Парламентська криза: чому так довго працюють над позбавленням повноважень депутатів з ОПЗЖ?

Фото: Парламентська криза: чому так довго працюють над позбавленням повноважень депутатів з ОПЗЖ?

4 січня Рух ЧЕСНО оприлюднив новину про те, як триває збір підписів під зверненням на голову Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Це звернення з проханням винести до порядку денного низку законопроєктів, які стосуються майбутнього депутатів із проросійських партій. При тому, що збір підписів триває з минулого року, наразі є лише десь 100 підписів.

Як свідчать результати опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова для суспільства важливо зрозуміти, як вирішується питання позбавлення повноважень депутатів з проросійських партій у парламенті. 

Так, лише 3% готові дати допрацювати депутатам із проросійських партій цю каденцію, а решта вимагають позбавлення повноважень, притягнення до відповідальності й заборону у подальшому балотуватися. 

 

Зважаючи на різні інсинуації та маніпуляції, які зараз лунають від політиків, Рух ЧЕСНО має дати детальні роз’яснення. 

Для того, щоб забезпечити волю народу, який згідно з Конституцією є єдиним джерелом влади, існує парламент, що напрацьовує відповідні політики – законодавчі ініціативи. І тут важливо зрозуміти, що може зробити парламент і чому в нардепів це ніяк не виходить.

Коли буде "жест доброї волі" від Шуфрича і Ко?

Рух ЧЕСНО, низка наших колег із громадського сектору і ЗМІ, звернулися до парламенту ще торік, щоб народні депутати позбулися фігуранта Реєстру держзрадників Нестора Шуфрича як керівника Комітету з питань свободи слова, і напрацювали єдину політику щодо депутатів проросійських партій.

Усунення десятки депутатів заборонених партій із керівних посад у парламенті мало б стати одним з перших кроків парламенту навесні 2022 року. Зробити це ніщо не заважає, адже тут Конституція дає повну свободу дій парламенту, а значить є політична відповідальність. Це питання вирішується простою постановою. 

Наприклад, у грудні 2022 року парламент затвердив кадрові зміни у комітетах. Так, голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк стала очільницею Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування. До речі, саме цей комітет напрацьовує політики щодо депутатів проросійських партій, і деякі з них він вже розглянув і підтримав.

Ніщо не заважало у текст цієї кадрової постанови додати Шуфрича і Ко, щоб жоден з них не був на керівній посаді у Комітетах. Але на це немає політичної волі. 

Шуфрич напередодні Нового року заявив у інтерв’ю "Детектор медіа", що йти з посади голови комітету він не збирається. Ніхто від проросійського політика такого не чекає. "Жест доброї волі" йому і іншим представникам ОПЗЖ мають допомогти зробити парламентарі з інших фракцій та груп.

Шуфрич не єдиний, хто обіймає керівну посаду.

 

Але яку кадрову політику ми можемо чекати від більшості, коли голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк називає їхню роботу конструктивною?

 

Другий рік наша команда порушує питання про те, що не можуть державні зрадники мати звання Героя України та інші державні нагороди. Так, зі званням Героя України ходить у парламент фігурант Реєстру держзрадників Юрій Бойко

Після публікацій Руху ЧЕСНО народний депутат від "Голосу" Роман Лозинський разом з низкою інших авторів подав законопроєкт №6163, яким таких осіб позбавлять державних нагород. Так от він є з 2021 року і станом на зараз не доопрацьовується і, відповідно, не розглядається. І тут теж не заважає жоден пункт Конституції України. Немає політичної волі.

ЗСУ виконує свою роботу на полі бою і змушує робити ворога "жест доброї волі". Парламент має робити свою роботу у аналогічний спосіб наданими йому інструментами.

Що буде з депутатами проросійських партій на місцях?

Якщо кадрові питання мали б бути вирішені дуже оперативно, то напрацювання політики щодо повноважень нардепів потребує дещо більше часу. І тут ми підходимо до тексту звернення, під яким зараз збираються підписи.

Майже всі пункти звернення (2, 3, 4, 5) стосуються саме депутатів місцевого рівня. Один із законопроєктів подав Кабінет міністрів України, а решту три народні депутати: Літвінов ("Слуга народу", Григорій Мамка (ексОПЗЖ) та Тетяна Плачкова (ексОПЗЖ).

 

Лише проєкт Кабміну має пункти про те, щоб позбавити депутатів місцевих рад мандатів. Всі решта проєктів дозволяють їм просто вийти з фракції забороненою партії і добути у депутатській групі.

Правозахисник Олександр Яворський, коли наша організація аналізували ці законопроєкти, ініціативу Кабміну прокоментував так:

"Оскаржити позбавлення мандатів в ЄСПЛ буде неможливо, адже Конвенція не передбачає підстав позбавлення мандатів. Проте щодо подальших обмежень балотуватись можуть виникнути проблеми. Тут важливо розуміти, яким чином та в якому обсязі будуть встановлюватись такі обмеження. Якщо вони будуть тимчасовими та обґрунтованими, то оскаржити їх в ЄСПЛ буде значно складніше, аніж люстрацію".

І тут Рух ЧЕСНО наголошує на тому, що, крім цих законотворчих заходів щодо позбавлення повноважень, вкрай необхідно завершити судову реформу і так само якісно реформувати правоохоронні органи.

У суспільства є запит не лише на те, щоб усунути від владних повноважень депутатів, а й щоб правоохоронні органи розслідували їхню діяльність.

Чому всі ці законопроєкти фігурують і одному зверненні до Руслана Стефанчука? Бо законопроєкт Кабміну є основним, а три інших — альтернативні. Це видно навіть з нумерації. Відповідно, за регламентом, вони мають зайти на розгляд парламенту одночасно.

 

Тому коли деякі нардепи заявляють про те, що не будуть підписувати звернення саме через те, що там є законопроєкт представників колишніх ОПЗЖ Мамки чи Плачкової, – це невдала маніпуляція. Це ніщо інше, як спроба зіграти на тому, що точно не всі громадяни читали регламент Верховної Ради. Ключове питання, за який з цих проєктів нардепи проголосують в залі.  

Примітно, що свої підписи під зверненням поставили більшість членів профільного комітету (15 з 27), який наразі очолює Олена Шуляк, із різних фракцій та груп:

Аліна Загоруйко, Віталій Безгін, Олександр Аліксійчук, Дмитро Микиша, Олег Дунда, Віталій Войцехівський, Андрій Стріхарський, Ганна Бондар, Олександр Качура ("Слуга народу"), Лариса Білозір ("Довіра"), Максим Саврасов ("ЄС") Ігор Гузь, Віктор Балога ("За майбутнє") навіть колишній голова Комітету Андрій Клочко ("Слуга народу") та Антон Яценко (позафракційний).  

Також свій підпис поставив колишній член комітету Дмитро Гурін ("Слуга народу"), який до кінця року перебував у складі цього комітету, і знає законотворчий процес з цього питання. 

Те, що профільний комітет (більшість підписантів зі "Слуги народу") по суті у такий спосіб збирає підписи намагається внести до порядку денного питання, яке обговорювалося на комітеті – це дуже тривожний сигнал. Це говорить про те, що більшість в комітеті підтримують таку ініціативу, але керівництво Верховної Ради її блокує.

Для того, щоб зрозуміти, як відбувається проходження законопроєкту з цього ж комітету, коли є політична воля, треба згадати, як проводили через комітет і зал містобудівну "реформу". Тоді комітет засідав у прискореному режимі і без зайвих учасників законопроєкт, тексту якого не було на сайті, а вже наступного тижня містобудівна "реформа" потрапила на голосування. І нікого не цікавило, що є не враховані зауваження НАЗК, Мінкульту і що Головне юридичне управління наголосило на тому, що у законопроєкті є антиконституційні норми

Деякі з тих нардепів, хто не підписав це звернення, і говорить про Конституцію, голосували за містобудівну "реформу". А це багато що говорить про справжні аргументи у підтримці цієї чи іншої ініціативи.

Нагадаємо, голосували "Слуги народу" спільно з ОПЗЖ. Містобудівну "реформу", де ключовим автором є Олена Шуляк, не протягнули б без Нестора Шуфрича, Олександра Качного та інших представників колишньої фракції ОПЗЖ, бо було всього 228 голосів. Тому заява про "конструктивну роботу" з ОПЗЖ відповідає дійсності. І більшість нардепів не хвилює той факт, що суспільство проти такої "реформи". 

Повноваження нардепів

Щодо першого пункту у заяві, то йдеться про постанову Олексія Гончаренка ("ЄС") "Про дострокове припинення депутатських повноважень деяких народних депутатів України". Цю постанову нардеп подав ще влітку, але її належним чином на комітеті не розглядали і не доопрацювали. Це видно з картки законопроєкту на сайті ВРУ.

Після того як кілька місяців цю ініціативу ігнорували у Верховній Раді, нардеп Гончаренко зареєстрував петицію до Володимира Зеленського, яка дуже швидко набрала більше 30 000 голосів.  

Зеленський звернувся до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука (якому народні депутати адресують звернення вже від себе) з проханням опрацювати пропозиції. 

 

Гончаренко отримав відповідь на свою петицію і вже прокоментував її наприкінці року. 

 

Тобто на 11 місяці війни маємо ситуацію, коли парламент не імплементував жодної політики щодо народних депутатів проросійських партій і залишає їх на керівних посадах у комітетах. 

Те, що деякі нардепи не перебувають на території України вже дуже давно, нікого не дивує, і вони досі з мандатами, хоча по них прикордонники можуть без проблем дати всю інформацію про перетин кордону. 

Рух ЧЕСНО ще навесні звертався до прикордонників, щоб з'ясувати, хто з нардепів покинув територію України та не повернувся назад. Але, на жаль, для нас інформація про представників "батальйону Монако" виявилась конфіденційною. Але в січні 2023 для парламенту, як і в березні 2022 року, ця інформація цілком доступна. Питання лише в політичній волі та бажанні з’ясувати ці аспекти. 

 

Відповідь Державної прикордонної служби на запит Руху ЧЕСНО

Так само і те, що у ОПЗЖ немає своєї фракції. Яка, до речі, давала їм право на квотне представництво у керівництві комітетів. Тобто фракції немає, а квотне представництво у комітетах, як і мандати, залишаються у проросійських політиків.

Рух ЧЕСНО завжди стежив за важливими процесами й ініціативами у парламенті. Коли деякі депутати готові були підтримати звільнення "вічного міністра МВСАрсена Авакова, то ми інформували громадян про те, хто підписався під цією ініціативою, а хто саботував. Це був маркер для суспільства.

Зараз голоси ОПЗЖ потрібні для протягування важливих для певних осіб у "Слузі народу" питань. 

По суті представники проросійської партії стали "безкоштовною альтернативою" для влади. Не треба доходити до консенсусу, до прикладу, з "Голосом" чи "ЄС". ОПЗЖшники розуміють своє політичне становище. Воно легко може трансформуватися у правовому полі у кримінальні справи, якщо дехто перестане безвідмовно підтримувати ініціативи "слуг". 

Чомусь із забороною проросійських політичних партій за наявної політичної волі у судової системи вийшло все дуже швидко — лише за кілька місяців. А з нардепами і представниками проросійських партій не виходить.

До чого привело толерування проросійських політиків знають всі. Саме на них готовий спиратися ворог, коли намагається захопити наші міста.

Запит на напрацювання єдиної політики щодо депутатів проросійських партій колосальний. І вона б мала стати результатом якісної роботи парламенту. І, на жаль, ми її не маємо у той час, як заходимо на другий рік повномасштабної війни. Останні заяви фракцій "Слуга народу" і "Батьківщина" є дуже невдалою спробою прикрити майже рік бездіяльності у вирішенні цього питання. 

Якби робота парламенту була б якісною у цьому напрямі, то ми б уже мали обговорювати те, як не допустити політиків з проросійських партій на наступні вибори і на керівні посади. 

І не треба у своїх персональних заявах перекидати відповідальність виключно на поле правової системи. Судову реформу не завершив ні попередній склад парламенту, ні чинний. 

Рух ЧЕСНО, який взяв на себе відповідальність перед суспільством вести Реєстр державних зрадників, чекає від народних депутатів проактивної позиції. 

Нам потрібні якісні інструменти, щоб не просто усунути проросійських політиків з політичної системи, а розслідувати їхню діяльність і притягнути до відповідальності. 

На наступних виборах від громадського сектору і ЗМІ не має бути звернень до політичних партій щодо невключення у свої списки державних зрадників. Вони просто не повинні мати права зайти у політичну систему знову.  

Віта Думанська для "Української Правди"


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]