Яка фракція блокує голосування за законопроєкти МВФ, Ukraine Facility та Світового банку

Загалом у 2026 році відбулось 34 голосування щодо законопроєктів з програми міжнародної допомоги, зокрема з них 11 визначальних — тобто голосування за закони в першому або другому читаннях.  

Так Верховна Рада від початку року проголосувала в цілому три законопроєкти з переліку Ukraine Facility (один з них одночасно й для Світового банку), а також один із чотирьох законопроєктів-зобовʼязань перед МВФ — про подовження дії військового збору 5%. Також у квітні за основу була ухвалена й інша вимога від МВФ — законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ. Ще два законопроєкти по Ukraine Facility поки відправили на доопрацювання, а решта наразі так і не дійшли до сесійної зали.  

Як показує аналіз ЧЕСНО, у середньому рішення по цих законопроєктах в Раді ухвалювалися 235 голосами за. Утім, як показує аналіз по фракціях, монобільшість “Слуги народу” не могла самостійно забезпечити 226 голосів, хоча формально в складі фракції є 227 депутатів. 

Про те, що монобільшість потребує допомоги інших фракцій і груп, ЧЕСНО писав і раніше. Якщо говорити про голосування зі списку фінансових зобовʼязань, то тут “слуги” в середньому давали 167 голосів. Найбільше — 186 за — було під час голосування в цілому за законопроєкт про інтеграцію енергетичного ринку.

Як видно на графіку, переважно “докидали” голоси “слугам” депутатські групи “Відновлення України” та “Довіра” (чим більша площа зафарбована на графіку — тим більша підтримка від фракції чи групи). Крім того, протягом 2026 року депутати “Відновлення України” (групи, що була утворена залишками проросійської ОПЗЖ, а також вихідцями зі “Слуги народу”) не голосували проти на жодному голосуванні за законопроєкти з програм МВФ, Світового банку чи ЄС, навіть під час процедурних питань.

У “За майбутнє” ситуація менш однорідна. Там лише близько третини групи, яка загалом налічує 18 депутатів, підтримували закони щодо міжнародних зобовʼязань. 

Серед депутатів “Голосу”, “Європейської солідарності”, а також ПЗЖМ рівень підтримки сильно залежить від змісту конкретного законопроєкту.

Наприклад, у фракції “ЄС” охоче підтримали урядові законопроєкти — про підвищення військового збору (5%) (19 з 26 депутатів “ЄС” — за), про підтримку сталого централізованого теплопостачання (теж 19 під час розгляду за основу), а також про розподіл повноважень між рівнями публічного врядування (21 із 26 за — під час голосування за основу). 

Водночас у “Євросолідарності” взагалі не дали голосів за “податок на OLX” у першому читанні й лише двоє були за під час голосування про інтеграцію енергетичного ринку. 

У “Голосі” теж підтримали ініціативу про централізоване теплопостачання (14 з 19). Також більшість фракціїі підтримала підвищення вже згаданого військового збору до 5% і закон про інтеграцію енергетичного ринку. Натомість лише четверо депутатів віддали свої голоси за закон про розподіл повноважень між рівнями публічного врядування. 

А от у проросійській групі ПЗЖМ навпаки — підвищення військового збору не підтримали (лише 4 з 21 — за). Так само група не дала жодного голосу за законопроєкт про дерегуляцію державного нагляду в окремих секторах. 

А найбільшою противницею законопроєктів, пов’язаних з міжнародною допомогою, впевнено можна назвати “Батьківщину”. Депутати з фракції Тимошенко системно не дають голоси за законопроєкти з  програм МВФ, Світового банку та Ukraine Facility. Від початку цього року з усіх важливих голосувань депутати “Батьківщини” дали лише два голоси: Сергій Євтушок й Іван Крулько підтримали урядовий проєкт закону про органи самоорганізації населення (зобовʼязання за Ukraine Facility). 

Щобільше у “Батьківщині” не просто не підтримують, а й активно голосують проти реформ зі списку міжнародних донорів.