Вінницька міська рада: найбільше кандидатів на відкликання у “Совісті України”

🕐 13:25, 9 червня 2015

У рік місцевих виборів Громадський рух ЧЕСНО проводить моніторинг роботи місцевих рад.  

“Громадський контроль на місцевих виборах є надважливим, оскільки дозволить вінничанам восени робити вибір, будучи свідомими того, як працюють їхні представники у міській раді”, - наголошує Андрій Круглашов, координатор ЧЕСНО.


За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесії чи постійної комісії протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад").

Кожен депутат розуміє: прогули або неякісна робота можуть безпосередньо вплинути на подальшу політичну кар’єру і результати осінніх місцевих виборів.

Ось ті місцеві урядники, що пропустили понад 50% засідань Вінницької міської ради (клікніть на графіку, щоб збільшити).

Ці четверо вінницьких депутатів пропустили більше половини засідань ради протягом одного або кількох років їхньої каденції.

Володимир Шамрай - списочник від Батьківщини - пояснив свої прогули у 2012 році тим, що він як лікар-онколог їздив на симпозіуми і проводив невідкладні операції:

"Я практический врач онкогинеколог, кандидат медицинских наук и сейчас занимаюсь в том числе административной деятельностью. В 2012-м году мои прогулы были все до единого по уважительной причине, о чем заранее я уведомлял секретариат рады. Если конкретно вас интересует, по каждому прогулу обращайтесь в секретариат, и у них вы найдете всю информацию, которая касается моих прогулов. Если были пропуски, это было связано либо с поездками на конференции, на съезды, с неотложными операциями, которые связаны с исполнением моего врачебного долга и с моей ежедневной работой!"

З відвідуванням комісій ситуація традиційно значно гірша. Цю тенденцію Громадський Рух ЧЕСНО спостерігає у кожній міській раді.

У Вінницькій міській раді кожен п’ятий депутат пропустив 50% засідань комісій протягом року (клікніть на графіку, щоб збільшити).


"Тут варто зазначити, що депутати можуть бути кнопкодавами не лише у ВРУ. І в міських, і в обласних радах зафіксовані непоодинокі випадки кнопкодавства. Під час сесій депутати голосують чужими картками. Такі випадки ми бачили на відео в Сумській міській раді та Київській обладі. Саме тому відвідування комісій, які готують на розгляд сесії проекти рішень - це лакмусовий папірець справжньої активності й роботи депутатів”, - наголошує Сергій Огородник, журналіст Громадського руху ЧЕСНО.

“На засіданнях комісій немає електронної реєстрації - ведеться, як правило, просто письмовий протокол. І якщо депутат не працює на комісіях, не ходить на засідання комісій, то він не може попередити зазделегідь при потребі громаду про те, що готується якесь рішення, що суперечить інтересам вінничан”, - додає Огородник.

З-поміж тих, хто став кандидатом на відкликання за результатами відвідування комісій, є два рекордсмени, що дозволили собі пропускати навіть по 100% засідань на рік.

Найзатятіший прогульник - депутат-списочник від “Партії регіонів” Андрій Астахов.  Із 59 засідань комісій він пропустив 54, також у нього 56% пропущених сесій ради за всю каденцію.

Керівниця обласного Департаменту Інформдіяльності Вінницької ОДА Світлана Василюк пропустила понад 50% засідань своєї комісії лише у 2012 році. Вона переконує, що саме тоді чотири місяці знаходилась на лікарняному і має всі довідки.

Місцевий прогульник-депутат Геннадій Ткачук, який обирався від партії “УДАР”, перебрався до парламенту ще у 2012 році. Це не вперше, коли громадський рух ЧЕСНО фіксує перехід кандидата на відкликання з місцевої ради на найвищий політичний щабель - у Верховну Раду. Аналогічний випадок трапився і в Київраді.

Чимало вінницьких депутатів потрапили в список прогульників після Євромайдану, коли до влади прийшла нова влада. Частина вінницьких депутатів одразу отримали посади в Києві.

Так, мажоритарник від партії “Совість України” Руслан Анфілов перейшов працювати у Мінрегіонрозвиток - очолив відділ взаємодії з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи, а списочник УДАРу Ігор Ткачук очолив “Укрпошту”. Але ці двоє при цьому не склали свої мандати й відповідно їхні виборці не мають депутатів, які належним чином відвідували комісії й працювали над порядком денним ради.

Руслан Анфілов пояснив свої прогули комісії тим, що йому важко брати відгули на роботі два дні - і на комісію у вівторок і на сесійне засідання щоп’ятниці, тому він приїздить на засідання сесії в кінці тижня, а питання, які розглядає комісія на його початку, він вивчає в електронному форматі дистанційно, по суті беручи “заочну” участь у роботі своєї комісії:

“Сьогодні в міськраді запроваджений електронний документообіг, і тому в принципі всі матеріали, які необхідні для роботи, я достатньо оперативно отримую на свою електронну адресу. Мені просто складно приїхати і у вівторок, і у п’ятницю, тобто я приїжджаю на п’ятницю... Принаймні у роботі комісії я беру таку “заочну” участь, коли всі матеріали я опрацьовую, і до засідання комісії по кожному з пунктів я визначаюся. Якщо в мене є якісь питання, помічники мені допомагають опрацювати цю річ. Принаймні немає необхідності мені очно бути там… голова комісії завжди знає мою думку по тому чи іншому питанню”.

Але не всі прогульники пішли до Києва. Депутат-мажоритарник Ігор Корольчук від “Совісті України” став заступником міського голови, а ця посада, за законом, вимагає складання депутатських повноважень, бо заступники міських голів входять до виконкому. На відміну від “столичних” колег, Корольчук написав заяву про складання повноважень. Зараз його округом займається колега-списочник.

Ще один списочник УДАРу Олег Легеза став головою Жмеринської райдержадміністрації, але залишився з мандатом.

Керівниця прес-служби обласної адміністрації Світлана Василюк каже,що пропускала засідання комісії у 2012 році. 

“Я чотири місяці лікувалася в Києві, мені зробили операцію на очах. Чотири місяці я не те, що на сесіях та комісіях не була - я не виходила на роботу. У меня є всі довідки та справки”, - сказала Світлана Василюк.

Геннадій Богуславський працює у штабі військово-повітряних сил. Свою відсутність він прокоментував так:

"У мене прогулів нема, я діючий військовий офіцер Повітряних сил Збройних сил України, заступник начальника управління. Ви знаєте, що в нас два роки в державі робиться? Я ж по своїх функціональних обов'язках маю бути там, куди мене держава направить. А в мене є помічник, який також є головою Асоціації квартальних комітетів, і коли мене нема, вона постійно присутня на цих комісіях і доводить до мене цю всю інформацію. Так що в мене рука на пульсі, ви не переживайте, я нічого не забув і не забуваю, а на сесії, коли виходить, я буваю як положено", - каже військовий депутат Богуславський.

Богуславський потрапив до списку кандидатів на відкликання за те, що пропутив понад 50 % сесій у 2012, 2013 та 2014 роках. У 2012 та 2013 роках АТО ще не проводилося.

Найбільша кількість кандидатів на відкликання у Вінницькій міській раді - це представники маловідомомї партї “Совість України”.

На місцевих виборах цей політичний проект переміг не лише у Вінниці, але й у Полтаві. Цим проектом, за інформацією ЗМІ, послуговувалась у Вінниці родина Гройсманів.

Спікер парламенту досі значиться на сайті Вінницької міської ради із незрозумілою посадою “-,-” .

 

Батько спікера ВРУ - Борис Гройсман - депутат Вінницької міської ради від “Совісті України”.

Він теж міг би потрапити до кандидатів на відкликання, оскільки у 2014 році пропустив майже 50% засідань своєї комісії з питань ЖКГ.

Найцікавіше те, що “Совість України”, яка перемогла у Вінниці та Полтаві, започаткувала свій рівень політичної культури щодо неподання депутатських запитів.

Чому депутати Вінницької ради за 4,5 роки не написали жодного запиту?

Одним з критеріїв ефективності місцевого депутата є його вміння працювати з наданими йому законом інструментами впливу. Законним інструментом впливу депутата на установу, організацію будь-якої форми власності є депутатський запит.

На відміну від депутатських звернень, які може писати кожен обранець Вінницької міськради, депутатський запит має вищу силу. Його має підтримати на сесії голосуванням більшість депутатів. По суті, це не вимога одного депутата, а вимога усієї Ради.

Аби громада міста Вінниці зробила свідомий вибір, Громадський Рух ЧЕСНО проаналізував не лише відвідуваність депутатів, а й те, як вони користуються інструментом депутатських запитів для вирішення проблем міста і громадян.

Вінницькі депутати, як і полтавські, за 4,5 роки свого депутатства не скористалися взагалі таким інструментом як депутатський запит. Аналогічна ситуація і в Хмельницькій міській раді.

І в Полтаві, і у Вінниці, як зазначалось вище, на місцевих виборах перемогли представники маловідомої партії “Совість України”.

Авторка: Ірина Федорів, регіональний координатор Громадського руху ЧЕСНО

blog comments powered by Disqus