Європейська Солідарність

Партія заснована: 05 травня 2000 р.

Попередні назви: БПП та інші

Опис партії

"Європейська солідарність" партія консервативного та правоцентристського спрямування, яка існує з 2000 року. Її багаторічним лідером є Петро Порошенко. У 2014-2019 партія мала назву "Блок Петра Порошенка Солідарність" (БПП). З 2019 року назва змінилась на "Європейська солідарність" (ЄС).  

Партія має територіальні осередки в усіх областях України, окрім тимчасово окупованого Криму.

Корупційні скандали

Одним з найгучніших корупційних скандалів в історії партії став "бурштиновий скандал" довкола нардепа від БПП Борислава Розенблата. У липні 2017-го його затримали за звинуваченнями у вимаганні хабаря 285 тисяч доларів за внесення змін до законодавства щодо видобутку бурштину. Верховна Рада тоді позбавила Розенблата депутатської недоконаності, що дозволило притягнути нардепа до кримінальної відповідальності. Розенблата також виключили з фракції БПП. 

Крім того, компанії родини Розенблата фігурували в антикорупційних розслідуваннях журналістів, зокрема щодо будівництва так званої "Стіни Яценюка" на кордоні. 

Ще один нардеп від “БПП”, якого Рада позбавила недоторканності через підозру у корупції - Ярослав Дубневич. У 2019 році НАБУ та САП повідомили йому про підозру у привласненні 93 млн грн “Укрзалізниці”. А у 2023 році екснардепу повідомили про підозру в організації схеми з розкрадання природного газу на 2,1 млрд грн протягом 2013-2017 років. Дубневича оголошено у розшук.

Екснардеп від БПП Олександр Грановський має підозру за організацію корупційної схеми на 93,3 млн грн на "Одеському припортовому заводі". Схема, за інформацією НАБУ, діяла впродовж березня-грудня 2015 року, коли Грановський був нардепом. У 2022 році ВАКС заочно арештував Грановського, його оголосили в розшук. 

Ставав фігурантом корупційних розслідувань і лідер партії Петро Порошенко. У 2022 році він посів друге місце у рейтингу фізосіб за кількістю розслідувань на сайті Української Правди за 12 років. 

У 2016 році Порошенко був фігурантом “офшорного скандалу”, коли з’ясувалось, що корпорація Roshen була передана компанії,  зареєстрованій на Британських Віргінських Островах. Сам Порошенко заявив, що передав свій бізнес у “сліпий траст”. Також журналісти знайшли три нові офшорні компанії, які політик відкрив на своє ім’я, вже бувши президентом. У 2020-му ДБР розпочало фактове провадження щодо Порошенка через відкриту ним у 2014 році офшорну компанію на Британських Віргінських островах.

Також Порошенку інкримінують ймовірне відмивання коштів та ухилення від сплати податків під час купівлі-продажу телеканалу "Прямий" і заводу "Кузня на Рибальському", частина якого належала також першому заступнику фракції БПП Ігорю Кононенку

Журналісти “Схем” з’ясували, що Кононенко також ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, де контрольний пакет акцій мала держава. 

У 2017 році екснардеп від БПП і голова ДФС Роман Насіров був відсторонений від посади у зв’язку з затриманням НАБУ. У 2022 році йому вручили підозру у справі про одержання 5,5 млн доларів та понад 21 млн євро неправомірної вигоди за відшкодування ПДВ компаніям аграрного холдингу.

У 2018 році розслідувачі “Bihus Info” повідомляли, що дружина нардепа від БПП Сергія Березенка відкрила елітний дитсадок в режимному будинку відпочинку Державного управління справами, яке після Революції Гідності очолював Березенко.

У 2019 році спалахнув гучний корупційний скандал довкола Укроборонпрому. Журналісти "Bihus.Info" оприлюднили інформацію, згідно з якою заступник секретаря РНБО Олег Гладковський разом із його сином Ігорем був причетний до мільйонних розкрадань в оборонному комплексі. Звучали звинувачення у відповідальності за корупцію і на адресу президента Порошенка. Врешті між першим та другим турами президентських виборів 2019 року Порошенко звільнив Гладковського.

Деякі з колишніх нардепів від БПП отримали офіційні підозри уже після завершення роботи у Раді. Так Валерію Пацкану у 2022-му повідомили про підозру в незаконному отриманні компенсації за оренду житла в Києві у 2017-2018 роках. У 2023-му суд визнав Пацкана винним, але звільнив від покарання. У 2023 році підозру отримав екснардеп Руслан Демчак - за біржові махінації на понад 1 млрд грн. 

Попри те, що у 2019 році з партії вийшли фігуранти низки гучних антикорупційних розслідувань, у корупційні скандали потрапляли депутати “Євросолідарності” й у Верховній Раді 9-го скликання. 

Так у 2021 році НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо нардепа від “ЄС” Артура Герасимова через незадекларовану віллу в Іспанії, якою його родина володіє з 2013 року. ВАКС визнав Герасимова винним, але звільнив від покарання.

У 2023 році СБУ затримала нардепа Сергія Алєксєєва за підозрою у шахрайстві в особливо великих розмірах. За версією слідства, за 50 тисяч доларів нардеп обіцяв допомогти громадянину Німеччини уникнути екстрадиції з України. Йому оголосили про підозру за кримінальною статтею.

Історія

У 2000 році Петро Порошенко як депутат Верховної Ради 3-го скликання сформував депутатську групу "Солідарність" й розпочав підготовку до перетворення її на повноцінну політсилу. Через рік він став головою партії "Солідарність", яка приєдналась до опозиції тодішньому президенту Леоніду Кучмі – до блоку "Наша Україна".

За результатами парламентських виборів 2002 року від партії "Солідарність" до Верховної Ради пройшло шість кандидатів, а також Петро Порошенко – від одномандатного виборчого округу на Вінничині.

У 2006 році партія брала участь у виборах до Верховної Ради у складі виборчого блоку Юрія Кармазіна, у 2007-му – у складі блоку "Всеукраїнська громада", але обидва рази невдало.

У 2013 році суд анулював реєстраційне свідоцтво "Солідарності" через те, що партія за останні 10 років не брала участі у виборах.

Щоб реанімувати партію для участі у парламентських виборах було вирішено використати іншу неактивну партію – "Національний альянс свободи та українського патріотизму НАСТУП". Вона фактично стала юридичною парасолькою для БПП. НАСТУП перейменували спочатку на "Всеукраїнське об'єднання Солідарність" і практично одразу - на "Блок Петра Порошенка". Головою партії став Юрій Луценко.

У травні 2014 року лідер партії Петро Порошенко на позачергових виборах був обраний президентом України.

За результатами парламентських виборів 2014 року БПП посіла друге місце після "Народного фронту" із результатом 21,82%. Партія отримала 63 мандати за списком і ще 69 мандатів виграли кандидати від партії по одномандатних округах. Це дозволило БПП створити у Верховній Раді 8-го скликання найбільшу фракцію зі 132 депутатів.

Невдовзі після початку роботи ВР нового скликання 21 листопада 2014 року представники "Народного фронту", БПП, "Самопомочі", ВО “Батьківщина” та Радикальної партії підписали коаліційну угоду. Коаліція "Європейська Україна" отримала конституційну більшість в парламенті – 302 народних депутати.

У 2015 році БПП об’єдналась з УДАРом Віталія Кличка для участі у місцевих виборах. Об’єднану партію у 2016-2019 очолював Кличко.  

У 2015-му після голосування у першому читанні за зміни до Конституції з коаліції "Європейська Україна" вийшла "Радикальна партія", а у 2016-му після провалу голосування за відставку Кабміну Арсенія Яценюка вийшли також фракції "Батьківщина" і "Самопоміч". Тоді БПП і "Народний фронт" вирішили сформувати нову коаліцію самостійно - до неї увійшли 216 депутатів. До фракції БПП на тлі політичної кризи зокрема перейшли дев'ять нардепів.

У квітні 2016 року новим прем’єр-міністром був призначений нардеп від “БПП” Володимир Гройсман. До цього він був головою Верховної Ради. У 2019 році Гройсман відкрито підтримав висунення Порошенка на другий термін, та вже після завершення президентських перегонів заявив, що всі три роки мав конфлікти з експрезидентом. Порошенко своєю чергою казав, що Гройсман скоїв політичне самогубство, вирішивши брати участь в парламентських виборах окремою командою. 

17 травня 2019 року коаліція перестала існувати після виходу з її складу "Народного фронту".

У 2019 році лідер партії Петро Порошенко програв президентські вибори, поступившись у другому турі кандидату від "Слуги народу" Володимиру Зеленському. Кампанія Порошенка супроводжувалось гаслом "Армія. Мова. Віра", підкреслюючи головні досягнення його каденції - розбудову армії, ухвалення мовного законодавства й отримання Томоса про автокефалію української церкви.

Перед позачерговими парламентськими виборами 2019 року, БПП "Солідарність" здійснила ребрендинг, перейменувавшись на "Європейську солідарність". Порошенко змінив Кличка на посаді глави партії. Крім того, з партії вийшли фігуранти низки гучних антикорупційних розслідувань, а троє нардепів ЄС передали в управління свої корпоративні права. 

За результатами виборів 2019 року ЄС посіла четверте місце з результатом 8,1%. До Верховної Ради 9-го скликання увійшло 25 представників ЄС – 23 за списками та двоє від одномандатних округів. До фракції ЄС також приєднались ще два мажоритарника-самовисуванця. Таким чином загалом фракція складається з 27 нардепів, що зробило її третьою за розміром у Верховній Раді.

ЄС стала однією з найбільш опозиційних політсил до владної партії "Слуга народу". Партія неодноразово звинувачувала владу у переслідуванні. Один з кульмінаційних моментів протистояння "слуг" та ЄС відбулося на тлі вручення Петру Порошенку підозри у держзраді у вугільній справі.

У 2020-му ЄС виставляла своїх кандидатів на місцевих виборах. Партія перемогла на виборах у Львівській, Рівненській, Тернопільській, Київській областях та місті Києві й увійшла до місцевих рад в усіх областях.

Станом на липень 2023 року згідно з аналітикою руху ЧЕСНО партія ЄС має найбільше військовослужбовців серед місцевих депутатів (обласних, міських та районних рад). Партія має і найбільшу кількість загиблих серед своїх депутатів — 10 осіб.

Рейтинги

За чотири роки роботи у Верховній Раді 8-го скликання підтримка виборців БПП зменшилась удвічі (на парламентських виборах 2014 року БПП отримав 21,8%). 

Після проходження "Європейської солідарності" до Верховної Ради 9-го скликання електоральна підтримка партії зростала. ЄС стабільно перебуває у трійці лідерів (станом на січень 2020 року), водночас негативне ставлення до діяльності фракції "ЄС" зросло і сягнуло 70%. На початок лютого 2022 року напередодні нападу РФ партія "Європейська солідарність" лідирувала в опитуваннях з 15,5% підтримки.

Ідеологія і політичні позиції

Ідеологію партії визначають як центристську. У програмі партії зазначається, що в основі її ідеології стоїть ідея солідарності і європейського вибору. У програмі “ЄС” також йдеться про "захист українських традицій, відтворення успадкованих від попередніх поколінь цінностей". 

Економічна політика

У своїй програмі за 2019 рік “ЄС” ставила за мету модернізацію економіки та розвиток конкурентних на світовому ринку галузей економіки, а також створення сприятливих умов для ведення бізнесу.

Партія виступає за дерегуляцію економіки шляхом зменшення контактів між державою і бізнесом, впровадження дистанційної звітності й електронної системи адміністрування податків, скорочення часу реєстрації бізнесом. Партія також ставить за мету захист інтересів інвесторів.

“ЄС” у своїй програмі декларує наміри зруйнувати олігархію зокрема через обмеження монополій, ефективну роботу Антимонопольного комітету і безкомпромісну боротьбу з корупцією.

Партія також ставить пріоритет у створенні сприятливих умов для ведення малого та середнього бізнесу

“ЄС” обіцяє забезпечувати прозорий режим управління державною власністю і виступає за приватизацію, коли у державній власності залишаються тільки стратегічні підприємства. Партія пропонує залучати приватний капітал у проєкти модернізації інфраструктури. 

Партія ставить завдання інтеграції української транспортної інфраструктури в європейські транспортні коридори, впровадження євростандартів до будівництва та розвитку інфраструктури. 

Партія ставить за мету гармонізацію вітчизняного законодавства із нормами ЄС щодо фінансового сектору. 

“ЄС” також ставить за мету глобальне лідерство у сфері новітніх технологій, розробку і впровадження нових технологій для пріоритетних галузей економіки. Партія виступає за ефективну державну програму підтримки інновацій.

Ключові пріоритети партії в енергетиці - диверсифікація джерел постачання енергоносіїв та розвиток власного видобутку. Партія також ставить завдання розвитку альтернативних джерел енергозабезпечення, модернізації української газотранспортної системи. Ключовим завданням для реформування української енергетики має стати формування спільного з ЄС енергетичного ринку, йдеться у програмі партії. 

Щодо сільського господарства, у “ЄС” вважають, що українська аграрна індустрія має перейти від виробництва та експорту сировини до виробництва та експорту готової продукції із високою часткою доданої вартості. Партія також ставить пріоритет у розвитку фермерських господарств, малих та середніх виробників сільгосппродукції.

Партія у своїй програмі обіцяє сформувати прозорий ринок землі і впорядкувати лісове господарство. 

“ЄС” ставить за мету впровадження європейських норм охорони природи і посилення відповідальності за екологічні злочини.

Серед іншого партія виступає за розвиток зовнішнього та внутрішнього туризму шляхом створення транспортної та готельної інфраструктури. Стратегічна мета у програмі партії - це Україна у ТОП-10 європейських країн за рівнем відвідуваності.

Соціальна політика

“ЄС” ставить за мету подолання бідності зокрема шляхом державної підтримки тих, хто найбільше потребує соціальної допомоги. Партія обіцяє провести повну, але поступову реформу пенсійної системи і перейти до накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Партія виступає за продовження медичної реформи і подальшу децентралізацію у системі управління охорони здоров’я, впровадження обов’язкового медичного страхування і реформування системи управління медзакладами. 

Серед пріоритетів “ЄС” також реформа житлово-комунального господарства, зокрема створення ринку управління житлом. Партія також обіцяє реновацію старого житлового і промислового фонду і заміну зношених мереж. 

У своїй програмі партія окреслює також пріоритети молодіжної політики, серед яких сприяння в здобутті якісної освіти молоддю, забезпеченні зайнятості та допомога в отриманні житла.

Гуманітарна політика

Серед завдань, які партія ставить перед собою: поширення українського культурного продукту у країнах Центрально-Східної Європи, в тому числі і на території РФ, завершення декомунізації. 

Партія також ставить пріоритетним завданням розвиток національного культурного продукту. Партія виступає за фінансування чи співфінансування виробників українського культурного продукту через прозорі відкриті конкурси.

Окремим завданням партія виділяє національно-патріотичне виховання.

“ЄС” обіцяє доступну освіту, безоплатну базову освіту та безоплатну вищу для обдарованих дітей та для дітей соціально вразливих верств населення. Партія підтримує подальше впровадження концепції Нової української школи, а також ставить завдання розширення мережі державних дитсадочків, розвитку системи інклюзивної освіти. “ЄС” виступає за перехід української освіти на західні стандарти. 

Партія ставить завдання викорінення корупції в системі освіти, залучення інвестицій у вищі навчальні заклади, розвиток професійної освіти і освіти дорослих, розвиток науки.

Партія пропонує повністю реформувати Національну Академію Наук, а також науково-дослідні інститути. Пріоритетом науки, згідно з програмою партії, має бути втілення оборонних розробок. Партія пропонує державну підтримку науковим розробкам. 

Серед цілей “ЄС” в інформаційній політиці: розвиток іномовлення і мовлення на тимчасово окуповані території, забезпечення прозорості про структуру власників ЗМІ, розвиток суспільних медіа, а також захист інформаційного простору від гібридної агресії РФ. Зокрема партія пропонує створити систему спростування фейків. 

Корупція і судова система

“ЄС” декларує відданість принципам верховенства права. Партія має намір завершити судову реформу, зокрема вдосконалити систему відбору і переатестації суддів.

“ЄС” заявляє про мету подолати корупцію, зокрема завдяки забезпеченню прозорості та публічності органів влади, максимальному наданню послуг електронними засобами, забезпеченню гідної оплати праці чиновників та невідворотності покарань за корупційні діяння.

Партія вважає, що доходи та витрати чиновників мають бути публічними, а майно, походження якого чиновник не може пояснити, має бути конфісковане на користь держави. Партія пропонує запровадити моніторинг діяльності чиновників. 

“ЄС” у своїй програмі декларує, що створена в Україні система антикорупційних органів має розпочати повноцінну, ефективну роботу після повного перезапуску судової та правоохоронної системи.

Державне управління

У своїй програмі “ЄС” ставить за мету ефективність, відкритість та прозорість влади.

Партія декларувала наміри максимально розширити електронний документообіг та можливість отримувати державні послуги за електронними запитами. 

“ЄС” також ставить мету зі скорочення кількості органів центральної влади для оптимізації державного управління і відкриті конкурси на держслужбу. 

Партія має намір завершити реформу децентралізації. 

“ЄС” у своїй програмі підтримує запровадження виборів народних депутатів на пропорційній основі за системою відкритих партійних списків. 

Безпека і оборона

У своїй програмі партія ставить за мету інтеграцію України в Євроатлантичний безпековий простір та набуття членства в НАТО, розвиток сильних та сучасних Збройних сил за стандартами НАТО, переоснащення армії новітньою зброєю, розвиток вітчизняного ВПК і розширення військової співпраці з міжнародними партнерами. Партія обіцяє збільшити видатки на оборону до 6-7 % від ВВП.

“ЄС” у своїй програмі ставить завдання створення системи воєнного резерву за зразком Швейцарії. 

Партія у програмі за 2019 рік декларувала, що окуповані Росією території України  мають бути повернуті під контроль української влади політико-дипломатичним шляхом, а також, що санкції до країни-агресора мають посилюватися.

Окрему увагу у програмі приділено планам забезпечити ефективну роботу спецслужб з контррозвідувальної діяльності і підтримання інформаційної безпеки. Партія вважає, що СБУ має бути позбавлена невластивих їй функцій – таких як розслідування економічних злочинів, боротьба із організованою злочинністю тощо.

Зовнішня політика 

Партія ставить за мету подальшу євроінтеграцію і виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Мета “Євросолідарності” - повноправне членство України в ЄС у 2030 році. Також партія ставить завдання досягти повноцінного членства у НАТО. 

“ЄС” декларує відданість боротьбі за збереження територіальної цілісності України, зокрема у питанні повернення контролю над Кримом.

Серед інших цілей зовнішньої політики партії - регіональне лідерство на пострадянському просторі, проактивна позиція, просування політичних та економічних інтересів України у світі, консолідація міжнародної спільноти для посилення тиску на Росію і ефективне донесення позиції України за кордоном. 

Також партія ставить завдання зміцнення зв’язків з українцями за кордоном і розробки програми повернення українців на Батьківщину. 

Законодавчі ініціативи

Серед ключових законів, ухвалених за участі БПП у Верховній Раді 8-го скликання: пакет євроінтеграційних документів, закріплення курсу в ЄС і НАТО в Конституції, закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та мовні квоти на радіо та телебаченні, старт медичної, освітньої і пенсійної реформ, закони, пов’язані із децентралізацією, впровадження Е-декларування, створення системи антикорупційних органів.

Водночас так і не була завершена судова реформа та реформа поліції. Тривалий час блокувався процес створення Вищого антикорупційного суду, закон про який Рада врешті проголосувала аж в середині 2018 року. 

Фінанси партії

Офіційно парламентська виборча кампанія у 2019 році коштувала "Європейській солідарності" 99 млн грн. Один списочник у Раді обійшовся "ЄС" у понад 4 млн грн. 

З-поміж найзаможніших українців найбільшими офіційними донорами партії виявилися: Гліб Загорій (2,66 млн грн) - екснардеп, власник фармкомпанії "Дарниця" та фігурант низки антикорупційних розслідувань; Ігор Баленко - повний тезка київського депутата та власника мережі супермаркетів "Фуршет"; Віталій Кличко - міський голова Києва.

Основний склад партії

Фото: Дронова Вірджинія Анатоліївна
Дронова Вірджинія Анатоліївна
Міжнародний Секретар Партії
Голова Центральної Ради партії
Член Президії Центральної Ради Партії
Член Президії Центральної Ради Партії
Член Президії Центральної Ради Партії
Член Президії Центральної Ради Партії
Член Президії Центральної Ради Партії
Член Президії Центральної Ради Партії
Керівник Секретаріату Партії
Дивитись ще

Балотування

Виборчі блоки

Статистика депутатів ВР

    Немає даних про відвідування
  • Відвідування фракції
    86,0%

Золото партійпоточні звіти за 2024 рік

Отримано
35 409 240.30 ₴
Витрачено
75 776 608.61 ₴

Представництво в областях

  • Обрано
  • Не обрано
  • не балотувалися