Шмигаль Денис Анатолійович

Прем'єр-міністр України (з 2020 року), віцепрем'єр-міністр України — міністр розвитку громад і територій (4 лютого - 4 березня 2020 року), ексголова Івано-Франківської ОДА (2019-2020)

28 лютого 2022 року Шмигаль разом з президентом Володимиром Зеленським та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком підписав заявку на членство України в Європейському Союзі.

25 лютого 2022 року - на другий день повномасштабного вторгнення РФ - Шмигаль був серед чотирьох керівників держави, з якими Зеленський записав відоме відео з Банкової про те, що влада не втекла.

У 2021 році профільні експерти в опитуванні видання "Фокус" оцінили діяльність Шмигаля на посаді прем'єра у 5,4 з 10 балів.

За даними рейтингу, ключовими досягненнями Шмигаля став запуск програми кредитування бізнесу "5-7-9%" та розробка платформи "Дія" Мінцифри. Серед основних провалів — енергетична криза та вакцинація від коронавірусу.

Того ж року "Bihus.Info" писали, що Кабмін Шмигаля систематично не призначає на топ-посади людей, які перемагають на конкурсах на державну службу. Журналісти також зафіксували випадки, коли конкурсна комісія усувала від конкурсу кандидатів, не вигідних Офісу президента. Подібне відбулося під час конкурсів на обрання керівників САП та Бюро економічної безпеки, а також членів НКРЕКП.

Шмигаль схожий на голову Європейської ради Шарля Мішеля (теж 1975 року народження). У лютому 2021-го вони зустрілись у Брюсселі, що породило багато жартів про їх схожість.

У жовтні 2020 року "Схеми" з'ясували, що генпрокурорка Ірина Венедіктова орендує державну резиденцію в "Пущі-Водиці" за заниженою ціною, використовуючи секретну постанову Кабміну з підписом Шмигаля.

5 березня 2020 року новопризначений прем'єр в телеефірі заявив, що в Крим треба подавати воду, оскільки там живуть українці, проте, після етеру уточнив, що уряд не може робити цього поки півострів окупований РФ.

4 березня 2020 року Верховна Рада 291 голосом "за" призначила Шмигаля прем'єр-міністром України. Тоді ж він увійшов до Національної інвестиційної ради та РНБО.

Шмигаль казав, що його призначення сталося через президентську програму "Ліфт", куди він сам подав заявку. ЗМІ, проте, припускали, що призначення прем'єра пов'язане з олігархом Рінатом Ахметовим, в структурах якого раніше працював Шмигаль. Прем'єр казав, що попри це він не знайомий з Ахметовим. 

У квітні 2020-го Шмигаль призначив в.о. міністра енергетики Ольгу Буславець, яку також пов'язували з Ахметовим.

Видання "Цензор.нет" писало, що після призначення Шмигаля та Буславець, почали активно ухвалюватися рішення, вигідні ДТЕК Ахметова. "Bihus.Info" до прикладу, писали, що Шмигаль підтримував встановлення так званого RAB-тарифу, що був вигідний Ахметову та іншим олігархам-власникам обленерго.

З 4 лютого - по 4 березня 2020 року - віцепрем'єр-міністр – Міністр розвитку громад та територій в уряді Олексія Гончарука.

У 2019-2020 роках був головою Івано-Франківської ОДА.

У 2017-2019 роках працював у структурах Ріната Ахметова, обіймав посади заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ "ДТЕК Західенерго", директора ДТЕК Бурштинська ТЕС.

У 2015-2017 роках - радник, віцепрезидент‚ гендиректор, член Наглядової ради ТзОВ ТВК "Львівхолод".

Підприємство займалося роздрібною торгівлею, зокрема володіло мережею магазинів "Рукавичка". Бенефіціаром ТОВ "Львівхолод" значиться Богдан Козак, який був депутатом Львівської облради 5-го та 6-го скликань.

У 2015 році балотувався до Львівської облради від партії "Народний контроль" Дмитра Добродомова. 

У 2014 році балотувався у народні депутати як самовисуванець по 121-му окрузі у Львівській області. Набрав 188 голосів.

На момент виборів працював заступником начальника в головному управлінні Міндоходів у Львівській області.

У 2012-2014 роках під час 7 скликання Верховної Ради працював помічником нардепа від фракції "УДАР" Віталія Кличка Романа Чернеги на платній основі.

У 2009-2014 роках працював у Львівській ОДА, зокрема як помічник голови ОДА та керівник департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі. 

У 1995-2009 роках - працював у бізнесі. Обіймав спочатку бухгалтерські, а згодом керівні посади у різних підприємств у Львові, зокрема ЗАТ "Львівський автобусний завод", ТОВ "ЛА ДІС", ТОВ "Інвестиційна компанія Комфорт-Інвест", ТОВ "Росанінвест", АК "Електронбанк", ЗАТ "З-Торговий дім".

У 1994-1995 роках працював менеджером у ТОВ "О'кей".

У 1997 році закінчив Львівську політехніку за спеціальністю менеджмент у виробничій сфері (машинобудування), інженер-економіст. Кандидат економічних наук (з 2003 року). Стажувався і навчався за кордоном: у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії, Німеччині.

Одружений. Подружжя виховує двох доньок.

Народився 15 жовтня 1975 року у Львові.