Країна радників. Хто консультує Офіс президента

Фото: Країна радників. Хто консультує Офіс президента

Татаров, Шурма, Смирнов, Подоляк, Арестович – це лише кілька найбільш скандально відомих осіб з числа діючих заступників та екс-радників Офісу президента України, які регулярно фігурують у розслідуваннях журналістів, роблять гучні заяви чи висловлювання. Проте повний перелік посадових осіб ОП значно більший і про їх діяльність та біографію громадянам мало що відомо. 

 

Загалом в Офісі президента радниками, уповноваженими президента та голови його офісу працює майже вісім десятків людей. У Єрмака вчетверо більше радників, ніж у Зеленського. 

Люди, які формують держполітику в умовах війни, виступають спікерами влади та репрезентують державу на міжнародній арені, чомусь, переважно мають статус позаштатних радників і не декларуються. 

Рух ЧЕСНО отримав на запит актуальний перелік посадових осіб та радників Офісу президента України і вирішив розповісти, що з ним не так. Серед іншого ми виявили там кандидата у нардепи від УДАРу і БПП та радника заступника керівника офісу часів Порошенка, а також радника, який, ймовірно, помер чотири роки тому.

Посада без відповідальності

Станом на початок жовтня 2023 року у підпорядкуванні Андрія Єрмака є 58 осіб – 10 заступників, 7 радників, 18 радників поза штатом, ще 14 радників його заступників, радників самого Офісу президента та керівниця Апарату. Водночас максимальну кількість заступників керівника ОП законодавством не визначено.

Натомість у президента Володимира Зеленського – 6 радників, 5 радників-уповноважених, три представника в держінституціях, прессекретар та перший помічник. А нещодавно Володимир Зеленський призначив своїм радником зірку світового футболу та одного з амбасадорів фандрейзингової платформи United24 Андрія Шевченка. Проте чим конкретно він буде допомагати президенту – ні в указі про призначення, ні на сайті ОП не зазначається. 

Так само, обов'язки та повноваження заступників та радників в штаті ОП настільки розмиті, що незрозуміло, за що саме вони відповідають, які їх компетенції та напрямок діяльності. Якщо формально вони є радниками поза штатом, то мають працювати на волонтерських засадах і не отримувати кошти за свою роботу. Однак це малоймовірно, адже, скажімо, Михайло Подоляк, Дарія Зарівна, Сергій Лещенко чи Дмитро Литвин постійно фігурують у ЗМІ як представники ОП.

Логічно та справедливо опозиція та громадськість вимагали, аби радники та помічники ОП, які напряму чи опосередковано формують державну політику, декларували свої статки, а антикорупційні органи та ЗМІ могли б перевірити їх динаміку. Але під час розгляду законопроєкту про відновлення е-декларування одну з ключових поправок (№10), яка стосувалась декларування керівництва ОП, нардепи провалили. Якби її прийняли, то декларуватися б мали заступники Андрія Єрмака, радники та уповноважені президента та інші.

Водночас у відкритому доступі на сайті президента України немає повного та актуального переліку посадових осіб, які працюють в Офісі президента, є лише відомості про керівника ОП, його заступників, а також керівницю Апарату ОП та прессекретаря президента. 

Іноді складається враження, що завдання окремих радників ОП – системне генерування скандалів. Причому, вони не залишають цю звичку і після того, як перестають бути радниками. Наприклад, екс-позаштатний радник ОП та колишній радник з питань інформполітики української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович нещодавно вкотре оскандалився висловлюванням на pociйському заході в Таллінні “Форум свободной России”. Більше того, Арестовича організатори форуму титрують як “політичний діяч, позаштатний радник офісу президента України (2020-2023)”. 

Однак Арестовича звільнили з посади в ОП після чергового скандалу в січні цього року. Після російського ракетного удару по будинку у Дніпрі, внаслідок якого загинули 44 людини, Арестович заявив, що, на його думку, ракету Х-22 збили українські сили ППО, після чого вона впала на житловий будинок. 

Фактично, саме суспільний розголос є підставою для звільнення діячів ОП. Проте навіть після скандалів звільнення не відбуваються примусово, такі особи пишуть добровільні заяви про звільнення. 

Як приклад, після журналістського розслідування за власною заявою з посади заступника керівника ОП звільнився Кирило Тимошенко. Замість нього на посаду заступника голови ОПУ призначили голову Київської обласної військової адміністрації Олексія Кулебу.

Фото: допис Кирила Тимошенка в Телеграм

Однак не всі заступники керівника звільняються чи їх звільняють після публікації розслідувань чи скандальних випадків. Наприклад, у 2019 році на той час голові ініціативної групи "Захистимо Протасів Яр" Роману Ратушному погрожували викраденням і фізичним знищенням. За словами самого Романа, серед них був і заступник голови Офісу президента та адвокат Андрій Смирнов. З цим Рух ЧЕСНО зокрема звернувся під час прес-марафону у 2019 році до Володимира Зеленського, який пообіцяв розібратись у ситуації. 

Читайте також: Забудова урочища Протасів Яр: сліди Корбана й мовчання Зеленського

Однак якоїсь суттєвої реакції Володимира Зеленського та ОП на ці факти не було, Смирнов досі залишається на посаді. Роман Ратушний під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем, був бійцем 93 ОМБ “Холодний яр” і в 2022 році загинув.

Про те, чим конкретно займаються позаштатні радники керівника ОП протягом років на своїх посадах, окрім появи на офіційних заходах, вкрай мало офіційної інформації або вона взагалі відсутня. Наприклад, на сайті президента є кілька сотень публікацій з 2019 року і дотепер зі згадками заступників, радників чи помічників. Але про скандально відомих діячів їх в рази менше. Зокрема про Олега Татарова є лише вісім згадок в новинах, про діяльність першого помічника президента Шефіра тільки п'ять, про екс-радника голови ОП Арестовича – шість.

Найбільше на сайті президента згадують в новинах заступників керівника ОП Ігоря Жовкву (261), Олексія Кулебу (177) та Романа Машовця (107). Натомість інші заступники голови ОП менш публічні – Андрій Смирнов 52 згадки, а Ростислав Шурма фігурує в офіційних повідомленнях сайту президента 41 раз. 

Зазначимо, що теперішній очільник ОП Андрій Єрмак спершу сам був помічником президента Володимира Зеленського. Після перемоги останнього у 2019 році на виборах Єрмак займався питаннями зовнішньої політики та був ключовим переговорником президента, також займався обміном полонених та відповідав за організацію зустрічей в нормандському форматі з української сторони. У 2020 році став членом наглядової ради “Укроборонпрому”, а згодом очолив ОП після звільнення Андрія Богдана. 

Водночас,  радники-уповноважені президента мають визначений напрямок діяльності. Чим займаються інші позаштатні радники президента, ОП не комунікує. 

Свої наглядачі

В обов'язки керівника Офісу президента входить організація його роботи, але як зазначають журналісти-розслідувачі, людей з команди Єрмака, зокрема його радників та помічників, згодом призначають на посади в інші  структури – Укрнафту, Міноборони, Ощадбанк, Офіс генпрокурора, Центренерго та ін. Зокрема, за інформацією розслідувачів, в листопаді минулого року в наглядову раду "Укрнафти" у якості представника акціонера держави в особі Міноборони обрали Андрія Готу, який водночас є радником керівника ОП, а раніше очолював кабінет Андрія Єрмака. Крім того, з серпня цього року Гота є також членом наглядової ради держкомпанії "Центренерго".

Також поза штатним радником керівника ОП Андрія Єрмака є колишній журналіст та нардеп Сергій Лещенко, який займається розвінчуванням російських фейків та водночас є заступником голови наглядової ради АТ "Укрзалізниця". Однак титрують його саме як радника керівника ОП. Перед тим до цієї ж наглядової ради від держави входив інший позаштатний радник Єрмака Аудіцкас Адомас. 

В центрі скандалів потрапляють не лише позаштатні діячі, а й більш публічні заступники Єрмака. Для прикладу, після публікації низки розслідувань про енергобізнес, пов'язаний з заступником голови та ексрегіоналом ОП Ростиславом Шурмою, нардепи ВРУ звернулись до НАЗК аби агентство розпочало перевірку про наявність конфлікту інтересів при здійсненні службових повноважень. 

Окрім вищеперерахованого, радники керівника ОП є членами важливих комісій при президентові. Для прикладу, у Комісії з питань громадянства перебуває Вадим Потаєв. Він є позаштатним радником керівника ОП, а іншої інформації про нього та його діяльність відшукати не вдалося. 

У Комісії у питаннях помилування засуджених також перебуває кілька радників керівника ОП, зокрема Олександр Козенко та Олексій Дніпров. Значення цієї комісії є важливим, адже саме ця комісія вносить президентові України пропозиції про застосування помилування засуджених. Інформацію про біографію та діяльність Олександра Козенка у відкритому доступі знайти не вдалось. А от Олексій Дніпров є доктором юридичних наук, працює у сфері державного управління понад 20 років, а в апараті президента працює з 2015 року. 

Ще однією комісією, особливо важливою під час повномасштабного вторгнення, до складу якої входять представники ОП, є комісія державних нагород та геральдики. Її очолює особисто керівник ОП Андрій Єрмак, а заступником є керівник Апарату ОП Олексій Дніпров. 

Перелік комісій при Президентові України не є вичерпним. Часто членами цих комісій є представники ОП, але чому ж саме цих особистостей включають до складу у відкритому доступі інформація відсутня.

Правила роботи Офісу президента закріплені окремим його указом. Чинна редакція положення про Офіс президента вже кілька разів була редагована від початку каденції Володимира Зеленського. З цікавого, у 2021 році зі структури ОП зникла посада першого заступника керівника офісу, тепер у нього є лише заступники. У тексті положення не передбачено посад радників керівника ОП. Закономірно, що радників не передбачено і для заступників керівника. Жодної згадки у положенні немає також і про те, хто ж такі радники самого офісу. Проте у відповіді на запит Руху ЧЕСНО такі радники вказані і їх перелік є значним. 

Відсутність законодавчого закріплення та регулювання робить цих людей “невидими” для суспільства. Адже які саме обов'язки мають радники, до якої інформації мають доступ, як скажімо Олексій Арестович, який на початку вторгнення переважно коментував перебіг бойових дій, та чи впливають вони на рішення невідомо. За таких умов і про жодну відповідальність не йдеться. І якщо говорити про радників ОП, то тут персональної відповідальності за їх дії не несе ні керівник ОП, ні його заступники, адже радять такі діячі абстрактному Офісу, без прив’язки до особистостей.

Джерело: Ukraine World News

На скриншоті Олексій Рябикін, який у 2014 році невдало балотувався до ВРУ 8 скликання від БПП, а у 2012 році у ВРУ 7 скликання від УДАРу. Крім того, у 2005 році Рябикін працював у штабі Віктора Ющенка в Оболонському районі столиці. У 2006-му був заступником керівника штабу Кличка в Голосіївському районі, а згодом заступником у столичній організації УДАРу Віталія Ковальчука, який у часи президента Порошенка був заступником голови Адміністрації. Наразі Рябикін є радником заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби. 

Окрім Рябикіна у переліку радників заступників є й інші афілійовані з БПП діячі. Серед них Іван Добровольський, який є фігурантом антикорупційних розслідувань через його залученість до роботи організації, яка, ймовірно, підкуповувала виборців на користь Порошенка. 

Діяльність цих людей та найчастіше їх особистості є закритою для громадян. Адже навіть отримавши перелік імен таких радників знайти інформацію у вільному доступі вдалось далеко не про всіх. А от дізнатися чому ж саме ці діячі отримали статус радника та доступ до роботи Офісу президента майже неможливо. 

Так у переліку діючих заступників та радників Офісу президента станом на 5 вересня 2023 року, який Рух ЧЕСНО отримав у відповідь на свій запит, зокрема є Богуцький Юрій Петрович на посаді радника заступника керівника поза штатом. Ймовірно, йде мова про неодноразового міністра культури і туризму часів президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, екс-заступника голови Секретаріату президента та радника президентів Віктора Януковича та Петра Порошенка Юрія Богуцького, який помер у 2019 році. 

Зазначимо, що Богуцький був у переліку радників ОП, який публікували ЗМІ, і в минулому році. Але однозначно стверджувати, що наразі радником є саме ця особа неможливо, адже жодної інформації про нього на офіційному сайті немає.  

Тут варто згадати про вкрай негативну практику “обнулення” сайту президента після приходу нової команди і видалення з нього інформації про діяльність попередніх президентів України.

За роз'ясненнями щодо цього, Рух ЧЕСНО звернувся повторно до Офісу президента й як тільки отримаємо відповідь, ми окремо повідомимо про це. 

Офіс президента все більше має риси окремої гілки влади, яка впливає на держполітику різних рівнів. Також керівник ОП та його заступники беруть участь у міжнародних заходах, де виступають від імені України. Низка радників, в свою чергу, веде активну роботу всередині держави та формує українське інформаційне поле. 

В той же час біографії радників ОП, підстави їх призначення та перелік обов'язків досі не є публічними. Офіс президента має зробити перелік посадових осіб публічним, надавати інформацію про біографію, підстави їх призначення та перелік обов'язків. 

Проте чи несуть ці особи відповідальність за свою діяльність залишається відкритим. Аби позбавити статусу такого радника та доступу до інформації громадянам доводиться публічно та довго вимагати звільнення. Інших важелів впливу на роботу ОП суспільство не має.

Вікторія Олійник та Олександр Саліженко для Української Правди


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]