Вʼятрович Володимир Михайлович

У жовтні 2020-го на місцевих виборах пройшов до Івано-Франківської облради як перший номер у списку Європейської Солідарності.

У квітні 2020 року ДБР викликало В’ятровича на допит як свідка у справі, ініційованої нардепом від “Слуги народу” Максимом Бужанським, стосовно проведення міжнародного форуму, присвяченого 85-й річниці пам’яті жертв Голодомору.

У 2019 році обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Європейська Солідарність” (№25 у списку). Став народним депутатом 3 грудня 2019 року після того, як Ірина Луценко склала мандат за власним бажанням, а Наталія Бойко відмовилась від його набуття. Член фракції "Європейська Солідарність". Член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

З 2014 до 18 вересня 2019 року - голова Українського інституту національної пам'яті.

З 2010 до 2011 року працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

З 2009 року - член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.

З 2008 до 2014 року був головою вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

У 2008-2010 роках - директор Галузевого державного архіву СБУ.   

У 2008 році був начальником архівного відділу Українського інституту національної пам'яті, а також радником з науково-дослідницької роботи голови СБУ.

У 2007-2008 роках - представник Українського інституту національної пам'яті у Львівській області.

З 2005 до 2007 року працював науковим співробітником Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

З 2005 до 2006 року викладав в Українському католицькому університеті.

У 2002-2008 роках - директор Центру досліджень визвольного руху (м.Львів).

Закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім.І.Франка, спеціальність “історія України”. Кандидат історичних наук.