Як змінює навчання: історії успіху випускників Програми ветеранського лідерства

Перша хвиля: професійні зміни

Перша хвиля навчання для 25 ветеранів і ветеранок тривала з грудня 2024 року до березня 2025-го. Викладачами Програми стали колишні політики, представники міністерств й органів місцевого самоврядування, експерти, журналісти та комунікаційники. 

Учасники вивчали, як працює публічна політика, як ухвалюються рішення на різних рівнях і якими інструментами можна на них впливати. Навчання спиралося на реальні кейси та практичний досвід. Це допомогло ветеранам переосмислити власні знання та зрозуміти, як вони можуть застосовувати їх і набуті навички у громадській і політичній діяльності.

Для частини учасників перша Програма ветеранського лідерства стала поштовхом до професійних змін. Микола Живко після навчання звільнився з військової служби та перейшов на державну — спочатку в Офіс Генерального прокурора, а згодом став прокурором Оболонської окружної прокуратури Києва. 

Павло Якімчук після випуску очолив напрям ветеранської політики в Київській обласній військовій адміністрації. Для нього одним із найцінніших результатів навчання стало вміння знаходити компроміс і домовлятися заради спільної мети.

Інші випускники застосували здобуті знання для розвитку власних ініціатив або підвищення ефективності вже наявної роботи. Наприклад, Богдан Лепявко після Програми та подальших навчань запустив унікальний пілотний проєкт у системі Сил оборони України. 

Михайло Тітік очолив відділ із питань ветеранської політики Решетилівської міської ради, а також почав активніше розвивати міжнародні партнерства та власні ініціативи. 

А для Артема Ліфрідова участь у Програмі стала частиною професійного шляху до представництва інтересів ветеранів, зокрема навесні 2026 року ветерани Полтавщини обрали його делегатом до Ради ветеранів війни за незалежність при Мінветеранів.

Друга хвиля: робота в громадах

Друга хвиля Програми стартувала у Львові у вересні 2025 року, а наприкінці січня 2026-го 25 ветеранів і ветеранок презентували свої випускні роботи й отримали сертифікати про завершення навчання.

Для частини учасників Програма стала можливістю розширити свою участь у сфері ветеранської політики. Так Максим Вареник очолив напрям створення системи підтримки ветеранів і членів їхніх родин у Полтавській міській громаді. Паралельно він розвиває ветеранський простір, спортивну реабілітацію та міжнародні партнерства. Серед найцінніших здобутків навчання він називає усвідомлення того, що лідерство — це насамперед відповідальність.

Для інших участь у Програмі стала поштовхом до активізації власної громадської діяльності. Наприклад, Олександр Маковей створив громадську спілку, яка об’єднала 14 громадських організацій Хмельницької області та працює над ветеранською політикою на регіональному й національному рівнях. За його словами, навчання допомогло усвідомити значення команди та спільноти для становлення особистої позиції та впливу.

Свої професійні та суспільні ролі після навчання посилили й інші випускники. Зокрема Сергій Красноженний очолив ветеранську громадську організацію та планує висунути свою кандидатуру на посаду голови ради ветеранів у своїй громаді. А Дар’я Фугалевич, яка також була учасницею міжнародної Програми у Великій Британії, отримала пропозицію стати консультанткою IFES, долучалася до міжнародних заходів і продовжила навчання на інших програмах.

Третя хвиля: системна робота

З березня по червень 2026 року тривала третя хвиля Програми. Більшість її учасників уже мали досвід громадської або державної діяльності та прийшли на курс, щоб підвищити ефективність своєї роботи й масштабувати вплив — перейти від точкових ініціатив до системної роботи, зокрема з державними установами.

Для Ярослава Чорногора навчання стало частиною професійного переходу на державну службу. Під час участі в Програмі він приєднався до Міністерства закордонних справ як посол з особливих доручень. За його словами, здобуті знання допомогли йому усвідомити, що він “на правильному шляху”.

Іншим учасникам Програма допомогла переосмислити вже наявну діяльність і застосовувати більш системний підхід. Зокрема Олена Каспрович після навчання визначила для себе одним із ключових професійних напрямів роботу у сфері ветеранської політики. Наразі вона працює над створенням можливостей для адаптації ветеранів і ветеранок, приділяючи особливу увагу потребам жінок. Навчання допомогло їй змістити фокус програм відновлення з надання безпосередньої підтримки — важливої, але не єдиної складової — на створення середовища, де люди можуть знаходити нові перспективи, ставати частиною спільноти та відчувати власну цінність.

Для Андрія Чуранова участь у Програмі збіглася в часі з переходом на службу в Міністерство оборони. Під час навчання він прийняв запрошення очолити напрям розбудови комплексної системи технічної підтримки цифрових продуктів Сил оборони України. Отримані на Програмі знання він застосовує в управлінні складними процесами, впровадженні SLA та побудові процесів на основі data-driven підходів. За словами Чуранова, побачивши практичну користь навчання, кілька його колег на керівних посадах планують долучитися до наступних хвиль Програми ветеранського лідерства.

Ще одним прикладом переходу від ідеї до практичної роботи став шлях Олени Савьолової. Вона долучилася до громадської платформи “Ветеранський корпус”, яка об’єднує та підтримує ветеранів, і працює над створенням простору для неформальних зустрічей ветеранів у Хмельницькому.  

Також вона адвокатує створення управління ветеранської політики громади.

Міжнародна програма: обмін досвідом

Окрему траєкторію демонструє досвід випускників CHESNO-Warwick Veteran Leadership Programme. Один із таких прикладів — Тарас Ковалик, який після навчання продовжив співпрацю з доктором Дарреном Кентом, доцентом Warwick Business School. Разом вони адаптували методологію “Шлях Одіссея” до українського контексту. Так навчання, розпочате у Великій Британії, переросло у практичну співпрацю між українськими та британськими фахівцями.

Водночас Тарас Ковалик використав здобуті знання для роботи з українськими ветеранами — він став викладачем Програми ветеранського лідерства, передаючи іншим учасникам свій досвід.

Цей кейс засвідчує ще один важливий здобуток Програми — формування спільноти, яка здатна розвиватися та підтримувати себе зсередини. Випускники продовжують обмінюватися досвідом, підтримувати одне одного та залучати до ком'юніті нових членів. Це посилює внутрішню спроможність ветеранської спільноти, її здатність самостійно створювати можливості, брати на себе відповідальність і підтримувати інших. А ще одна з головних цінностей Програми — усвідомлення, що системні зміни починаються з конкретної людини, яка вирішує діяти та має для цього необхідні знання.

Програма ветеранського лідерства реалізується за підтримки MATRA Programme Посольства Нідерландів в Україні.