“Джинса” в ефірі: скільки коштів витрачають міськради без комунальних медіа на висвітлення своєї діяльності

Витрати на висвітлення діяльності — стандартна практика для українських міських рад. Це дозволено, наприклад, статтею 63 закону “Про медіа”, згідно з якою органи місцевого самоврядування мають право замовляти роботи та послуги в зареєстрованих медіа. Видатки на ці послуги закладають у бюджети цільових програм, які ухвалюють в сесійних залах. 

Для частини рад, що не мають власних комунальних медіа, співпраця зі сторонніми редакціями для інформування громади про свою діяльність — цілком логічна.  Йдеться про такі обласні центри, як Житомир, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Черкаси та Чернівці. 

Здавалося б, саме ці громади мали б найбільше витрачати на висвітлення діяльності через приватні редакції. Проте відповіді на запити свідчать про протилежне — міста з найвищими видатками на комунальні медіа додатково виділяють мільйони приватним компаніям, а відсутність телеканалу чи радіостанції у власності громади зовсім не означає великих витрат на висвітлення діяльності міської влади.

Так, Одеська міська рада у 2025 році витратила на висвітлення діяльності 161 тисячу гривень, Черкаська — 418 тисяч, а Чернівецька — лише 37 тисяч гривень. На 2026 рік ці громади також заклали відносно невеликі суми на медіапослуги.

Переважно міста без комунальних медіа витрачають на такі потреби до двох мільйонів гривень на рік. Найбільші бюджети серед них мають Кропивницький — 2,1 мільйона гривень у 2025 році та 2,6 мільйона у 2026-му, Луцьк — по 1,9 мільйона щороку та Суми — 1,7 мільйона гривень торік і майже 1,4 мільйона цьогоріч.

Натомість Івано-Франківськ, Дніпро та Вінниця додатково до багатомільйонної підтримки своїх комунальних медіа замовляли платні інформаційні послуги на стороні.