Суди торік закрили 80% справ щодо порушень фінансування партій та виборчих фондів

Минулого року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало та передало до суду майже 1200 справ про порушення фінансування політичних партій. Суди ухвалили рішення про закриття справ майже у 80% розглянутих випадків. 

Тобто лише у 143-х справах (18%) суд ухвалив рішення про накладення стягнення у вигляді штрафу та конфіскації. Про це НАЗК повідомило у відповідь на запит Руху ЧЕСНО.

Заступник голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин (“Голос”) наголошує, що через парламент збільшити строки розгляду може бути проблематичним, бо Верховна Рада апріорі має конфлікт інтересів, коли йдеться про зміни до партійного законодавства.

Уповноважені особи НАЗК 2019 року склали та подали на розгляд до суду 1174 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 212-15 та 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суди ухвалили рішення про закриття 630 справ, тобто майже у 80% розглянутих випадків. 

Із них 122 справи закрили у зв’язку зі спливом строку (підтверджено провину та склад адміністративного правопорушення), 265 – через закінчення строку (без визначення провини та складу адмінправопорушення), а 243 – у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

 

Фактично 4 з 5 проваджень, відкритих за протоколами НАЗК, суди з різних причин закривають. І навіть у разі підтвердження провини та складу правопорушення санкції не застосовуються через закінчення строків. Через це розгляд половини справ утрачає будь-який сенс, адже санкції до порушників застосовані не будуть.

381 справу ще розглядають суди (судові рішення цих справах до НАЗК поки що не надходили).

У НАЗК зазначили, що 2019 року склали та передали до суду:

  • 902 протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 212-15 (порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для партій та здійснення виборчої кампанії);
  • 272 протоколи за статтею 212-21 (порушення порядку подання фінансового звіту про надходження й використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру) Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Рух ЧЕСНО звернувся до НАЗК з проханням роз’яснити, чому такий значний відсоток справ, які веде НАЗК, суди закривають. У департаменті запобігання політичній корупції називають одразу два типи проблем, які впливають на це.

Перша проблема – процедурна. НАЗК зобов’язане ознайомити порушників з матеріалами протоколу й лише після цього передавати його до суду. Уже на цьому етапі процес затягується, адже правопорушники або не з'являються на виклик, або уникають отримання кореспонденції. Процедурна проблема стосується й розгляду протоколів у судах, адже, за статистикою, наданою НАЗК, у судах ці справи розглядають від 1,5 до 6 місяців.

Ураховуючи нормальний проміжок часу, необхідний для формування та направлення матеріалів про адміністративне правопорушення до суду, та значну тривалість перебування справи безпосередньо в суді, на момент винесення самих рішень строки притягнення до відповідальності вже закінчені”, – каже керівниця департаменту Ганна Чорнуцька.

Друга проблема, на яку звертають увагу в НАЗК, пов'язана із самими судовими рішеннями. Наприклад, типовим порушенням минулого року було здійснення внеску партії особою, яка має податковий борг. Судові рішення в таких справах, згідно з поясненнями НАЗК, спираються на відсутність умислу або ж на те, що особа не була поінформована про наявність у неї податкового боргу. Також є проблеми з трактуванням того, хто є суб'єктом адміністративного правопорушення – сама партія чи посадова особа партії.

Під час винесення постанови деякі суди доходять висновку, що суб’єктом адміністративного правопорушення є політична партія, а не службова особа політичної партії. Суд не враховує, що юридична особа – політична партія, за чинними нормами КУпАП, узагалі не є суб’єктом адміністративного провадження”, – пояснює Чорнуцька.

У НАЗК також кажуть, що інформація щодо складених протоколів фіксувалася без розмежування за типами порушень. Імовірно, левову частку протоколів склали через податковий борг донорів (стаття 212-15), хоча часто він був мізерним.

За підрахунками Руху ЧЕСНО, 2019 року партії повернули донорам або перерахували до держбюджету щонайменше 173 мільйони гривень. Типовою причиною повернення внеску була саме наявність у донора податкового боргу. Це понад 10% загальних надходжень на рахунки партій минулого року (для аналізу було взято звіти 13 найактивніших політсил).

Наведемо кілька прикладів таких справ.

  • У грудні 2019 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області розглянув справу про те, що особа переказала ВО “Батьківщина” 418,8 тисячі гривень, хоча мала податковий борг у розмірі 93,52 гривні. Суд закрив провадження через закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
  • Комінтернівський районний суд міста Харкова розглядав справу, де особа, яка перерахувала Радикальній партії Олега Ляшка 200 тисяч гривень, мала податковий борг у розмірі 190,29 гривні.
  • В Івано-Франківську суд розглядав справу, де особа надіслала партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” 1270 гривень, маючи податковий борг у розмірі 219 гривень. 

Усі згадані вище справи було закрито через закінчення строків.

А ось приклад справи, у якій з донора стягнули штраф. Навесні 2019 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області з’ясував, що особа зробила внесок на рахунок партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” у розмірі 700 гривень, маючи податковий борг 2000 гривень. Суд визнав цю особу винною й зобов'язав стягнути з неї штраф 1190 гривень з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії, а також сплатити судовий збір 352 гривні. 

Крім того, у 2019-му НАЗК повідомило Національну поліцію України про виявлення 36 фактів, які містять можливі ознаки кримінальних правопорушень:

  • за 16 матеріалами внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудові розслідування (з них 7 кримінальних проваджень закрито відповідно до статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, – з яких саме причин справи закрили, не зазначено);

  • матеріали 1 повідомлення долучено до вже розпочатого кримінального провадження; 

  • за 5 повідомленнями Нацагентства, надісланими до Національної поліції України, інформацію зареєстровано в Єдиному обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” Печерського управління поліції та передано для ухвалення рішення до Державного бюро розслідувань; 

  • за результатами розгляду 14 матеріалів НАЗК підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не виявлено.

Яких саме порушень стосуються ці матеріали, не уточнено. 

Олександр Бурмагін, адвокат, виконавчий директор ГО "Платформа прав людини", зазначає, що ситуація, коли значну частину справ закривають через закінчення строків накладення адміністративного стягнення є характерною для будь-якої категорії справ про адміністративні правопорушення. Серед причин – недосконала, застаріла процедура в частині складання адміністративного протоколу, вручення його копії, передання справи до суду тощо, а також процедура розгляду в суді, обмежена дискреція суду межами адміністративного протоколу та завантаженість суддів.

Якщо адміністративну справу суд не розглядає по суті від моменту отримання матеріалів, строк її розгляду спливає. Народний депутат Ярослав Юрчишин, який є першим заступником голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, зазначає, що строки розгляду справи в суді, які потрібно змінити, можуть бути не єдиною проблемою:

Щоб зрозуміти причину такої статистики, треба проаналізувати судову практику та проконсультуватися зі сторонами (НАЗК, судді тощо). Так ми зрозуміємо, у чому причина, чи насправді вона в коротких термінах, чи це банальне небажання доводити справи до рішень. Це питання не таке просте, як здається. Логічним було б збільшити строки розгляду таких справ, хоча строки можуть бути не єдиною проблемою. Зрештою, легко провести таке рішення через парламент не вдасться. Парламент апріорі є в конфлікті інтересів, коли йдеться про зміни до партійного законодавства, особливо стосовно правил фінансування партій”.

На думку керівниці департаменту запобігання політичній корупції НАЗК Ганни Чорнуцької, для того, аби виправити системні проблеми з адмінпротоколами та розглядом їх у судах, потрібно внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться конкретно про спрощення процедури оформлення адміністративних матеріалів та ознайомлення з ними осіб, яких притягують до адміністративної відповідальності. Також у НАЗК хотіли б отримати “право оскарження постанов про адміністративні правопорушення Національним агентством або іншим державним органам у зв’язку з невірним застосуванням судами норм законодавства та встановлення хибних висновків”.

Наведена статистика відображає роботу НАЗК передовсім до його перезапуску в грудні 2019 року. Вагомий вплив на діяльність оновленого НАЗК матимуть внесені до законодавства зміни, адже здійснення внеску на користь політичної партії за наявності в донора податкового боргу більше не є порушенням. А саме таких порушень стосувалася левова частка протоколів, спрямованих НАЗК до судів. Можемо очікувати, що з об’єктивних причин 2020 року кількісні показники НАЗК значно знизяться. З іншого боку, тепер НАЗК має ширші можливості виявляти істотніші порушення, зокрема пов’язані з прихованими витратами та тіньовим фінансуванням.

Пояснення згаданих статей:

Стаття 212-15 КУпАП: порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії.

Порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо в зазначених діях відсутній склад злочину, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212-21 КУпАП: порушення порядку подання фінансового звіту про надходження й використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру.

Порушення порядку або строків подання фінансового звіту про надходження й використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням вимог.