Підсумки 2019 року: За що голосували депутати Верховної Ради 9-го скликання

Протягом перших місяців роботи Верховної Ради 9-го скликання було зареєстровано 1490 проектів законів та постанов. З них ухвалили лише 94 (6.31%) законопроектів та 267 постанов (17.92%). Найчастіше ухвалюють депутатські законопроекти, а пік “турборежиму” припав на жовтень 2019 року.  

У 2020 рік Україна увійде з переобраною Центральною виборчою комісією; з новими виборчими правилами; перезапущеним НАЗК, яке вже скоро отримає нового очільника; зі змінами до Конституції; а також з недоторканністю у виконанні нардепів “Слуги народу”. 

У 2019 році Верховна Рада нового скликання найбільше ухвалила законопроектів, суб’єктами подання яких були народні депутати, на другому місці —  ініціативи Президента, на останньому — законопроекти Кабміну.

Якщо аналізувати ухвалені законопроекти та постанови за рубриками, то найбільшу їх кількість ухвалили з економічних питань, найменше — багатосторонні міжнародні угоди: тут йдеться про законопроект про “Розширення харківського метрополітену” у рамках фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком. 

З чого все починалось

Перший день нового скликання Верховної Ради 29 серпня виявився досить насиченим. Тоді у порядку денному було 27 питань на розгляд, зокрема про: обрання керівництва Верховної Ради, голів, заступників і секретарів у комітетах, призначення прем’єр-міністра, міністра оборони і міністра закордонних справ, голови СБУ та генерального прокурора. У цілому в перший день нардепи проголосували 175 разів, а роботу закінчили вже після півночі — о 2:26 30 серпня.

Примітно, що у нічному проміжку 139 разів проголосували за “Питання, додатково включені до порядку денного”. Це дало змогу прискорити законодавчу активність: проголосовані питання переважно стосувалися доручень профільному комітету найшвидше взятися за законопроекти, а також скорочення терміну розгляду альтернативних законопроектів.

Так виглядало голосування новообраних депутатів за новий склад Кабміну.


Як фракції і депутатські групи голосували за новий склад Кабінету Міністрів. До речі, кілька депутатів монобільшості від голосування утримались чи були відсутні

 

Читати також: Як проходив перший день роботи ВРУ 9 скликання, читайте в онлайн-марафоні ЧЕСНО 

Цікаво, що голосування в перший день роботи парламенту за постанову про тимчасову президію першої сесії Верховної Ради набрало рекордний максимум – 390 голосів “за”. 

Дмитра Разумкова обрали головою Верховної Ради (382 голоси "за"), першим заступником було обрано Руслана Стефанчука (330 голосів "за"), ще одним заступником спікера —  Олену Кондратюк (фракція "Батьківщина", 318 голосів "за").


Фото: Дмитрій Єршов, ЧЕСНО

У перший робочий день президент Володимир Зеленський подав всього 20 законопроектів, сім з яких стосувалися внесення змін в Конституцію. Зокрема, йдеться про:

  1. Зменшення конституційного складу Верховної Ради з 450 депутатів до 300 і закріплення пропорційної виборчої системи (№1017), який визнано Конституційним судом; 

  2. Законодавча ініціатива народу (№1015). Законопроект отримав підтримку Конституційного суду ;

  3. Щодо уповноважених Верховної Ради (№1016);

  4. Щодо закріплення повноважень президента утворювати незалежні регуляторні органи, НАБУ, призначати на посади та звільняти з посад директора НАБУ і директора ДБР (№1014);

  5. Скасування адвокатської монополії (№1013), КСУ дав позитивний висновок;

  6. Припинення повноважень народного депутата через прогули і кнопкодавство (№1027); 

  7. Утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України (№1028);

На сьогоднішні законопроект № 1014 визнано частково неконституційним, №1016 щодо уповноважених - неконституційним. 

Законопроект про “Припинення повноважень народного депутата через прогули і кнопкодавство” (№1027) поки що не отримав висновок КСУ. У кінці листопада суд перейшов до закритої частини пленарного засідання у цій справі. 

У грудні Зеленський подав ще одні зміни (№2598) в Конституцію, які стосуються децентралізації влади. Наразі Комітет з правової політики рекомендував включити законопроект до порядку денного та направити на висновок Конституційного Суду. 


Президент Володимир Зеленський виступає перед народними депутатами в перший день роботи ВРУ 9 скликання. Фото: ЧЕСНО

Після опівночі першого пленарного дня Верховна Рада 363 голосами “за” підтримала законопроект №7203 про зміни до статті 80 Конституції щодо зняття недоторканності з народних депутатів. Дану ініціативу подавав ще Петро Порошенко у 2017 році, коли був на посаді Президента. На момент голосування законопроект мав позитивний висновок Конституційного суду України. Одноголосно законопроект підтримала фракція “Слуги народу”, а от єдина фракція, яка не виступила на підтримку скасування недоторканності, стала “Опозиційна платформа - За життя”. З 43 членів фракції 26 – не голосували, 17 – були відсутні.

У підсумку першого робочого дня в обіг прихильників “слуг” увійшло поняття “турборежим”. Цим словом, зокрема, охарактеризував перші 50 днів роботи парламенту спікер Дмитро Разумков, тоді як критики нової влади назвали це “друкарським верстатом”. 

Читайте також: #ЧЕСНОdigest: Перші два дні Верховної Ради 9 скликання

Групи впливу та перші збої в роботі монокоаліції  

За перші чотири місяці Ради 9-го скликання було ухвалено 361 законопроект та постанову. У цьому матеріалі ми пропонумо ознайомитися зі знаковими голосуваннями, які набули розголосу у медіа, а також чи/та впливають на життя громадян.

Перш за все варто зазначити, що за цей час не обійшлося і без збоїв “турборежиму”. Так, уже в перший повноцінний пленарний тиждень роботи Верховної Ради виникли проблеми із підтримкою законопроектів "Слуги народу" та законодавчих ініціатив самого Володимира Зеленського. Зокрема, на пленарному засіданні 12 вересня Верховній Раді вперше не вистачило 226 голосів "за" для ухвалення рішення. Тоді нардепи розглядали пропозицію скоротити строк підготовки до другого читання законопроекту про управління безпекою автомобільних доріг. За це рішення проголосували тільки 223 депутати, при цьому фракція "Слуга народу" дала 208 голосів "за".

Того самого дня Рада-9 вперше провалила й ухвалення закону. Парламент голосував за проект закону "Про правонаступництво України", яким пропонувалося скасувати дію актів СРСР та УРСР на території України. Голоси "за" віддали загалом 214 депутатів, з них "Слуга народу" – лише 210 голосів. 

19 вересня ВРУ не могла ухвалити у другому читанні законопроект №1009 -  скасування "поправок Лозового" й надання НАБУ та ДБР права на самостійну "прослушку". Під час цього голосування не допоміг навіть "шифр Разумкова" – "прошу підтримати та проголосувати", яким він начебто дає депутатам монобільшості сигнал голосувати "за". 


Фото: Дмитрій Єршов, ЧЕСНО

Після перших провальних голосувань ЗМІ писали про різні групи впливу всередині фракції “Слуга народу”, зокрема про впливовість “групи  Коломойського”. Але, як показав аналіз Руху ЧЕСНО, нардепи, котрих зараховують до умовної "групи Коломойського", незначно впливають на ухвалення законопроектів у Верховній Раді. Тут радше йдеться про медійний резонанс, якого спікери "групи" намагаються досягти, щоб отримати більше власної суб'єктності та впливовості.


Найяскравіше згуртованість умовної “групи Коломойського” видно за голосуванням про арешт Ярослава Дубневича, ухвалення судової реформи і покарання за незаконне збагачення

Політичні рішення 

10 вересня депутати ухвалили в цілому закон №1012 "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)", який передбачає, що Верховна Рада може усунути Президента з посади в порядку імпічменту виключно у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Процедура імпічменту ініціюватиметься більшістю народних депутатів від конституційного складу.

Закон підтримали 244 нардепи від "Слуги народу" і один позафракційний. Це голосування викликало обурення частини депутатів, адже після прийняття закону у першому читанні частина депутатів просили дати час на ознайомлення з прийнятим законопроектом і внесення поправок і наполягали, щоб у другому читанні і в цілому закон розглядали на наступному засіданні. Однак керівництво Верховної Ради таке прохання проігнорувало. 

13 вересня Верховна Рада достроково звільнила всіх членів Центральної виборчої комісії, за проект постанови №2127 проголосував 341 депутат. Оновлений склад ЦВК викликав обурення в громадськості, адже туди потрапили два народні депутати 8-го скликання, котрих Рух ЧЕСНО неодноразово викривав на кнопкодавстві, – Юрій Буглак та Ірина Єфремова.

18 вересня Верховна Рада ухвалила закон №1025, покликаний полегшити роботу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Відповідно до цього акту, до ВАКС мають бути передані лише ті кримінальні провадження, які були розпочаті після запуску суду. Проте ця норма не стосується проваджень, котрі розслідувало або розслідує НАБУ – щодо них жодних часових обмежень немає.

2 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про перезапуск Нацагентства з питань запобігання корупції (№1029). Цим законодавчим актом нардепи також скасували норму про фінансування з держбюджету партій, котрі на виборах не пройшли до парламенту, але набрали щонайменше 2% голосів. Окрім того, закон зменшив обсяг держфінансування парламентських партій.

31 жовтня Верховна Рада вперше у 9-му скликанні підтримала всі три подання Генеральної прокуратури на депутата з групи "За майбутнє" Ярослава Дубневича (згода на притягнення до кримінальної відповідальності – 332 голоси, затримання – 241, арешт – 229). У всіх трьох голосуваннях максимальну кількість голосів дали фракції “Слуги народу” та “Голосу”, натомість фракція ОПЗЖ була єдиною, яка не дала жодного голосу.

Слідство вважає, що депутат організував корупційну схему із заволодіння 93 млн грн “Укрзалізниці”, будучи головою транспортного комітету у Верховній Раді 8-го скликання. Загалом Дубневич фігурує у 37 антикорупційних розслідуваннях.


Дубневич у своєму виступі заявив, що подання внесено з метою політичного популізму. Фото: Дмитрій Єршов, ЧЕСНО

Того ж дня, 31 жовтня, парламент вніс зміни до деяких законодавчих актів у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу (анбандлінг; законопроект №2239-1). За цим законом, функція транспортування газу буде передана від НАК “Нафтогаз України” окремій компанії - оператору газотранспортної системи. Анбандлінг є необхідним, зокрема, для того, аби Україна могла укласти з Росією новий контракт про транзит газу за європейськими правилами.

Через п'ять днів після голосування за закон про анбандлінг лідерка фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко прийшла на засідання регламентного комітету 5 листопада відстоювати скасування ухвалення закону про анбандлінг. 

3 грудня Верховна Рада підтримала перезавантаження Державного бюро розслідувань.

Не дали голосів у повному складі фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина”. У тому –числі  Володимир В'ятрович, який того ж дня склав присягу народного депутата.

19 грудня Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс у цілому з урахуванням пропозицій президента Володимира Зеленського, які передбачають відкриті регіональні списки кандидатів у народні депутати від партій. За законопроект №0978 у другому читанні проголосували 330 народних депутатів.

Новий Виборчий кодекс зокрема передбачає проведення парламентських виборів у 27 виборчих регіонах. Громадяни зможуть голосувати за певну політсилу і додатково за конкретного кандидата в регіональному партійному списку від цієї партії. Право висування кандидатів на парламентських виборах закріплено виключно за політичними партіями, можливість самовисування не передбачено. Голосування за партію є обов'язковим, в іншому випадку бюлетень буде вважатися недійсним. Прохідний бар'єр - 5%. Після визначення партій, що подолали бар'єр, ЦВК визначатиме виборчу квоту - кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата.

Один із співаторів законопроекту, екс-спікер ВРУ Андрій Парубій на своїй сторінці у Facebook написав, що “Зеленський і “Слуги народу” трішки “познущалися” над ним”:

“На жаль, в процесі "покращення", Кодекс, що об‘єднував і узгоджував між собою п‘ять законів, що стосувалися всієї організації виборів в країні, перетворився на проект трьох законів. Хоча сама ідея кодифікації і полягала в об’єднанні усіх виборчих законів в один всеохопний документ.Однак вважаю, що навіть у такому урізаному варіанті: без двох законів, прийнятий Виборчий Кодекс України це серйозний і прогресивний крок утвердження реального народовладдя в Україні”.

Інший співавтор законопроекту, екс-нардеп Олександр Черненко (БПП) наголосив, що ухвалений Виборчий кодекс містить більше недоліків, аніж переваг. 

“Сам факт виведення з-під регулювання Кодексом Центральної виборчої комісії і реєстру виборців перетворює Кодекс на збірник законів про вибори і не більше. Зрештою, крапку ставити рано. Вже задекларовано, що проголосований документ будуть і далі "вдосконалювати". Як? Цього зараз не вам не скаже ніхто. Буде нова робоча група і далі як завжди. У цього документа дуже непроста карма. Він дедалі нагадує "лист із Простоквашино", який починав писати дядя Фьодор (у нашому випадку – дядя Юрій:))), а закінчували кіт Матроскін і Шарік”, – написав Черненко на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський восени ветував Виборчий кодекс, ухвалений 11 липня Верховною Радою VIII скликання. 13 вересня Зеленський повернув кодекс до парламенту зі своїми пропозиціями. 

Закони “для народу”

20 вересня народні депутати проголосували в другому читанні та в цілому законопроекти, які викликали обурення серед приватних підприємців. Зокрема зміни в закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (№1053-1) та про зміни в Податковий кодекс України "про детінізацію розрахунків в сфері торгівлі та послуг" (№1073).

 

Зокрема, законопроект №1053-1 передбачає з 1 жовтня 2020 року обов'язкове використання касових апаратів для ФОПів 2-4 груп. Крім того, з 1 січня 2021 року використання касових апаратів буде обов'язковим для платників єдиного податку на 2-4 групи. Водночас обов'язковість РРО не стосуватиметься фізичних осіб, а також ФОПів з 1 групи.

Своєю чергою законопроект №1073 передбачає можливість для покупця отримати частину штрафу з продавця за неправильний чек. Згідно із законом, на кешбек можна було претендувати у разі, якщо сума покупки становить 850 грн.

29 жовтня народні депутати проголосували за встановлення адміністративної відповідальності за перевезення дітей без автокрісел. Відповідний законопроект №1150 підтримали 332 народні депутати. Документом забороняється перевезення дітей до 12 років та зі зростом до 145 сантиметрів без автокрісла. За порушення норми передбачене стягнення з водія в 30 неоподаткованих мінімумів (510 гривень), за повторне порушення - штраф у 50 неоподаткованих мінімумів (850 гривень).

Також 29 жовтня парламент ухвалив закон про забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування (№0869). Згідно з цим актом, українцям гарантують безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя морів, заток, лиманів та островів у межах пляжних зон, а також до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування. Перешкоджання ж такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг, якщо таке право надане юридичним або фізичним особам. Закон буде введено в дію 21 лютого 2020 року.

13 листопада Верховна Рада у першому читанні проголосувала за проект закону №2178-10 від "Слуги народу" щодо продажу сільськогосподарської землі. Відповідне рішення підтримали 240 народних депутатів — 227 "слуг" та 13 позафракційних. “Європейська Солідарність”, “Батьківщина”, ОПЗЖ, “За майбутнє” одноголосно виступили "проти". Всі представники партії “Голос” утримались.

Після цього голосування голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що її фракція переходить в опозицію до влади.

Читати також: Бойкотуюча опозиція. Як голосує та що пропонує фракція ОПЗЖ

Наступного дня Верховна Рада ухвалила в цілому бюджет на 2020 рік. Голоси "за" дали депутати “Слуги народу” (не у повному складі), більшість групи "За майбутнє" та позафракційні.

ЧЕСНО також опублікував дайджест нардепів-кнопкодавів 9-го скликання. Щонайменше 15 нардепів кнопкодавили 45 разів за час роботи Верховної Ради 9-го скликання у 2019 році. Кнопкодавів зафіксували під час голосувань щодо восьми законопроектів, а також за процедурні рішення та під час реєстрації на пленарні засідання.