Левел-ап “Голосу”: як партія розбудовується та готується до місцевих виборів

Виборча парламентська кампанія офіційно коштувала партії “Голос” 105 мільйонів гривень, поступившись за обсягом витрат лише “радикалам” і “Слузі народу”. Один списочник у Раді обійшовся “Голосу” в понад 6 мільйонів гривень – найдорожче з-поміж усіх партій, що потрапили до парламенту. 

Читайте більше: Вартість мандата: яким партіям нардепи обійшлися найдорожче?

Після перейменування партії “Платформа ініціатив” на партію “Голос” її очолила Юлія Клименко. Вона також керувала виборчим штабом політсили. Після завершення парламентської кампанії новим керівником партії з’їзд обрав Святослава Вакарчука, який одразу зазначив, що “Голос” починає готуватися до місцевих виборів, розвиватиме далі свою регіональну мережу й мобілізує прихильників.

Вакарчук пробув головою партії “Голос” менш ніж рік. 11 березня 2020 року з’їзд обрав керівницею Кіру Рудик, яка, за словами Вакарчука, є найкращим управлінцем у команді. 

Сам Вакарчук залишається лідером партії. Свою подальшу місію він називає “політичним провайдерством”: 

“Моя місія – і надалі приводити в політику нових чесних, професійних людей із власним баченням та створювати політичну конкуренцію всім тим, хто йде до влади без візії, без компетенцій, без власного бачення. А також – боротися з тими, хто йде в політику лише для власного збагачення. Ця місія політичного провайдерства і є моїм форматом в українському політикумі. Я завжди робив це щиро й голосно. І буду продовжувати це робити. Це і є особистий формат Святослава Вакарчука”.

Новообрана Кіра Рудик своєю чергою заявила, що потрібно розбудовувати партію, готуватися до місцевих виборів та об’єднувати навколо себе адекватних людей:

“Сьогодні нам необхідно протистояти абсолютно диким змінам у нашій країні, а для цього – об’єднувати навколо себе адекватних людей. І я це буду робити. Для друзів з бізнесу: “розбудова партії” – це ніби відкриття офісів вашої компанії в усіх областях практично одночасно, з лімітованим бюджетом та активною політичною позицією в кожній окремій області. Звучить набагато складніше, ніж керувати IT-компанією. Отже, це виклик і, отже, левел-ап”.

Як партія “Голос” готується до місцевих виборів? У яких регіонах вона має сильні команди та в яких містах висуватиме кандидатів на посаду мера? Як партія планує змінювати свою роботу, щоб це спричинило зростання її соціологічних рейтингів? Про все це й не тільки читайте в матеріалі Руху ЧЕСНО про підготовку політичних партій до місцевих виборів. 

Коронавірус і вибори

Місцеві вибори в Україні заплановано на 25 жовтня 2020 року. Однак через пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19) вони наразі під питанням. Деякі опозиційні депутати опублікували пропозицію уряду щодо скорочення держбюджету, де “зрізали” під нуль субвенцію на проведення місцевих виборів. 

Згодом голова партії “Слуга народу”, перший заступник очільника фракції у Верховній Раді Олександр Корнієнко заявив, що чергові місцеві вибори 25 жовтня відбудуться попри карантин і що урізаного фінансування, про яке просить Кабмін, вистачить на їх проведення.  

Про перенесення виборів зараз не йдеться. Але сьогодні країна не знає, якими будуть правила гри на місцевих виборах. ЦВК працює в умовах невизначеності: не ухвалені зміни до Виборчого кодексу, недореформований адмінтерустрій. Про це заявив голова ЦВК Олег Діденко в інтерв'ю Руху ЧЕСНО. 

Читайте також: "Вибори в умовах невизначеності". Інтерв'ю з головою ЦВК

У багатьох країнах світу також скасовують референдуми, президентські праймеріз і вибори – від парламентських до місцевих. 

До початку виборчої кампанії в Україні залишилося менш ніж пів року, але на фоні світової пандемії та карантину представники різних партій припускають: якщо ситуація з поширенням коронавірусної хвороби не піде на спад, то влада може перенести місцеві вибори на невизначений час. 

Читайте також: “Вибори в умовах карантину: як це було у 179-му окрузі”

У “Голосі” також допускають можливе перенесення місцевих виборів на весну 2021 року, адже, якщо карантинні заходи продовжать ще на місяць, це неабияк скоротить підготовчий процес у ЦВК, зокрема підготовку членів ДВК та ТВК.

“Якщо ситуація з поширенням коронавірусної хвороби піде за негативним сценарієм, який зараз розробляють США та Німеччина, то це 18 місяців. У такому разі вибори, найпевніше, перенесуть на весну, бо ЦВК просто не зможе отримати необхідний ресурс. Окрім того, проводити вибори в час епідеміологічної загрози – це нелогічно. Тому ймовірність перенесення місцевих виборів є”, – зазначає заступник голови партії “Голос” Ярослав Юрчишин.

Партії зараз також змістили акцент своєї роботи з розбудови осередків у регіонах та підготовки до виборів на створення волонтерських штабів для боротьби з коронавірусом. 

Читайте також: “Піар чи допомога: спроба політиків побороти коронавірус “гречкою” 

“Голос” у Раді

У Верховній Раді близько 70% депутатів із фракції “Голос” обіймають у різних комітетах керівні посади: першого заступника, секретаря чи голови підкомітету. 

Під час минулорічної парламентської кампанії тодішня очільниця виборчого штабу партії Юлія Клименко в інтерв’ю Руху ЧЕСНО наголошувала, що “Голос” цікавить робота саме в комітетах, адже є досвід та розуміння того, як просувати свій порядок денний.

Читайте також: “Голос”: У нас є багато розумних людей, з них ми точно оберемо віцеспікера”

Депутати з фракції “Голос” найчастіше в унісон голосують з фракцією “Слуга народу”. Нижче на графіці видно, що вони дали найбільший відсоток голосів “за” закони, ухвалені Верховною Радою 9-го скликання та вже підписані президентом.

Щодо кадрових голосувань, то фракція “Голос” утрималася під час голосування за призначення Олексія Гончарука на посаду прем’єр-міністра.

Також майже всі депутати з “Голосу” утрималися під час голосування за призначення прем'єр-міністром України Дениса Шмигаля.

“Голос” практично повним складом голосував “за” законопроєкт про позбавлення нардепів недоторканності в цілому.

31 жовтня Верховна Рада вперше у 9-му скликанні підтримала всі три подання Генеральної прокуратури щодо депутата з групи "За майбутнє" Ярослава Дубневича (згода на притягнення до кримінальної відповідальності – 332 голоси, на затримання – 241, на арешт – 229). У всіх трьох голосуваннях максимальну кількість голосів віддали фракції “Слуга народу” та “Голос”, натомість фракція ОПЗЖ була єдиною, яка не дала жодного голосу. 

3 грудня Верховна Рада підтримала перезавантаження Державного бюро розслідувань. Під час цього голосування “Голос” і “Слуга народу” дали 90% голосів “за” від складу фракцій.

Фракція “Голос” утрималася від голосування за держбюджет України на 2020 рік. 

Нардепка від “Голосу” Інна Совсун тоді пояснила це, зокрема, тим, що бюджет на 2020 рік не відповідає попереднім обіцянкам партії “Слуга народу” й уряду, а також у ньому закладено збільшення видатків на нереформовані правоохоронні органи та дохід без законодавчого підґрунтя.

Більше читайте в матеріалі: “Підсумки 2019 року: за що голосували депутати Верховної Ради 9-го скликання”

У фракції “Голос” найбільше поправок до законопроєктів подали Андрій Осадчук, Ярослав Юрчишин, Галина Васильченко, Олександра Устінова та Роман Лозинський. Зазначимо, що профільний комітет урахував поправку №208 від нардепа з “Голосу” Ярослава Железняка про конкурс на посаду керівника ДБР із залученням міжнародних експертів, яку позитивно оцінює громадськість, адже це означає прозоре обрання голови ДБР. 

Більше читайте в матеріалі: “Як нардепи Ради-9 подавали поправки”

Партосередки, кадри, фінанси

У фінансовому звіті партії "Голос" за ІV квартал 2019 року зазначено, що політсила має 13 партосередків у різних областях України та вісьмох депутатів місцевих рад. За словами Ярослава Юрчишина, наразі повноцінно зареєстровано вже 16 обласних організацій партії. Також “Голос” має понад 200 активних партійців. 

На виборах в об’єднаних територіальних громадах, які відбулися 22 грудня, партія “Голос” здобула свої перші перемоги на місцевому рівні. Представники “Голосу” пройшли до місцевих рад у Великобірківській і Нараївській ОТГ на Тернопільщині, а також у Гурівській та Братолюбівській ОТГ у Кіровоградській області.

Крім того, помітно, що особливу ставку “Голос” робить на столицю. На партійному сайті навіть є окремий розділ “Голос. Київ”, де висвітлюється діяльність партійців у столиці.

Читайте також: “Як працювали депутати Київради та які плани мають сьогодні на вибори” 

У “Голосі” зазначають, що партія має непоганий потенціал у двох макрорегіонах – у Західній Україні та в центрі. Складніша ситуація в південних областях. А найбільш динамічними є львівські обласна й міська організації партії, активним є також Київ. 

“Це достатні умови, щоб іти в 16 областях на вибори включно з рівнем ОТГ і великих міст. Також наразі ми маємо понад 200 членів партії, але ми не розганяємо членську базу. Ми обрали тактику не масової, а кадрової партії. Це щось на зразок “Партії вільних демократів” у Німеччині чи шведської “Піратської партії”, коли членство в партії – це певна винагорода для людини. Зараз переважна більшість партій у світі переходить до формату великого кадрового ядра та кількох кіл прихильників”, – каже Юрчишин.

Водночас у партійному фінзвіті немає жодних відомостей про членські внески, але є внески від членів партії та депутатів як від фізосіб. Як виявилося, партія не практикує дрібних і регулярних надходжень від своїх членів, адже, на думку партійців “Голосу”, це радше дисциплінарний інструмент, а не ефективний спосіб наповнення партійного бюджету. Також “Голос” не має класичних партквитків, натомість кожен член партії в електронній системі має свій ID.

“Членські внески в інших партіях часто використовують як механізм виключення, коли є формальне порушення статуту через несплату внесків. Оскільки ми не робимо масової партії, то в нас членство дисциплінується фактично участю. Робити великі членські внески – це ставити загородження для вступу, а малі – це більше витрат на їх адміністрування, ніж реальний здобуток. Наразі ми не бачимо перспектив фінансування партії шляхом членських внесків. Через карантин та економічну кризу люди в останню чергу думатимуть про те, щоб фінансувати партії”, – пояснює Юрчишин. 

Утім, партія “Голос” не підтримує крок “Слуги народу” про відмову від держфінансування, називаючи його “популістичним” ("Слуга народу" відмовляється від державного фінансування на 2020 рік і просить, аби ці кошти спрямували на придбання засобів захисту для медиків, котрі протидіють коронавірусу. Політсила також закликала всі парламентські партії, які, згідно із законом, мають фінансування з бюджету, вчинити так само). 

Проте, як з’ясували журналісти Bihus.Info, навіть протягом тижня після твердження Корнієнка, заява партії про відмову від держкоштів не надходила в НАЗК.

"Станом на 03.04.2020 до Національного агентства від політичної партії "Слуга народу" заява про відмову від державного фінансування не надходила, тому жодних рішень щодо припинення державного фінансування політичної партії не приймалося", – повідомили в НАЗК.

“Мені прикро, що партія, яка мала показувати стандарт незалежності, обрала “темну” сторону й можливість фінансуватися не з офіційних джерел. У “Голосу” немає прихованих доходів, доступу до державного ресурсу чи тіньового фінансування від олігархів. Ми існуємо за державні кошти, пожертви бізнесу та громадян. Якщо відмовитися від держфінансування, то не зрозуміло, за що партія існуватиме”, – наголошує нардеп Юрчишин. 

Читайте також: “Інвестиції від бізнесу та партійців: хто фінансував "Голос"

Рейтинг і підтримка

Дані соціологічних опитувань демонструють зниження електоральної підтримки “Голосу” після проходження партії до ВРУ. Однак протягом перших місяців 2020 року відбулося часткове її зростання. Так, якщо, за результатами січневого опитування електоральних орієнтацій українців Центру Разумкова, за партію “Голос” проголосували б лише 2,5% громадян з-поміж тих, хто голосуватиме й визначився з вибором, то в лютому цей показник зріс до 3,2%. 

У дослідженні Центру Разумкова є також блок про оцінювання діяльності парламентських фракцій. Опитування показало, що загалом зріс рівень негативізму в оцінюванні діяльності всіх депутатських фракцій та груп, а фракції “Голос”, зокрема, з 35% до 56%.

У “Голосі” визнають “провисання” комунікації з виборцями, але переконані, що “посипати голову попелом” підстав немає. Низькі соціологічні рейтинги планують виправляти активізацією роботи, зокрема допомагаючи державі подолати виклики, які постали через пандемію коронавірусної хвороби (19 березня “Голос” створив антикризовий штаб, котрий допомагатиме уряду протистояти пандемії, оцінюватиме його дії та роз’яснюватиме, хто і що може зробити). 

Читайте також: “Карантин через коронавірус. Рішення рад у регіонах (оновлюється)”

“Рейтинг – це завжди замір станом на певний момент. Бачимо, що кадрові зміни й більш наступальна позиція партії щодо “мінської зради” та протидії коронавірусу дає позитиви. Та партія, яка зможе перебудуватися, активно включитися в роботу й показати небайдужість, отримає підтримку громадян. Наша позиція – конструктивна критика влади. Можливо, вона не така “хайпова” й голосна, як в інших, але дає змогу досягати результатів, як це показали голосування за ринок землі та пакет антикризових законопроєктів. Переконаний, що на момент виборів ми матимемо зовсім інші рейтинги”, – певен Ярослав Юрчишин. 

Про важливість розбудови місцевих організацій партії та формування кадрового резерву Святослав Вакарчук зазначав в інтерв’ю ще в жовтні 2019 року. За його словами, пошук і добір кандидатів на посади голів обласних осередків здійснює політрада. Після цього обласні парторганізації та їхні керівники матимуть право самостійно формувати свої команди. А центральний офіс “Голосу” в Києві фактично “пропускатиме через певний фільтр людей”, які представлятимуть партію на тих чи інших виборах. 

“Ми хотіли б, щоб це була не висока башта, а широка площа, щоб це була більше мережа горизонтальних зв’язків між людьми, об’єднаних цінностями й ініціативами”, – алегорично пояснював тоді Вакарчук.

Наразі кадровий резерв на місцеві вибори “Голос” планує сформувати з людей, які менше були в політиці, представників малого й середнього бізнесу, громадських активістів. Однак працюють також з місцевими депутатами, котрі обиралися за списками інших партій, але відповідають критеріям “Голосу”.

“Пандемія суттєво змінить політичну палітру в Україні. Ми зараз працюємо з багатьма людьми, які є місцевими депутатами й обиралися за списками інших партій. Якщо до них немає застережень і вони відповідають нашим критеріям, то можуть долучитися до команди “Голосу” в майбутньому”, – зазначає Ярослав Юрчишин.

Читайте також: “Голос” відкликав кандидата, який засвітився з медведчуківцями”

Партія “Голос” планує також висувати своїх кандидатів на посади мерів. Зокрема, до кампанії у Львові активно готується депутат-мажоритарник від округу №117 Ярослав Рущишин. 

“Він готується, але чи буде він висуватися на мера Львова, остаточне рішення ухвалить львівська команда. Про зацікавлення мати своїх кандидатів у мери, але поки що без фіксації прізвищ, заявили черкаський, київський та львівський осередки. Інші організації також в активному пошуку. У переважній більшості ми матимемо свої пропозиції”, – каже Ярослав Юрчишин.

Чи буде балотуватися член політради “Голосу” і 30-й номер списку Сергій Притула на місцевих виборах у столиці, наразі не відомо. Однак у партії спростовують інформацію, що він облишив політичну діяльність.

“Сергій Притула є членом політради партії, жодних заяв про зміну статусу від нього не надходило. Зараз він більше часу приділяє волонтерству для армії, професійній діяльності, ніж агітації за політичну силу”, – зазначає Юрчишин.

Згідно з результатами соцопитування, здійсненого соціологічною групою “Рейтинг” (4-7 квітня 2020 року), шоумена Сергія Притулу підтримали б 9,1% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні. Притула поступається місцем лише діючому меру Віталію Кличку, якого підтримує 38,7% киян. На третьому місці чинний нардеп та екс-гендиректор "1+1 медіа" Олександр Ткаченко, його підтримують 8,8%.

У своєму останньому інтерв’ю Сергій Притула заявив, що мерство в столиці для нього – це “абсолютно не пріоритетна історія”.

“Я навіть не дивлюся на якусь там найближчу перспективу, щоб до цих питань повертатися, тому що є нагальніші потреби. Поки ми не розрулимо ось це все, мені не цікаво дивитися на щось інше, і часу, як ви кажете, відверто, не дуже вистачає. І насправді трошки бентежить усвідомлення того, що цей карантинний процес може затягнутися”, – зазначив Притула.

Громадський рух ЧЕСНО публікує огляди політичних сил – шпаргалки для виборців з нагадуванням історії та сьогодення їхніх політичних фаворитів. Матеріал підготовлено для онлайн-платформи Polithub.org – онлайн-хабу для українських виборців, де міститься інформація про партії та політиків, які хоч раз балотувалися до парламенту або місцевих рад в Україні.

Нагадаємо, такі огляди вже вийшли про інші політичні партії, як-от: “Солідарність”, ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, “Самопоміч”, “Народний контроль”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Народний фронт”, “Наш край”, “Демократичний альянс”, Аграрна партія України, “Національний корпус”, “Опозиційний блок”, “Громадянська позиція”, “Основа”.

Цей матеріал підготовано за підтримки Фонду з прав людини Посольства Короліства Нідерландів в Україні.