Арахамія Давид Георгійович

Нардеп і голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді 9-го скликання. До депутатства займався ІТ-бізнесом

У грудні 2023 року журналісти Bihus.info з'ясували, що після початку повномасштабного вторгнення Арахамія неодноразово використовував для поїздок за кордон автівки одеського бізнесмена фігуранта антикорупційних розслідувань Бориса Кауфмана.

Автівки належали фірмі Кауфмана - дистриб’ютору тютюнових виробів “Тедіс Україна”. Сам Арахамія таку щедрість бізнесмена пояснював особистою дружбою з ним.

У вересні 2023 року заявляв, що Україна може екстрадувати з інших країн українців, які виїхали за кордон за підробленими довідками. Заяву Арахамії критикували як нереалістичну і популістську. Зокрема його однопартієць Федір Веніславський казав, що масова екстрадиція неможлива, оскільки не існує такої юридичної процедури.

У лютому 2023 року відбілював репутацію нардепа від забороненої проросійської партії ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, заявивши, що "Ігор зі своєю проукраїнською позицією ніколи не асоціювався в мене з ідеологією ОПЗЖ".

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Цього ж року не підписав звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із вимогою внести у порядок денний законодавчі ініціативи для позбавлення повноважень нардепів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій.

У листопаді 2022 року приїздив до Відня на зустріч з підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем. Там же журналісти зафіксували зустріч Арахамії з непублічним бізнесменом Веміром Давітяном.

Нардеп заявляв, що основною метою півторагодинної зустрічі з олігархом було обговорення "питань щодо перспектив відкриття зернового коридору для збереження портів Миколаївської області, в якій Group DF [Дмитра Фірташа] володіє портом Ніка-Терра, а також питання врегулювання юридичних спорів, пов'язаних з титановою галуззю".

У червні 2022-го звинуватив у брехні прем’єр-міністра Грузії Іраклія Гарібашвілі, який заявляв, що Арахамія начебто заблокував надання Тбілісі статусу кандидата на членство в ЄС.

У лютому-березні 2022 року у перші тижні після початку повномасштабної війни Росії проти України Арахамія очолював українську делегацію на переговорах з росіянами у Білорусі та Туреччині. Під час переговорів у Стамбулі 29 березня очолювана Арахамією делегація запропонувала відмову України від вступу в НАТО та закріплення її без’ядерного і позаблокового статусу в обмін на гарантії безпеки від країн-членів Радбезу ООН.

За тиждень до вторгнення 2022 року, Арахамія заявляв, що зареєструє законопроєкт щодо заборони виїзду за кордон деяким категоріям осіб на період воєнного стану. Зокрема нардепам, міністрам, чиновникам, головам обласних і районних держадміністрацій. Але згодом він заявив, що за рекомендацією президента відклав цю ініціативу, щоб громадяни не панікували.  

У грудні 2021-го ЗМІ писали, що Арахамія займається розробкою законопроєкту щодо легалізації грального бізнесу. За даними "Української правди", на процес впливали букмекерські компанії, а Арахамія зокрема лобіював інтереси букмекерської контори "Parimatch". Нардеп підтвердив зустріч з гендиректором "Parimatch" Сергієм Портновим.

Арахамія також запросив до робочої групи з розробки законопроєкту бізнесмена з російськими зв'язками, власника "грального" офшору First National Lotteri Ltd Бориса Баума, з яким вони кілька років були сусідами. Нардеп пояснював, що залучив Баума, бо той "мав досвід управління казино і знає багатьох учасників ринку".

Раніше того ж року Арахамію звинувачували і у лобіюванні інтересів тютюнових компаній. Нардеп пропонував на 30% знизити акциз для електронних сигарет (ТВЕН - тютюнових виробів для електричного нагрівання). Він вніс відповідну правку до законопроєкту №4278.

Арахамія заявляв, що домовився з компанією "Philip Morris", яка займається дистрибуцією тютюнових виробів в Україні, що в обмін на зниження акцизу вона обіцяє гарантовано сплатити до бюджету 11 млрд грн у 2021-2022 роках - незалежно від кількості проданого товару.

ЗМІ також повідомляли, що Арахамія відпочивав на Мальдівах в один час з куратором тютюнового ринку Борисом Кауфманом.

У грудні 2021 року заявляв, що повернення до мажоритарно-пропорційної системи виборів до Верховної Ради підтримає понад 300 нардепів. Рух Чесно тоді оприлюднив заяву, в якій висловив свою позицію, що вибори повинні проводитись лише за пропорційною системою з відкритими списками. Заяву підписали майже 50 ГО та партій. 

У жовтні 2021 року "Українська правда" повідомляла, що Арахамія двічі літав до Відня приватним літаком, що належить структурам підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа. Подорожі відбувались під час закритого авіасполучення з Європою через пандемію COVID-19.

Нардеп пояснював, що літав через медичні причини, але не міг контролювати, кому належить літак, а дібратися інакше не виходило. Перельоти оплатила його дружина – вартість в одну сторону становила 24 тис. євро.

Восени 2021 року журналісти зафіксували кілька зустрічей Арахамії з непублічними політиками та бізнесменами. Зокрема з нардепом від ОПЗЖ і офіційним мільйонером Ігорем Абрамовичем та бізнесменом Веміром Давітяном, який за даними "Української правди" був куратором Офісу президента по Запорізькій області.

Журналісти "Української правди" також зафіксували розмову Арахамії з олігархом Ігорем Коломойським на футбольному матчі Ліги чемпіонів. Джерела видання стверджували, що Арахамія домовлявся з Коломойським про голоси за відставку спікера парламенту Дмитра Разумкова. І Коломойський, і Арахамія це спростовували. Та за три тижні пов’язана з Коломойським група "За майбутнє" у Верховній Раді дала за відставку Разумкова 19 голосів з 22 можливих.

У жовтні 2021-го коментуючи розслідування "Слідства.Інфо" про зв’язки фірм Володимира Зеленського з кіпрськими офшорами Ігоря Коломойського, Арахамія заявив, що практика створення офшорів є "нормальним процесом", і, що сам він колись мав офшорні компанії.

У липні 2021-го в ефірі китайського телебачення заявляв, що партія "Слуга Народу" має спільні принципи з Комуністичною партією Китаю та що "Україна розглядає Китай як приклад та вважає його стратегічним партнером". 

У той же місяць з інтерв’ю на каналі "Україна 24" казав, що Україна могла б "шантажувати весь світ", якби зберегла ядерну зброю, а підписання Будапештського меморандуму назвав "фатальною помилкою".

Навесні 2021 року Арахамія припаркував авто на пішохідному переході біля Офісу президента. Після розголосу нардеп заявив, що сплатив штраф і пообіцяв "надалі бути уважнішим".

Влітку 2020-го потрапив у сексистський скандал обговорюючи з головою партії "Слуга народу" Олександром Корнієнком зовнішність колеги по фракції Ірини Аллахвердієвої, вживаючи сексистські висловлювання. На відео, яке сплило в мережі сам Арахамія майже не говорив, але кивав у відповідь колезі. Його критикували за те, що не зупинив висловлювання Корнієнка.

У червні 2020 року очолив Миколаївську обласну організацію партії "Слуга народу".

У лютому 2020-го в етері телеканалу "Прямий" заявив про можливість відновлення подачі води в окупований Крим в обмін на поступки Росії щодо Донбасу. Ця заява викликала хвилю критику у суспільстві. Арахамія згодом перепросив і пояснив, що висловив лише свою особисту думку, а не офіційну позицію.

У декларації за 2019 рік задекларував 20 млн грн готівкою. Видання "Букви" з посиланням на НАЗК писало, що Арахамія в декларації також вказав занижену у 10 разів вартість свого будинку.

У листопаді 2019 року мав конфлікт з колегою по фракції Анною Скороход. Скороход заявила, що її чоловіка затримали нібито за його політичну позицію. Арахамія у відповідь заявив що нардепка пропонувала колегам "грошову допомогу" за певні дії. Арахамія мав намір ініціювати виключення Скороход із фракції "Слуги народу".

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради 9-го скликання від "Слуги народу" під номером 4 у списку як безпартійний. У листопаді став членом партії. Член Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді.

ЗМІ називали Арахамію головним комунікатором монобільшості з Офісом президента. Саме він збирає голоси і веде перемовини з парламентськими групами під час доленосних голосувань у Раді. Арахамію також відносять у так званий пул спікерів "Слуги народи" - депутатів, які готові спілкуватися з журналістами на будь-які теми.

У червні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Арахамію членом Наглядової ради ДК "Укроборонпром" та секретарем Національної інвестиційної ради.  

У 2017 році став співзасновником ГО "Міжнародний центр стратегій безпеки та оборони".

З 2016 року - заснував і став керівником вебплатформи "Weblium". До цього займався бізнес-консалтингом та маркетингом.

У листопаді 2014 року став співзасновником Асоціації народних волонтерів України та куратором "волонтерського десанту" — групи волонтерів, що працювали з Міноборони.

У жовтні 2014-го призначений радником міністра оборони та головою Ради волонтерів при Міноборони.

У вересні 2014-го був призначений уповноваженим міністра оборони з питань закупівель.

У серпні 2014-го став радником голови Миколаївської ОДА з питань волонтерської діяльності.

В березні 2014 року із початком війни на Донбасі заснував волонтерську організацію "Народний проект", що допомагала українським військовим в АТО.

У 2012-2019 мав відкритий ФОП з основним видом діяльності "Комп’ютерне програмування".

У 2002 році став одним зі співзасновників міжнародної IT-компанії "TemplateMonster", яка займалася розробкою сайтів. Був керівником компанії. Продав її у 2013 році.

Також є співзасновником ТОВ "МВА-Центр", ТОВ "Українське агентство експорту та інвестицій".

Багато років проживав у США.

Також відомий під псевдонімом Давид Браун (David Braun). В інтерв’ю "Радіо Свобода" Арахамія розповідав, що взяв цей псевдонім, коли приїхав у штати і багатьом було важко вимовити його прізвище. Тоді він підібрав прізвище на заміну, натрапивши на напис "Braun" на своїй бритві.

Був двічі одружений. Має шестеро дітей.

Має вищу освіту. Закінчив економічний факультет Європейського університету (Київ), магістр економіки. Пройшов магістерську програму "Professional management" в Open University London.

У 1992 році, тікаючи від війни в Абхазії, переїхав з батьками до Миколаєва.

Народився 23 травня 1979 року в Сочі, РСФСР. Деякий час жив у Грузії у Гаграх.