Хто з депутатів не дає голоси за ратифікації міжнародних угод — аналіз ЧЕСНО

Великі міжнародні договори — про військові й економічні союзи, міжнародні позики чи передачу історичних цінностей — за законом мають бути ратифіковані у Верховній Раді, щоб набрати чинності. 

У 2019–2026 роках нардепи ІХ скликання розглянули 232 законопроєкти щодо надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів, із яких було ратифіковано 229. 

Загалом у Верховній Раді високий рівень підтримки ратифікацій — 71% натискань за, тобто в середньому 293 голоси. А 106 угод навіть були затверджені конституційною більшістю — набрали понад 300 голосів. 

Водночас народні депутати рідко натискають кнопки “проти” чи “утримався” під час ратифікації. Присутні в залі засідань парламентарі значно частіше обирають взагалі уникати голосування, хоча Рух ЧЕСНО неодноразово писав, що це не передбачено регламентом.  

Як показує аналіз, найбільшу підтримку під час ратифікацій забезпечують у “Слузі народу” — 84%. Зазначимо, ці дані та графік нижче відображають лише результати голосувань за документ  цілому. 

Попри формальну монобільшість, “слуги” в середньому за 2019–2026 роки самостійно забезпечували 200 голосів під час ратифікацій, що замало для ухвалення рішення. 

Читайте також: Монобільшість на межі. Хто насправді рятує “Слугу народу” від краху у Верховній Раді

Проросійська фракція ОПЗЖ, поки вона існувала, демонструвала найнижчу підтримку міжнародних союзів. В середньому лише 28% її депутатів голосували за. 

А серед угод, за які проросійські парламентарі не просто не проголосували, а й натискали кнопку “проти”, — ратифікація меморандуму про отримання Україною 1,2 млрд євро від ЄС у 2020 році (аж 20 проти від ОПЗЖ).  

Примітно, що ті самі депутати, розділившись на групи ПЗЖМ та “Відновлення України” після заборони ОПЗЖ, почали частіше голосувати за. 

Також відносно низька підтримка міжнародних угод депутатськими групами “За майбутнє”, а також фракцією “Батьківщини”. Там лише половина депутатів віддавали свої голоси під час голосувань за ратифікації.   

Найвищу підтримку серед усіх здобув договір між Україною та Молдовою про повітряне сполучення, укладений у 2021 році, — 363 голоси за.  

Навпаки, мінімальною кількістю голосів була ухвалена у 2025 році угода про співпрацю з Румунією у сфері надзвичайних ситуацій — 227 голосів за при 226 необхідних для ухвалення. 

І лише незначну частину міжнародних угод депутати провалили в сесійній залі. Наприклад, у лютому 2026 року парламенту не вистачило лише одного голосу для ратифікації фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком про покращення мереж автомобільних доріг. Зокрема лише двоє представників “Європейської солідарності” підтримали документ. Угода передбачає позику від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) 134 млн євро на реконструкцію пошкоджених доріг та розширення експортних маршрутів. Хоча наприкінці лютого 2026 року голосування й було провалене, однак пізніше закон отримав необхідну підтримку (270 голосів за, з яких лише один — від фракції “ЄС”). 

Схожу долю спіткала угода з Польщею про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні. Для її ратифікації в січні цього року забракло 9 голосів (зокрема жодного голосу не дали депутати з проросійської ПЗЖМ). Проте вже в лютому було зареєстровано новий законопроєкт про ратифікацію цієї ж угоди, який ВР ратифікувала наприкінці того ж місяця.  

Також у Раді не вистачило підтримки, щоб ратифікувати Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, — лише 215 голосів за.