Донат за кілька кліків: як українські партії використовують платіжні системи

Більшість українських партій та політиків не залучає публічно кошти від своїх прихильників. Найрейтинговіші політсили часто не мають на офіційних сайтах навіть реквізитів для потенційних донорів. 

Однак потенціал у зборі грошей із виборців є, адже за результатами опитування, що його провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, 11% українців підтверджують свою готовність долучатися до фінансування політичних партій. До прикладу, за “Слугу народу” під час парламентських виборів 2019 року проголосувало 6,3 млн людей, а це майже 700 тис. потенційних донорів.

Нещодавно парламент прибрав основні законодавчі бар’єри та спростив процедуру здійснення внеску на поточні рахунки партій — більше не потрібно йти у банк і писати заяву. Натомість партії можуть використовувати зручні онлайн-інструменти. Наразі такою опцією скористалися лише чотири партії. 

Рух ЧЕСНО дослідив доступні платіжні системи на сайтах партій та розповідає, скільки кліків потрібно зробити, аби надати улюбленій політсилі фінансову підтримку.

У цьому тексті ми досліджуємо зручність для потенційного донора та практичність для партії. Партії недостатньо отримати кошти на свої рахунки — їй необхідні і персональні дані донора (повне ім’я, податковий номер, рік народження, повна адреса проживання). Не маючи цих даних, партія буде змушена відмовитися від внеску. Чим більше внесків з відсутніми чи неповними даними, тим більше зусиль донора та партії марнується. 

Саме тому партія, яка розраховує отримувати внески від прихильників, має витратити певні зусилля та ресурси для реалізації такого технічного рішення, яке дозволило б отримувати багато внесків, які потім не довелося б повертати донорам. В іншому випадку отримання дрібних внесків буде радше тягарем і знеохочуватиме партії навіть замислюватися над публічним фандрейзингом.

Досить жорсткі вимоги щодо звітування та вимоги часу щодо простоти та технологічності, по суті, суперечать одне одному. Разом з тим партії, які все ж розраховують на підтримку прихильників, почали шукати оптимальні рішення для вирішення цієї проблеми.

“Народовладдя” — одноразові та щомісячні внески

Станом на 2021 рік у “Народовладді” реалізували одразу два рішення щодо збору коштів через партійний сайт — для одноразових та щомісячних внесків. У кожному випадку перерахунок коштів займає до трьох хвилин. Щоб зробити внесок швидко, донор повинен мати поруч банківську картку і мобільний телефон для підтвердження операцій.

Згідно із ЗУ “Про політичні партії”, документ, сформований за результатами банківської операції, повинен містити повне ім’я донора, місце проживання, ІПН та дату народження. Втім, для партії корисно збирати також і контакти донорів. Вони можуть знадобитися для уточнення інформації або для зворотного зв’язку.

Політична партія “Народовладдя” впроваджувала нові способи збору коштів ще під час місцевих виборів.

На партійному сайті “Народовладдя” розмістили реквізити банківського рахунку, посилання, що веде на платіжну систему “ПриватБанку”, та QR-код, з допомогою якого можна було переказати кошти в мобільному застосунку “ПриватБанку”.

Систему LiqPay у партії на той час не обрали через високу комісію та неможливість швидко адаптувати сайт під її вимоги. Тому вибрали функцію приймання платежів від населення, яку використовують для оплати комунальних послуг, різних сервісів тощо у “ПриватБанку”. Тепер, якщо людина, котра бажає зробити внесок, є клієнтом “ПриватБанку”, система автоматично підтягує її дані, необхідні відповідно до закону, що значно спрощує процес передачі та обробки коштів/інформації.

Спробувавши перерахувати кошти, бачимо, що система автоматично заповнює всі дані, крім дати народження, а також генерує з них призначення платежу. Таким чином партія разом із коштами отримує і всю необхідну для заповнення звіту інформацію (однак за необхідності дані можна редагувати).

У партії розповіли, що налаштувати платіжну систему було непросто. На старому інтерфейсі “Приват24” знайшли розділ “Сплата через QR-код” та залишили заяву службі підтримки. Банку пояснили, що у платежі для партії потрібно встановити обов'язкові поля. Частину даних банк “підтягував” сам (ПІБ, місце проживання, ІПН), а дату народження мав ввести користувач.

Скористатися таким сервісом могли лише власники карток “ПриватБанку”. Для клієнтів інших банків під час місцевих виборів вдалося зробити можливість робити внески через термінал, де так само потрібно вводити всі необхідні дані.

Тоді у “Народовладді” зібрали 1,2 млн гривень і впевнені, що це вдалося завдяки інтеграції платіжних систем. У “Народовладді” ЧЕСНО повідомили, що 90% грошей надійшло завдяки інтеграції онлайн-інструментів.

“До оформлення підписки понад 90% внесків отримували через спеціальну систему прийому платежів від населення у “Приват24” і QR-код, меншість — через термінал. Зручно, що всі потрібні поля (крім дати народження) “Приват24” підтягував. Тобто нам вдалося максимально спростити шлях перерахунку”, — розповів Левченко.

Все ж у такого технічного рішення є кілька недоліків. По-перше, воно створене цільово під клієнтів “ПриватБанку”. Згідно з даними банку, станом на 2020 рік додатком “Приват24” користувалося 12,6 млн осіб. По-друге, для переходу в додаток потрібно мати два девайси — одним сканувати QR-код, з іншого перераховувати кошти. 

У цьому випадку для перерахунку коштів потрібно лише вписати дату народження, суму внеску та підтвердити платіж. Перерахувати кошти можна і з одним девайсом, але для цього треба зайти у “Приват24”, у розділ “Мої платежі”, через пошук знайти “Народовладдя” і ввести дату народження та суму платежу. Втім, цей “недолік” за певних обставин легко перетворити на перевагу. 

Наприклад, якщо розміщувати заклики про підтримку на друкованих матеріалах, потенційному донорові буде легше сканувати код, ніж вводити посилання на сайт чи партійні реквізити. По-третє, таке рішення “заточене” під разові платежі, тоді як фінансова стабільність та розширення горизонту планування діяльності потребує системних надходжень. Комісія при перерахуванні через QR-код складає 1%.

Вже після виборів у 2021 році “Народовладдя” впровадило можливість щомісячної підписки. Для цього таки зв’язалися з українською платіжною системою LiqPay.

“Через QR-код “ПриватБанку” неможливо зробити місячну підписку. Тому були змушені скористатися LiqPay, хоча через QR-код комісія фінансового посередника 1%, а в LiqPay — 2,75%”, — кажуть у партії.

Для того, щоб через сайт перерахувати партії разовий внесок, потрібно зробити 15 кліків. Обов’язково ввести ПІБ, адресу проживання, ідентифікаційний код і дату народження. Після цього потрібно ввести дані своєї банківської картки і підтвердити операцію (або сканувати QR-код).

Перевага такого рішення очевидна — забезпечена технічна можливість підписки на щомісячний внесок, а користуватися сервісом можуть клієнти всіх банків. Втім, є і недоліки — донор повинен самостійно внести всі необхідні дані (крім реквізитів партії). Після заповнення цих даних на партійному сайті користувач переходить на сторінку LiqPay, яка з попередньо заповнених даних генерує призначення платежу. Ручне введення таких даних створює простір для випадкових помилок та умисного внесення некоректних даних.

Втім, обидва способи перерахунку коштів, які реалізувала партія “Народовладдя”, з одного боку, спрощують перерахунок коштів, а з іншого — дозволяють отримувати всі необхідні дані для заповнення звітності.

Довідково: LiqPay — це веб-інтерфейс “ПриватБанку”, за допомогою якого власники карток Mastercard/VISA з усього світу можуть сплачувати за товари та послуги на сайтах, а також здійснювати грошові перекази з картки на картку.

“Демократичний альянс”

Партія “Демократичний альянс” першою в Україні інтегрувала платіжну систему на сайті (задовго до внесення змін у законодавство, які узаконили перерахунок коштів онлайн). Політсила використовує систему LiqPay.

Кнопка “Зробити внесок” є наскрізно по всьому сайту: і на головній сторінці, і праворуч у кожній новині. Є можливість підписатися на щомісячне автоматичне перерахування коштів або ж на одноразовий платіж. Фактично “Народовладдя” та “Демальянс” використали ту саму платіжну систему, але у реалізації є певні відмінності. 

У “Демальянсу” система більш гнучка і дозволяє обирати конкретний осередок партії, на який донор бажає перерахувати кошти (серед опцій — центральний апарат партії, київський, черкаський та одеський осередки). Таким чином можна сплатити і членський внесок.

На сторінці перерахунку потрібно ввести ПІБ, номер телефону, електронну адресу, ІПН, місце реєстрації. 

З жовтня 2020 року партійний сайт “Демократичного альянсу” не оновлюється, втім, напередодні місцевих виборів та до цього партія системно зверталася до прихильників за фінансовою підтримкою. Протягом 2019 року “Демальянс” зібрав 2,18 млн гривень (2,09 млн від фізичних осіб та близько 0,83 млн від юридичних). Гроші протягом року перерахували 419 людей.

Загалом реалізоване на сайті “Демократичного альянсу” рішення просте (пропонує лише один спосіб перерахунку коштів) та гнучке. З недоліків — донор самостійно вводить свої персональні дані, а це може бути проблемою у випадках умисного чи неумисного введення некоректних відомостей.

Ми звернулися до “Демократичного альянсу” за коментарями з приводу впровадження платіжних систем, однак відповіді не отримали.

“Голос”: поєднання LiqPay та Bank ID

Політична партія “Голос” також запровадила на сайті платіжну систему. Кнопка “Підтримати” є на головній сторінці. Політсила користується сервісами Bank ID та LiqPay. Банк списує комісію 2,75% від суми внеску (LiqPay). За сервіс ідентифікації партія сплачує 20 гривень за кожного донора (сервіс Bank ID), але якщо це підписка на щомісячні внески, платити потрібно лише один раз. У “Голосі” кажуть, що 40% донорів підписані на регулярні платежі. 

Систему LiqPay обрали, бо “ПриватБанк” має найбільше клієнтів, і чимало людей звикли здійснювати платежі через “Приват24”. 

“Bank ID ідентифікує, а LiqPay — це те, що дозволяє зробити внесок, генерує із персональних даних призначення платежу. Важливо, що ми на сайті зробили так, аби людина вибирала, який осередок вона підтримує. Це теж вимагало часу і тестувань”, — розповідає Валентина Сотникова, керівник організаційного департаменту секретаріату партії.

Bank ID — це спосіб верифікації громадян через українські банки для надання адміністративних та інших послуг через інтернет.

Система на сайті партії досить гнучка — можна обрати осередок, який донор хоче профінансувати, та визначитися, буде допомога разовою чи щомісячною. Власник картки іншого банку, який не підтримується системою Bank ID, буде змушений іти до банку або сформувати платіж самостійно за допомогою реквізитів (теж вказані на партійному сайті). 

Заповнюються персональні дані (ПІБ, номер телефону, електронна пошта), решту даних банк “підтягує” сам.

У вікні, що відкрилося, потрібно обрати свій інтернет-банк (наприклад, “Райффайзен Онлайн” або “Приват24”). Вводячи логін та пароль інтернет-банку, користувач верифікується і підтверджує, що готовий передати третій стороні інформацію про себе. Після підтвердження операції кошти надходять партії. 

Перевага цієї системи — користувачеві не потрібно вводити адресу реєстрації, ІПН, призначення платежу. Система “підтягує” цю інформацію самостійно. Це мінімізує помилки при введенні даних та фактично унеможливлює умисне введення некоректних даних. Це означає, що партія гарантовано отримає внесок та достовірні дані про донора, а отже, не матиме клопоту з поверненням внесків. Є можливість зробити платіж щомісячним. З недоліків для партії — досить висока комісія. Втім, невдовзі її можуть знизити.

Реалізована “Голосом” логістика перерахунку коштів найкраще працює у випадку з користувачами мобільних телефонів та при авторизації через розпізнавання обличчя. Перерахунок коштів з використанням цієї системи займає півтори-дві хвилини.

На сторінці “Голосу” також розміщені розділи “Політика фандрейзингу і джерела фінансування партії “Голос” та “Публічна оферта”. Якщо обрати осередок, можна побачити його реквізити для внесення грошей через банк.

“Голос” почав використовувати платіжну систему під час місцевих виборів, хоча головна сторінка партії у Facebook закликала до фандрейзингу лише кількома постами. Робота над тим, аби запровадити можливість перерахунку онлайн, почалася ще на початку 2020-го, але для того, аби врахувати усі технічні та законодавчі моменти, знадобилося багато часу.

“Впровадження фандрейзингу — це потреба дати можливість людям допомогти партії. Був запит від виборців, питання про те, чим можна допомогти. Плюс це спосіб акумулювати прихильників”, — розповідає голова партії Кіра Рудик.

У “Голосі” кажуть, що отримують таким чином близько 30 тис. гривень щомісячних внесків.

“Демократична сокира”

Політична партія “Демократична сокира” під час місцевих виборів збирала гроші у регіонах на рахунок громадської організації, хоча в політсилі й наголошують, що діяльність політичної партії та громадської організації розділена.

Вже після виборів на головному сайті партії з’явилася платіжна система, яка дозволяє зручно перерахувати кошти на партійний рахунок.

“Ми побачили, що “Голос” зробив нормальну систему донату, що народ вже цією дорогою пробіг, і одразу після виборів ми пішли спілкувалися з Bank ID”, — розповідає Тарас Котов, член політради партії “Демократична сокира”.

Кнопка “Допомогти” розміщена на головній сторінці сайту партії. Вказати потрібно ПІБ, телефон, електронну адресу, зазначити, одноразовий внесок чи щомісячний, і вказати його суму. 

Партія попереджає, що збирає такі дані: ПІБ, стать, фактична адреса, дата і місце народження, юридична адреса, e-mail, номер телефону та ідентифікаційний номер.

“Ми знаємо, на що саме нам дають гроші, підтримуємо зв'язок із донорами, надсилаємо звіти і збираємо інформацію про них, щоб їх розуміти”, — каже Котов.

Він вважає, що нині технічних проблем для збору коштів партіями фактично немає. Натомість залишається складність звітування за кожного донора та небажання деяких із них “світитися” у публічних звітах. Для подачі фінансового звіту до НАЗК партія має вручну перенести дані із банківської виписки. Ці маніпуляції забирають у політсили багато адміністративного ресурсу.

На сайті “Демократичної сокири” є можливість надіслати кошти на певний проєкт, однак ці гроші стосуються саме громадської організації. Таким чином, є можливість збирати пожертви не на громадську діяльність загалом, а за певним напрямком.

“За рахунок надбудови в LiqPay ми можемо “фарбувати гроші” і розуміти, це регулярний донат чи на конкретний проєкт. Або ми намагалися аналізувати серед наших топ-блогерів, наскільки їхня аудиторія донатить. Ми маркували посилання кожного з лідерів думок і дивилися кількість переходів і донатів”, — розповів Котов.

Цілком доречно переймати такий підхід і для вимірювання ефекту збору коштів безпосередньо на партійні рахунки.

“Демократична сокира” не потрапляла в огляди відкритості політсил до фандрейзингу Руху ЧЕСНО, оскільки раніше на її сайті не було реквізитів партійного рахунку. Натомість активно збиралися гроші на рахунок громадської організації, яка щомісячно отримувала кошти від понад 2500 донорів, які регулярно жертвували від 50 до 2000 гривень. Нині у додатку, який, за словами Тараса Котова, не партійний, понад 10 тис. підписників, і з них понад 4 тис. допомагають партії фінансово.

Нині в українському парламенті п’ять партій. Із них платіжну систему має лише “Голос”. Найбільша партія “Слуга народу” віднедавна має на сайті реквізити партійного рахунку. Реквізити є і на сайті ЄС та “Батьківщини”. На сайті ОПЗЖ реквізитів немає.

На цьому етапі розвитку політичних партій в Україні використання нових технологій поки що є точковим та несистемним. Місцеві вибори слугували для кількох партій радше способом випробувати нові способи збору коштів. Повноцінно такий досвід можна буде використати вже за кілька років, напередодні парламентської кампанії. Маючи готові технічні рішення, партія зможе зосередитись на стратегії збору коштів. З точки зору популяризації політичного фандрейзингу вкрай важливо мати хоча б один приклад реально успішного збору коштів. Попередній досвід доводить спроможність партій збирати по кілька мільйонів гривень, втім, для змагання з великими гравцями потрібно зібрати щонайменше кілька десятків мільйонів.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Оцінка політичного фандрайзингу в Україні: виклики та можливості”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.