІ Олексій Гончарук втратив підтримку Президента Володимира Зеленського, та, зрештою, 3 березня 2020 року подав у відставку третього березня 2020 року. Його наступником “Слуга Народу” визначила Дениса Шмигаля, який очолює Уряд і по сьогоднішній день. 

Важливою подією в партійній історії можна також вважати відставку одного з лідерів партії, Дмитра Разумкова з посади Голови Верховної Ради. З 244 депутатів з фракції “Слуги Народу” підтримало це рішення лише 215, що попри успіх голосування за рахунок підтримки депутатів деяких інших фракцій показало певну не-монолітність СН. Дмитро Разумков після цього створив свою власну групу “Розумна політика”. 

Політичні позиції

Економічна політика

За заявленою на партійному сайті програмою партія обстоювала досить лібертаріанські позиції, зокрема обіцяла демонополізувати ключові сфери економіки, сприяти інвесторам українського походження та запустити програму «комерційної дипломатії» для просування українських товарів на глобальні ринки. Експертами партія часто визначається як “центристська”, “популістська” та “ліберальна”. 

Соціальна політика

У своїй програмі партія обіцяла такі речі, як монетизація пільг, запровадження другого рівня пенсійного забезпечення, запровадження обов’язкового медичного страхування, переведення всієї медичної документації в електронну форму, підвищення рівня забезпечення лікарень.

Зовнішня політика

Партія виступає за продовження європейської інтеграції України, зокрема обіцяла ухвалити закони, необхідні для виконання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО. Незадовго після повномасштабного вторгнення Росії представники  партії, які займають ключові посади в країні, подали заявку на вступ України до Європейського Союзу 28 лютого 2022, а 26 червня цього ж року Україна стала кандидатом в члени ЄС.

У той же час співпраця з НАТО не є для представників партії настільки важливою, зокрема Володимир Зеленський скептично оцінює перспективи вступу України до цього оборонного союзу, попри те, що це закріплено як ціль в Конституції України, а також навіть висловлював готовність погодитися на нейтралітет України.  У торговому протистоянні США та КНР займає рівновіддалену позицію

Гуманітарна політика

У своїй програмі партія обіцяла провадити гуманітарну політику, яка сприятиме культурному, громадянському та духовному об’єднанню громадян України, фіскальну підтримку української мови та культури з пріоритетним державним фінансуванням, створення державних програм співпраці з українськими діаспорами, та інформаційну реінтеграцію мешканців тимчасово окупованих територій в Україну.

Після здобуття влади, з першого березня було запущено мовлення державного телеканалу “Дом” (“Дім”), який позиціонується як мовник для тимчасово окупованих територій ОРДО, ОРЛО та АР Крим і Севастополя. Втім, наповнення телеканалу є суто російськомовним, що неодноразово ставало причиною експертної критики, через об’єктивне сприяння подальшій русифікації вказаних територій. 

На початку створення каналу медіаексперти задумувалися над питанням — чи вдасться каналу не перетворитися на піар-проєкт влади і “Слуги народу”, і зараз можна сказати, що “Дом” був близький до цього.

Соціологія

З моменту появи на політичній арені рейтинг “Слуги Народу” динамічно зростав, стартувавши зі значень близьких до 10% наприкінці 2018 року, демонстрував ріст протягом президентської кампанії Володимира Зеленського, і на квітень 2019 уже становив 25%. Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, та оголошення дострокових виборів до Верховної Ради, рейтинг сили продовжив зростання, що й ознаменувалося перемогою на виборах з показником 43,16%. 

Після цього певний час рейтинг політсили був відносно стабільним, та тримався на показниках вище 40%, але вже з початком 2020 року розпочалося плавне падіння рівня підтримки до значень, нижчих за 20% у березні 2021, та втратою лідерства в електоральних змаганнях. Після цього, з травня по жовтень відбулася певна стабілізація та навіть зростання рейтингу сили з відновленням першості. З осені 2021 року і до початку повномасштабного російського вторгнення рейтинг “Слуги народу” продовжив падіння, і напередодні нападу РФ опустився до значень менших за 20%.

Міжнародна співпраця

“Слуга Народу” є членом Альянсу лібералів і демократів за Європу, ліберального об’єднання європейських партій. Втім, якоїсь активної діяльності в цьому напрямку партія не здійснює. 

У 2021 році голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив в інтерв’ю одному з китайських ЗМІ, що партія буде використовувати досвід Компартії Китаю, адже “обидві діють в інтересах народу”.

Фінанси партії

До вересня 2018 року в партії майна не було. Згідно зі звітом “Слуги народу” за 2019 рік бухгалтерію партії вела компанія “Kachura Lawyers”.  Відповідно, першим донором партії став Олександр Качура, який згодом був обраний до ВРУ-9 під №49 у списку. У 2018 році партія безоплатно отримала у користування 4 кв м в приміщенні “Kachura Lawyers”. З пошуку у відкритих джерелах можна дізнатися, що це бюро надавало послуги з “оперативного створення політичних партій”.

Парламентська кампанія офіційно коштувала “Слузі народу” 114,5 млн грн., а кандидати-мажоритарники витратили щонайменше 105 млн грн. 

За 2018-2019 партія зібрала 226 млн грн. внесків. При цьому, журналісти виявили, що частина переказів мала явні ознаки фіктивності, оскільки за адресами донорів про вказані фірми-донори, про які ніколи не чули. Один з найяскравіших прикладів пов'язаний із компанією “Ярославова реклама” яка під час парламентської кампанії у липні 2019 року перерахувала партії 24 платежі, загалом на 3,3 мільйона гривень.

Фірму зареєстровано всього за 3 місяці до здійснення внесків й записана вона на 22-річного Ярослава Кузку який, як з’ясували журналісти Bihus.info в цей же момент працював кухарем-хінкальником у столичному ресторані. Як згодом стало відомо з податкової звітності компанії “Ярославова реклама”, попри щедрі внески на користь “Слуги народу”, у 2019 році вона не мала ні доходів ні прибутків. Відповідно, походження коштів перерахованих партії досі залишається невідомим.

 

Партія мала проблеми і з тіньовими витратами. Приміром, попри дві масштабні виборчі кампанії у 2019 році офіційно партія не мала жодного працівника. До того ж, відома своєю діджитал-складовою кампанія Володимира Зеленського не відображена у його виборчій фінзвітності, тоді як Михайло Федоров, який на той момент очолював цю складову кампанії, в інтерв'ю журналістам заявляв, що витрати на кампанію в інтернеті становили близько 250 тисяч доларів.

Законотворча діяльність

Попри обіцянку не кнопкодавити, яку “Слуги народу” зафіксували в меморандумі, деякі депутати одразу ж порушили Конституцію і всупереч задекларованій політиці не склали мандати. З перевагою в один голос і за допомогою кнопкодавства був призначений міністр освіти Сергій Шкарлет

Рух ЧЕСНО домігся того, щоб у 2021 році у Верховній Раді запрацювала сенсорна кнопка.

Голосування за законопроекти в цілому у фракції майже синхронне – на рівні 91%. Голосувань з натисканням на кнопки “утрималися” або “проти” майже не було. Станом на 2021 рік 165 законопроектів стали чинними актами. Серед прийнятих 165 законів є 108 голосувань, де “Слуга народу” дала менше за необхідні 226 голосів і де потрібна була допомога інших фракцій.

Ухвалення “антиколомойського” законопроекту №3260 щодо вдосконалення регулювання банківської діяльності як одну з вимог МВФ для надання Україні фіндопомоги розз’єднало нардепів від “Слуги народу”, розділивши їх на “групу Коломойського” і групу “Ні дефолту!”. 

Що стосується 2020 та 2021 року роботи, коли парламент перейшов екватор, то Фракція “Слуги народу” продовжила відповідально ходити на засідання та брати участь у голосуваннях. Втім, у другому читанні монокоаліція забезпечує максимальною кількістю голосів лише третину законів. При цьому 64 президентські закони не отримали достатньої кількості голосів від “слуг”. У середньому при прийнятті законів “слугам” найбільше допомагає група “Довіра”. Ситуація змінилася після початку повномасштабної війни, коли у парламенті почали всі ініціативи підтримувати по суті одноголосно.

Станом на 2022 рік судова реформа не була проведена і залишається однією з головних вимог громадянського суспільства і ЄС. Щодо адміністративно-територіальної реформи, то вона, як і виборча реформа, була підтримала “Слугами народу”.

Натомість під прикриттям пандемії і коронавірусу партія дозволила не подавати собі і параментським політсилам звіти про те, звідки беруть гроші та як використовують державне фінансування. 

Корупційні скандали

За кілька років роботи у парламенті, з лав фракції  “Слуги народу” вийшла низка народних депутатів. Нардеп із Рівненщини Роман Іванісов, як виявилося, має погашену судимість у згвалтуванні, Столичний мажоритарник Олександр Юрченко фігурував у корупційному скандалі, мажоритарник Київщини  Олександр Дубінський потрапив під санкції США, а Олексій Ковальов став дрежавним зрадником. 

Серед корупційних скандалів партія відома лобіюванням тютюнового бізнесу нардепом Андрієм Холодовим; передачею підприємств та корпоративних прав в управління батькам нардепом Ігорем Васильковським; “плівками Єрмака” (записані розмови брата голови Офісу Президента Андрія Єрмака), які опублікував нардеп від “Слуги народу” Гео Лерос. Останньому скандалу передували “мінські домовленості”, у яких брав участь Андрій Єрмак і проти яких публічно виступила частина “слуг”.

 

Основний склад партії

Голова Політичної Ради Партії

Балотування

Статистика депутатів ВР

    Немає даних про відвідування

Золото партійпоточні звіти за 2020 рік

Отримано
293 090 770.71 ₴
Витрачено
226 708 933.56 ₴

Представництво в областях

  • Обрано
  • Не обрано
  • не балотувалися