Історія захоплення одного округу: як Романюк і Кононенко "воюють" та до чого тут гроші від Кабміну

У Київській області округ №94 (Васильківський та Обухівський райони) Віктора Романюка з фракції "Народний фронт" отримав 2018 року найбільше коштів на соціально-економічний розвиток – 105,9 млн грн, що становить половину субвенцій, залучених на Київщину нардепами-мажоритарниками.

Це також друга найбільша сума субвенцій з-поміж виділених на округи мажоритарників в Україні. Попри це, на деяких об'єктах піариться інший народний депутат – Ігор Кононенко, списочник з "Блоку Петра Порошенка". Він також є головою територіальної організації "БПП "Солідарність". Очікувалося, що його присутність на окрузі може мати вплив на результати президентських виборів.

З одного боку, мажоритарники з "Народного фронту" отримують у середньому 35,10 млн грн субвенцій, що значно більше, ніж їхні колеги з інших парламентських груп чи фракцій. З іншого боку, потрібно враховувати чинник майбутніх парламентських виборів. Ігор Кононенко з "Блоку Петра Порошенка" вже тривалий час готує собі майданчик для перемоги на 94-му окрузі як мажоритарник.

 

Про це свідчать його регулярні відвідини міст і сіл, які входять у межі зазначеного округу, та звіти про це. Але, попри вливання ресурсу до 94-го округу, він не став успішним для чинного Президента.

Читайте також про дослідження Руху ЧЕСНО: "Бюджетна гречка": на яких депутатів витратив гроші Кабмін у 2018 році.

У коментарі Руху ЧЕСНО Романюк зазначив, що фінансування залежить лише від звернень.

"Порядок такий: до мене звертаються сільські голови, голови адміністрацій, а я ці звернення переадресовую в Київську ОДА або Кабмін", – пояснив він.

Утім, ми вирішили дослідити найбільші об'єкти фінансування й можливі випадки піару Ігоря Кононенка на об'єктах, профінансованих за програмою соціально-економічного розвитку територій 2018 року на окрузі Романюка. А також з'ясувати, чи істотно вплинули субвенції на результати виборів у 94-му окрузі, а саме чи подіяла на виборців присутність Ігоря Кононенка на окрузі. Дисклеймер: випадки піару були, а от електоральний ефект виявився протилежним.

Щодо інфраструктурних об'єктів, то найбільшу суму (5,9 млн грн) 2018 року виділили на капітальний ремонт ДНЗ "Катруся" в місті Обухів. Однак тендер оголосили тільки у квітні 2019 року на 5,7 млн грн. Аудит субвенцій соцеконому за 2017 рік показав, що однією з виявлених проблем стало несвоєчасне освоєння виділених коштів. З іншого боку, останнє розпорядження Кабміну стосовно субвенцій було опубліковане в листопаді 2018 року. За таких умов провести вчасно закупівлю неможливо.

7,5 млн грн двома траншами спрямували на будівництво дитсадка – початкової школи в смт Глеваха вартістю 115 млн грн. Роботи мають виконати 2019 року. Цікаво, що, за інформацією ЗМІ, виділенню цих коштів посприяв Олег Ляшко. Про це політик заявив, коли відвідував селище в серпні 2018 року.

Проте це не дало електорального ефекту, на який, найпевніше, розраховував Ляшко як кандидат у Президенти. На чотирьох виборчих дільницях Глевахи за нього віддали голоси лише 135 виборців, або 2,5%.

Тепер повернімося до випадків піару Кононенка, які нам вдалося ідентифікувати в соцмережах і місцевих ЗМІ. Так, у Facebook у грудні 2018 року Ігор Кононенко писав, що в Обухові відкрився інклюзивно-ресурсний центр. Розпорядження Кабміну також свідчать про те, що торік виділяли гроші на закупівлю обладнання для інклюзивних центрів – по 150 тис. грн.

У листопаді 2018 року нардеп опублікував допис про школу №2 у місті Українка, зокрема про будівництво спортмайданчика.

Серед об'єктів фінансування з коштів субвенцій справді є реконструкція футбольного поля на території школи №2, що на вул. Юності, 21 в Українці, на 4,49 млн грн.

На цьому стадіоні акцентували увагу й місцеві медіа. Так, на сайті міста Українка зазначено, що субвенцію дали за сприяння народного депутата Кононенка.

Між тим, результати виборів на дільницях Українки свідчать про значне відставання Порошенка (1 995 голосів) від Зеленського (2 905 голосів).

Також ми знайшли пост Кононенка про село Плесецьке та нову амбулаторію. За збігом обставин для цієї амбулаторії за субвенційні кошти закуповували медичне обладнання на 1,3 млн грн.

Щодо результатів виборів на трьох дільницях села Плесецьке, то перемогу там здобув Володимир Зеленський (507 голосів), на другому місці – Петро Порошенко (309 голосів).

Зауважимо, що частину фінансування спрямували на дрібні проекти на кшталт придбання обладнання, меблів чи техніки, що загалом суперечить цільовому призначенню субвенцій на соціально-економічний розвиток територій. Наприклад, на дитячі майданчики витратили 1,17 млн грн, а на меблі – близько 3 млн грн.

Як бачимо, субвенції на соцекономрозвиток залишаються доволі заполітизованою темою, з якої часто намагаються скористатися зацікавлені сторони. Це тільки підтверджує те, що має бути напрацьована прозора формула розподілу субвенцій, аби вони більше не асоціювалися в нардепів з роздаванням "гречки", а отже, не працювали на їхній піар.

Цю проблему також може розв'язати виборча реформа, яка передбачає скасування мажоритарної системи.

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував розподіл округів представниками "БПП" на Київщині до того, як стартувала президентська кампанія.