Вирішальний голос: як Верховна Рада ратифікує міжнародні угоди

Хто за, а хто проти

Як показує аналіз, найбільш активно підтримує ратифікації міжнародних угод фракція “Слуги народу” — 84%. Зазначимо, ці дані та графік нижче відображають лише результати голосувань за документ  цілому. 

Попри формальну монобільшість, “слуги” в середньому за 2019–2026 роки самостійно забезпечували 200 голосів під час ратифікацій, що замало для ухвалення рішення. 

Читайте також: Монобільшість на межі. Хто насправді рятує “Слугу народу” від краху у Верховній Раді

Проросійська фракція ОПЗЖ, поки вона існувала, демонструвала найнижчу підтримку міжнародних союзів. В середньому лише 28% її депутатів голосували за.

А серед угод, за які проросійські парламентарі не просто не проголосували, а й натискали кнопку “проти”, — ратифікація меморандуму про отримання Україною 1,2 млрд євро від ЄС у 2020 році (аж 20 проти від ОПЗЖ).  

Примітно, що ті самі депутати, розділившись на групи ПЗЖМ та “Відновлення України” після заборони ОПЗЖ, почали частіше голосувати за. 

Низькою також є підтримка ратифікацій групи “За майбутнє”. Там менше за половину депутатів віддавали свої голоси під час затвердження міжнародних угод. 

Лише половину документів підтримали й у фракції “Батьківщини”. 

Загалом у Верховній Раді високий рівень підтримки ратифікацій — 71% натискань за, тобто в середньому 293 голоси. А 106 угод навіть були затверджені конституційною більшістю — набрали понад 300 голосів. 

Водночас народні депутати рідко натискають кнопки “проти” чи “утримався” під час ратифікації. Присутні в залі засідань парламентарі значно частіше обирають взагалі уникати голосування, хоча Рух ЧЕСНО неодноразово писав, що це не передбачено регламентом. Так, в середньому менше ніж 1% депутатів були проти чи утрималися, водночас 10% не голосували, хоча й були присутні на засіданні.  

Ратифікаційні рекорди

Загалом у 2019–2026 роках парламент розглянув 232 законопроєкти щодо надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів, із яких було ратифіковано 229. 

Найвищу підтримку серед усіх здобув договір між Україною та Молдовою про повітряне сполучення, укладений у 2021 році, — 363 голоси за.  

Навпаки, мінімальною кількістю голосів була ухвалена в 2025 році угода про співпрацю з Румунією у сфері надзвичайних ситуацій — 227 голосів за при 226 необхідних для ухвалення. 

І лише незначну частину міжнародних угод депутати провалили в сесійній залі. Наприклад, у лютому 2026 року парламенту не вистачило лише одного голосу для ратифікації фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком про покращення мереж автомобільних доріг. Зокрема лише двоє представників “Європейської солідарності” підтримали документ. Угода передбачає позику від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) 134 млн євро на реконструкцію пошкоджених доріг та розширення експортних маршрутів. Хоча наприкінці лютого 2026 року голосування й було провалене, однак пізніше закон отримав необхідну підтримку (270 голосів за, з яких лише один — від фракції “ЄС”). 

Схожу долю спіткала угода з Польщею про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні. Для її ратифікації в січні цього року забракло 9 голосів (зокрема жодного голосу не дали депутати з проросійської ПЗЖМ). Проте вже в лютому було зареєстровано новий законопроєкт про ратифікацію цієї ж угоди, який ВР ратифікувала наприкінці того ж місяця.  

Також у Раді не вистачило підтримки, щоб ратифікувати Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, — лише 215 голосів за. 

Від євроінтеграції до оборони 

До початку повномасштабного вторгнення Україна затверджувала міжнародні угоди, що переважно були пов’язані з євроінтеграцією, фінансовою підтримкою та співробітництвом, модернізацією інфраструктури та секторальними реформами. Це був період, коли країна системно наближалася до ЄС, розвиваючи співпрацю у сфері енергетики, економіки, транспорту, науки та культури. 

Осінь 2019 року стала піком ратифікацій угод про уникнення подвійного оподаткування. Це не випадковість, адже саме тоді Україна оновлювала свою міжнародну податкову мережу за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Base Erosion and Profit Shifting (BEPS). 

У другій половині 2019 року Верховна Рада ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування з такими країнами як Велика Британія, Кіпр, Туреччина, Малайзія та Швейцарія. Цей процес продовжився і в наступних роках. Наприклад, у 2020 році Україна та Данія змінили правила подвійного оподаткування, а у 2021 році затвердили схожий протокол з Об'єднаними Арабськими Еміратами. 

Безпекові угоди також ухвалювались, але вони мали переважно технологічний та стратегічний характер. Зокрема, в березні 2020 року народні депутати підтримали договір із Францією щодо посилення морської безпеки України. 

Та найбільша кількість міжнародних угод за час роботи Верховної Ради ІХ скликання була ратифікована вже після початку повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року значно зросла кількість договорів, спрямованих на євроінтеграцію, військову та фінансову допомогу, відновлення України та співробітництво у сфері безпеки. 

Наприклад, у 2024 році Верховна Рада ратифікувала угоду зі Словенією про надання безповоротно 1,5 мільйона євро на гуманітарне розмінування. Проєкт підтримали 316 народних депутатів, проти не було жодного. Велика Британія також стала потужним оборонним союзником України — в 2025 році парламентарі підтримали угоду зі Сполученим Королівством щодо кредитної підтримки розвитку оборонних спроможностей. 

Головні партнери

Лідером за кількістю ратифікованих угод став Європейський Союз і його інституції. Наприклад, у 2022 році Верховна Рада проголосувала за ратифікацію угоди про спільний авіаційний простір із ЄС та його державами-членами. Відповідний законопроєкт підтримали 311 народних депутатів. 

Окрім того, український парламент ратифікував низку інших угод щодо ключових програм ЄС, серед яких:

• ”Цифрова Європа” (Digital Europe Programme) — у сфері цифрових технологій;

• “Фіскаліс” (Fiscalis) — в галузі оподаткування;

• “Єдиний ринок” — щодо підтримки та розвитку бізнесу;

• EU4Health — у сфері охорони здоров’я;

• ЄС LIFE — в галузі клімату та довкілля. 

Участь у цих програмах не лише надає доступ до фінансування, але й інтегрує країну у внутрішній ринок ЄС ще до повноправного членства. 

Значна кількість ратифікацій стосувалась угод із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це угоди про надання безповоротних коштів і кредитів для розвитку та відновлення інфраструктури, транспорту й енергетики.  

Наприклад, у 2020 році ВР ухвалила фінансову угоду з ЄІБ про кредит у розмірі 450 млн євро на капітальний ремонт траси М-05 Київ – Одеса, а також на будівництво північної об’їзної дороги Львова. А в березні 2026 року парламент схвалив угоду, що передбачає позику в 134 млн євро на відновлення доріг. ЄІБ також виділив значну суму коштів на авіаційну інфраструктуру, порти, міський транспорт та Укрзалізницю.  

Поза межами загальноєвропейського формату, Велика Британія стала одним із ключових партнерів України, з яким ухвалено та ратифіковано низку фундаментальних договорів. Зокрема, у вересні 2025 року Верховна Рада ратифікувала угоду про сторічне партнерство зі Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. Вона спрямована на поглиблення економічної, технологічної та військової співпраці. Ба більше, ця угода закріплює підтримку вступу України до НАТО. 

Серед лідерів за кількістю ратифікованих угод також Франція, Нідерланди та Туреччина. 

США, хоч і є найбільшим донором України, але не лідирує за кількістю ратифікованих угод. Серед найважливіших: у 2025 році Верховна Рада ратифікувала так звану угоду про копалини між Україною та США — про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Мета — залучення капіталу для відбудови України, розвитку інфраструктури, енергетики та видобувної галузі. Відповідний законопроєкт був підтриманий конституційною більшістю депутатів — 338 голосів за.

Окрім іншого ВР також ратифікувала 39 міжнародних договорів  про приєднання до міжнародних договорів, протоколів і конвенцій. 

Одним з таких рішень стала ратифікація у 2022 році Стамбульської конвенції про запобігання домашньому насиллю. Законопроєкт підтримали 259 народних депутатів. Фракція “Батьківщина” була єдиною, яка не дала жодного голосу за ратифікацію цього документу. Ще вісім народних депутатів проголосували проти. Серед них — по одному представнику “Слуги народу” та “За майбутнє”, двоє депутатів “Голосу” та троє позафракційних. 

Тож парламент є невіддільною ланкою процесу укладення міжнародних угод, а головним партнером України незмінно залишається ЄС, зважаючи на євроінтеграцію.

Водночас голосування за ратифікацію міжнародних угод є своєрідним тестом на зовнішньополітичні пріоритети парламенту. Саме вони визначають, чи набудуть чинності домовленості про міжнародну допомогу, оборонне співробітництво, інвестиції та інтеграцію України в європейський простір. Попри високий загальний рівень підтримки таких рішень, аналіз показує, що окремі політичні сили роками демонструють значно нижчу за інших готовність підтримувати міжнародні партнерства України. Тому результати цих голосувань є не лише показником ефективності парламенту, а й маркером того, хто послідовно відстоює стратегічний курс держави, а хто дистанціюється від нього.