Попри те, що вже минула четверта річниця повномасштабного вторгнення, фінансування оборони з місцевих бюджетів так і залишається в “сірій зоні”.
В таких умовах обласні центри діють по-різному: хтось обирає передавати кошти через субвенції, або ж купує дрони напряму, ризикуючи отримати звинувачення у “нецільовому використанні коштів”. Детальніше про це — у новому дослідженні ЧЕСНО.
Всього існує три законодавчо затверджені способи надання допомоги війську:
забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) харчуванням, медикаментами, обмундируванням, але не технікою і не зброєю;
перерахунок коштів до держбюджету або ж конкретній військовій частині у вигляді субвенції;
купівля військових облігацій.
Ці механізми не завжди дозволяють оперативно реагувати на запити, які з’являються — значно ефективніше діяли б прямі закупівлі. Проте їх у переліку немає, тож деякі обласні центри діють “на свій страх і ризик”. Раніше тодішній мер Житомира Сергій Сухомлин зазначав: “Ми не закладаємо ніякі кошти на капітальний ремонт доріг, будівництво скверів, реконструкцію житлових об’єктів, окрім аварійних видатків. Всі вільні кошти ми направляємо на підтримку Збройних сил”.
У статті 85 Бюджетного кодексу йдеться про те, що забороняється планувати та здійснювати видатки, які не є прерогативою міст (оборона — прямий обов’язок державного бюджету). Тож є згадана вимога про те, що фінансування таких програм може здійснюватися за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини бюджету.
Водночас обласні центри створюють цільові програми, де фіксують наміри виділити певну суму. Це дозволяє якісніше планувати бюджет і розуміти, як саме міська рада підтримує Сили оборони. У самій програмі зазвичай є така ж примітка про те, що гроші будуть виділені за умов перевиконання бюджету.
Проте так працює не усюди — Ужгород, приміром, сприйняв норму Бюджетного кодексу буквально. У відповіді на запит ЧЕСНО міська рада вказала, що обсяг бюджетних призначень на 2025 рік не планувався, а кошти виділялися відповідно до листів-прохань військових частин за наявності перевиконання дохідної частини бюджету.
Попри усі юридичні складнощі, більше половини обласних центрів у 2025 році здійснювали прямі закупівлі матеріально-технічного забезпечення для Сил оборони. У цьому переліку, зокрема, Рівне, Житомир та Дніпро. Львів, своєю чергою, цьогоріч використовував механізм внесків до статутних капіталів комунальних підприємств для закупівлі матеріально-технічного забезпечення.
Наразі механізм прямої допомоги міст війську необхідно кінцево закріпити на державному рівні. Такі спроби вже були — тривалий час законопроєкти на голосування не виносилися, і лише в 2024 році одну із таких пропозицій, №9559-д, ухвалив парламент.
З червня 2024-го він очікує на підпис президента. Інші законопроєкти, № 9560-1 та № 9560-2, опрацьовуються в комітетах з 2023-го року. А доки чіткого механізму немає — місцеве самоврядування залишається заручником системи, де допомога фронту може стати приводом для візиту правоохоронців.
Поділитись