Виборча реформа: що хочуть "ЗміниТИ" громади Дніпропетровщини

Як результат, ряд стратегічних напрямків занепадає. 

Реформи гальмує також те, що практика прийняття рішень в Україні ніколи не передбачала реального залучення людей, які будуть втілювати ці рішення, до їх розробки. Однак саме консультації з заінтересованими сторонами в європейських країнах є гарантією успішного втілення будь-якої, навіть непопулярної, зміни. По-перше, так урядовці мають змогу попередити майбутні ризики, адже саме люди на місцях можуть з точністю їх спрогнозувати. По-друге, громадяни, залучені до розробки рішень, почують аргументи іншої сторони і зможуть зрозуміти причину прийняття того чи іншого рішення. А у великій пострадянській країні рішення успішним буде тільки тоді, коли його вимагають знизу.

Щодо можливості забезпечити рівний доступ до політики мешканці Дніпра, Кривого Рогу та Павлограду говорили скептично. З одного боку, в регіоні до місцевих рад змогли пройти нові люди і партії, але через адмінресурс і обмеження на доступ до медіа рівних умов політичної конкуренції не було. Найбільше учасники консультацій наголошували на потребі дозволити самовисування на місцевих виборах та висування від громадських організацій, а також впровадженні дієвих механізмів впливати на депутатів чи навіть відкликати їх.

Народні депутати мають дбати і про інтереси регіонів, і про загальнонаціональні інтереси

Ідея скасування мажоритарної складової парламентських виборів у значної частини зацікавлених сторін викликала якщо не спротив, то принаймні застереження. Саме мажоритарна складова дає виборцям відчуття, що вони мають у Верховній Раді представника, який відстоюватиме інтереси регіону, і дає можливість для місцевих лідерів потрапити у велику політику.

Знаєте, мажоритарна система дуже підступна, але я боюся, що якщо ми зовсім відмовимося від неї, багато місцевих лідерів думки не потраплять у політику. Її навіть зараз треба якось реформувати, можливо, зробити обов’язковим для партій, щоб до списку київського партійного потрапляли місцеві лідери, які мають авторитет. Бо хто зараз виходить на округи? Можливо, достойні люди, але далеко не всі з них не мають відношення до округів, де вони балотуються, - зазначає Ірина Туровська, депутат Дніпропетровської обласної ради, ПП "Самопоміч".

Депутат Павлоградської міської ради Ігор Зінько від "Об’єднання "Самопоміч" підкреслив, що відкриті регіональні пропорційні списки, які підтримує його партія, можуть збалансувати представництво інтересів у Верховній Раді: з одного боку, обрані депутати будуть обрані від загальнонаціональних партій і матимуть погоджену позицію щодо загальнонаціональних питань, а з іншого – будуть представляти регіон, по якому вони обиралися і де мають авторитет.

У Дніпрі піднімалося питання, що попри правильний задум відкритих списків – дати можливість виборцям обирати, хто конкретно їх представлятиме, – треба одразу говорити і про конкретний механізм підрахунку голосів, форму бюлетеня тощо.

Незадоволені в регіоні відповідальністю народних депутатів.

Важливо, як ми потім їх з Верховної Ради потім заберемо. Якщо людина поводить себе неправильно, не за тими принципами, які декларувала, коли йшла на вибори, то в нас немає механізму, як його звідти забрати. Що робити, якщо вона в Раді перефарбовується, переважно в колір долара, а ми потім нічого не можемо зробити? Минає рік, звітів ми не бачимо, і навіть не можемо запитати: ти від нас обрався, а що ти зробив для округу? - додає Олег Сампір, ГО "Редхаб", Кривий Ріг.

Для малих партій суттєвим питанням є можливість об’єднувати зусилля для перемоги на виборах.

Потрібен дозвіл на блокування політичних сил. Зараз бар’єр 5%, що суттєво перешкоджає доступу до влади, а блокування – це нормальна схема, базовий сценарій, який дозволить йти партіям на вибори, - каже Артем Романюков, голова Дніпропетровського обласного осередку "ДемАльянсу".

На місцевих виборах крім політичних партій гравцями є також громадські організації, тому їм учасники консультацій пропонували теж надати право висувати своїх кандидатів принаймні на рівні місцевих рад.

У 2015 році справді прийшли зовсім нові люди. Це якісно підняло рівень наших місцевих рад на користь громадян. Але балотувалися лише ті, хто пов’язані з партіями, а лідери громадських орагнізацій не завжди могли знайти партію, з якою готові були йти. Вони мають великий кредит довіри, тому було б доречно дозволити їм висуватися без партій, - зазначила Ірина Туровська, депутат Дніпропетровської обласної ради, ПП "Самопоміч".

Потрібно забезпечити можливість доступу до влади людям, які представляють інтереси локальної громади. Я би дозволив висування представникам ГО, але з перевіркою, щоб ці організації мали певний бекграунд, - зазначив Артем Романюков, голова Дніпропетровського обласного осередку "ДемАльянсу".

Політичні фінанси, адмінресурс та доступ до медіа

Для місцевого рівня учасники консультацій акцентували на проблемі використання адмінресурсу, згадуючи про яскраві приклади з наданням матеріальної допомоги під час виборів міського голови Кривого Рогу та підтримки окремих кандидатів представниками місцевої влади Дніпра.

Адмінресурс потрібно відстежувати і жорсткіше карати його застосування. У нас був приклад, коли балотувався один кандидат, усе місто було завішане бігбордами його з Куліченком, Вілкулом. А вони стверджували, що це не застосування адмінресурсу, а виключно особиста рекомендація цього кандидата, - говорить Максим, громадський активіст, Дніпро.

Дніпропетровщина – промисловий регіон, і місцева влада тут має тісні зв’язки з великими підприємствами та значні ресурси для популяризації своєї діяльності.

Опоблок не сходить з передвиборчої стежки взагалі. У них є ресурси. Наприклад, депутат, який в рамках ДТЕК виділив 500 тисяч гривень на втілення програми «Місто своїми руками». Вони відкривають школи. Говорити, що це погано, – не можна. Вони працюють, і вони це роблять правильно. В них йде постійна передвиборча робота. І громадська приймальня регулярно на постійній основі працює і дуже потужна, - додав Ігор Зінько, депутат Павлоградської міської ради, ПП "Об’єднання «Самопоміч".

Нові сили натомість увійшли до місцевих рад більше за рахунок безпосередньої роботи з виборцями. У Кривому Розі представники «Сили людей» підкреслювали, що заборона використовувати для агітації комунальні приміщення діє слабко, і що можливість чинній владі звітуватися перед виборцями в комунальних приміщеннях, зокрема школах, напередодні виборів дає суттєву перевагу.

Також громадські активісти і фракції меншості в радах готові підтримувати обмеження використання телевізійної реклами.

Мають бути обмеження. Коли я балотувалась, ми самостійно ходили по домах, по дворах, оскільки фінансових можливостей вийти на центральні телеканали в нас не було – на центральному каналі ефір коштує 12 тисяч гривень, - Вероніка Коміссар, ГО "Майдан Січеслав — Дніпро".

Позитивного ефекту від державного фінансування партій на Дніпропетровщині поки не відчули і пропонували навести лад у тому, як ці кошти мають розподілятися між регіонами і центром.

Ми не беремо державного фінансування, бо не маємо бухгалтера, юриста, щоб цими грошима розпоряджатись. І є відповідальність за ці публічні гроші, - каже Ігор Зінько, депутат Павлоградської міської ради, ПП "Об’єднання "Самопоміч".

Адміністрування виборів

В адмініструванні виборів чимало представників заінтересованих сторін бачать майбутнє за електронним підрахунком і навіть голосуванням через інтернет. Це могло б стати суттєвим для залучення молоді, вирішити питання з голосуванням вдома та спростити і здешевити виборчі процедури.

Рано чи пізно потрібно переходити на електронні вибори через інтернет, але треба добре продумати процес контролю. Тоді кількість виборців збільшиться, оскільки старші люди, які не можуть піти на виборчу дільницю, зможуть проголосувати вдома через інтернет, - додає Володимир, ГО "Майдан Січеслав — Дніпро.

Доступ до прийняття рішень

Ті інструменти впливу на рішення влади, які зараз існують, мешканці Дніпропетровщині оцінюють скептично. Електронні петиції неефективні для вирішення важливих питань, громадські ради в більшості існують лише формально, а бюджети участі або недостатньо популяризовані, або реалізовані з суттєвими обмеженнями. Інша велика проблема – небажання громад витрачати свій час на те, щоб розбиратися з роботою місцевої влади, і відсутність віри в те, що на неї справді можна впливати.

Обмежений громадський контроль, всі моніторять Прозорро, тендери, виходять на конференцію, говорять з пресою, на цьому все закінчується. Потрібен контроль, не громадський, а контроль неупередженої правоохоронної системи, - каже Віктор Романенко, голова ГО "Майдан Січеслав — Дніпро".

Представники бізнесу з свого боку відзначали також, що доступ до прийняття рішень визначається лише фінансовою спроможністю асоціації: або підприємці купили рішення, або їхні інтереси не враховані. Ця практика не задовольняє тих, хто наповнює місцевий бюджет і представники бізнесу готові підтримувати ініціативи, спрямовані на зміну статусу-кво.