Захистити волонтерів і не зупинити їхню роботу: у Раді обговорили нові гарантії безпеки

Законопроєкт передбачає впровадження принципу duty of care — обов'язку піклуватися про безпеку та добробут людей, які виконують небезпечну роботу.

Голова комітету Галина Третьякова наголосила, що держава має залишатися останньою інстанцією підтримки для людей, які постраждали під час гуманітарних місій. За її словами, подібні підходи до захисту працівників застосовуються в європейській та міжнародній практиці.

Однак наразі законопроєкт про захист волонтерів ще доопрацьовується і навіть не зареєстрований.

“Ми б хотіли провести обговорення з урахуванням думок тих, хто буде ним користуватися. Декларується, що людина є найвищою цінністю, але часто в законах людина не на першому місці”, — зазначила голова комітету.

Загалом учасники обговорення високо оцінили ідею запровадження такого захисту для волонтерів.

“Таке обговорення ще рік тому нам здавалося утопією. Законопроєкт ставить в центр людину, має високі гарантії захисту. Але він покладає великий обовʼязок на організації”, — зауважила представниця “Альянс УКР ОГС” Олена Волкова.

“Підтримуємо законопроєкт. Захист волонтерів давно на слуху. Урядом схвалена державна програма з розвитку волонтерської діяльності”, — зазначила представниця Мінсоцполітики Тетяна Пасенко.

“Мінветеранів підтримує ініціативу. Ворог веде себе підло й полює на волонтерів, навмисно наносить удари по маркованим авто”, — підкреслила заступниця міністра у справах ветеранів Ольга Малярчук.

Вона також розповіла, що наразі Мінветеранів виплачує одноразову грошову допомогу від 150 до 500 прожиткових мінімумів — залежно від групи інвалідності постраждалого волонтера або його смерті. Таке фінансування відбувається з резервного фонду держбюджету.

“Як людина, я не можу не підтримувати це”, — наголосив президент Ліги страхових організацій Віктор Берлін.

Водночас він зауважив, що страхова галузь, хоч і виконує свої функції, стикається з певними труднощами, адже перестраховики почали відмовляти у покритті воєнних ризиків: 

“Є потреба узгоджувати соціальну функцію з економічною, щоб для нас це було можливо”.

Віктор Берлін повідомив, що наразі страхові компанії у співпраці з Мінекономіки та Нацбанком розробляють стратегії та механізми для покриття витрат і розвитку страхового ринку, щоб закривати більшу частину воєнних ризиків.

Представник Швейцарської агенції розвитку та співробітництва Олег Басик зауважив, що на думку самих волонтерів, крім страхування важливе також надання психосоціальної підтримки, забезпечення індивідуальними аптечками першої допомоги, засобами захисту, тобто бронежилетами та касками, а також базовий курс управління безпекою й захистом. 

“Непідготовлені волонтери ризикують значно більше”, — переконаний він.

Читайте також: Громадські організації вимагають від парламенту ухвалити Антикорупційну стратегію

“Добровільність нашої роботи не означає відмову від захисту. Мінімальні стандарти безпеки мають забезпечувати повноцінну підготовку, належне спорядження, транспорт, звʼязок, доступну допомогу після інциденту. Важливо, щоб правила відповідали умовам роботи”, — додала представниця БФ “Справжні” Аліна Шемедюк.

Водночас представниця УНЦПД Юлія Панура наголосила на тому, що реалізація такої ініціативи буде доволі складною, адже це абсолютно новий підхід. Крім того, виникають ризики для неприбуткових організацій, які будуть відповідальними за виплати.

“Організації вже мають право страхувати своїх волонтерів, але на практиці це додаткові податкові забовʼязання — +23% до вартості страхового полісу. Переважно донори не готові фінансувати такі витрати”, — зауважила представниця ЦЕДЕМ Наталія Повтарь.

Також представниця Управління ООН із координації гуманітарних справ Дарина Толкач підкреслила, що наразі фінансування гуманітарного сектору скорочується до виключно операційних витрат: 

“Дотримуватися певних принципів охорони та створення безпекових умов — безумовний пріоритет, однак будуть питання від донорської спільноти щодо відсоткової частини фінансування”.

Один із учасників заходу додав, що країна-агресор використовує воєнні злочини як метод ведення війни, й атаки на гуманітарних працівників тільки збільшуються. Через відповідальність організацій деякі з них можуть припинити діяльність, також є ризик регресних позовів страхових компаній.

“Це може призвести до зниження стійкості громад і неможливості закриття базових потреб”,  — зауважив він.

“Гуманітарні організації реагують на зміни лінії фронту, де держава не є настільни дієвою, тому що мають необхідну гнучкість. Подбайте, щоб законопроєкт не зменшував її”, — закликав представник “Карітас” Григорій Селещук.

Читайте також: Бюджет-2027: депутати підтримали підвищення зарплат військових щонайменше на 20%

Окрему увагу під час обговорення приділили питанню використанню антидронових рушниць, якими волонтери могли б захищатися. Хоча за міжнародними нормами волонтери не можуть мати жодної зброї, деякі з них не виїжджають на місії без такого захисту.

“Збити дрон — це не вбити. Коли писалося законодавство, ще дронів не було”, — наголосила голова підкомітету соцзахисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ Тетяна Циба.

Однак голова підкомітету соцзахисту прав ветеранів Анатолій Остапенко зауважив, що для ворога кожна людина зі зброєю поблизу фронту є законною ціллю.

“Про рушниці треба думати, консультуватися”, — зазначила Галина Третьякова.

За підсумками слухань вона повідомила, що комітет збиратиме пропозиції учасників протягом місяця та планує сформувати робочу групу для доопрацювання законопроєкту.