Законодавчий конвеєр Ради: хто найбільше працює в Раді й що роками лежить у Зеленського

Найпрацьовитіші

За кількістю опрацьованих ініціатив найзавантаженішим був комітет правоохоронної діяльності, який очолює “слуга” Сергій Іонушас. Це комітет, у віданні якого робота силових структур, зокрема поліції, прокуратури, СБУ, ДБР і НАБУ, а також питання кримінального законодавства та правоохоронної системи. Саме цей комітет, наприклад, підготував скандальний закон №12414 із правкою про обмеження незалежності НАБУ і САП.

Загалом через цей комітет пройшли 1833 законопроєкти за шість з половиною  років. З них 338 стали законами. При цьому комітет має найнижчий показник прохідності — 18%. Це частково пояснюється тим, що саме через нього проходить загалом дуже багато документів. 

Наступний за завантаженістю — податковий комітет під керівництвом ще одного “слуги” Данила Гетманцева. Під контролем цього комітету — питання податків, фінансів і митної політики. За весь час тут опрацювали 1734 законопроєкти. До того ж це комітет-лідер за кількістю проєктів, що стали чинними нормативно-правовими актами — 449 нових законів із 2019 року. Він стабільно утримує першу позицію за цим показником ще з попереднього аналізу ЧЕСНО.

Загалом 25% усіх нових законопроєктів скеровують саме в ці два комітети. Водночас на них припадає 18% усього нового законодавства після того, як частина ініціатив відсіюється на рівні комітетів або під час голосувань у сесійній залі. 

У п’ятірці лідерів за завантаженістю також комітети соцполітики Галини Третьякової (1145 опрацьованих законопроєктів), правовий Дениса Маслова (1089) та регламентний Сергія Кальченка (998). Останній відповідає, зокрема, за постанови про дострокове припинення депутатських повноважень, а також за документи щодо змін складу комітетів, груп і фракцій.

А найменша кількість законопроєктів пройшла через комітети з питань свободи слова, молоді та спорту, цифрової трансформації й антикорупційний. Останній хоч і не є профільним для більшості проєктів законів, однак через нього обов’язково проходять усі, щоб отримати висновок про корупційні ризики. Загалом ці чотири комітети за весь час розглянули менше за сотню законопроєктів. Водночас вони мають одні з найвищих показників прохідності документів у Верховній Раді ІХ скликання. Крім того, є найменшими за кількістю депутатів. 

Найпродуктивнішим за показником прохідності є Комітет з питань європейської інтеграції, який очолює представниця “Європейської солідарності” Іванна Климпуш-Цинцадзе. 90% законопроєктів, для яких цей комітет профільний, отримують підтримку депутатів під час голосування в сесійній залі.

Високий рівень підтримки в стінах парламенту також мають законопроєкти Комітету зовнішньої політики, який очолює “слуга” Олександр Мережко. Тут, зокрема, розглядають ратифікацію міжнародних угод України.

Також високу підтримку в парламенті знаходять закони оборонного комітету під керівництвом “слуги” Олександра Завітневича, що, безумовно, є позитивною тенденцією для країни, яка воює. 

Вплив війни

Примітно, що найактивнішою робота більшості комітетів була в 2020 році — тоді парламент серед іншого масово вносив законодавчі зміни у звʼязку з пандемією COVID-19, а ще відбулося ухвалення земельного законодавства. Так само в цей період різко зросла кількість законодавчих ініціатив у податковому й правоохоронному комітетах, а також соцполітики. 

Помітно, як після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році змінилися пріоритети Верховної Ради. Різко зросло навантаження на оборонний комітет, через який почали проходити численні законопроєкти щодо мобілізації, військової служби, соціального забезпечення військових і ветеранів тощо. 

Також суттєво активізувався Комітет правової політики, який працює з питаннями судової системи та роботи органів правосуддя. Це теж пов'язано з адаптацією законодавства до умов воєнного стану.  

Де “застрягають” закони 

Щоб закон набув чинності, рішення Верховної Ради недостатньо — потрібен ще й підпис президента. Відтак є закони, які пройшли голосування, але їх так і не підписав і не наклав вето глава держави у визначений Конституцією 15-денний термін.

Нагадаємо, Володимир Зеленський неодноразово порушував дедлайни підписання законів. Наприклад, так було із законом про підвищення податків, який президент відкладав півтора місяця. Майже рік він також тягнув із підписанням закону про відкритість комітетів Верховної Ради.

Загалом станом на зараз по всіх комітетах є 56 таких випадків, які залишаються у підвішеному стані: 53 закони та ще три постанови (де підпис ставить лише голова Верховної Ради). Крім того, є ще 10 ветованих ініціатив, які замість підпису отримали блокування від президента і повернулися в парламент на доопрацювання, але й вдруге не були ухвалені.  

Читайте також: Зеленський за п’ять років 46 разів накладав вето на ухвалені Радою закони 

Станом на кінець квітня 2026 року лише вісім із 53 “підвішених” законів були ухвалені цього ж року — тобто президент теоретично міг просто не встигнути їх підписати. (На момент публікації цього тексту непідписаними залишилися лише два з них — про правила виплат родинам безвісти зниклих військових та про посилення спроможностей воєнної розвідки.) 

Решта 45 законів, які досі не підписав президент, — це документи, ухвалені вже давно і відтоді фактично “завислі” в його офісі. Так, дев’ять з таких законів залишаються без підпису ще з 2025 року, шість — з 2024-го, 11 — з 2023-го, 13 — з 2022-го, вісім — з 2021-го, сім — з 2020-го і навіть один — ще з 2019-го. Йдеться про закон щодо електронних форм комунікації громадян із державою, який, за словами авторів, уже втратив актуальність.

Серед “підвішених” також закон про скасування переведення годинників на літній час і скандальна містобудівна “реформа” №5655 авторства Олени Шуляк, яка лишається без підпису вже понад три роки. Нагадаємо, петиція із закликом ветувати цей закон набрала понад 42 тисячі голосів у рекордно короткі строки.

Найбільше випадків “завислих” законів — у комітеті з питань правоохоронної діяльності, нацбезпеки й оборони, а також із питань держвлади.

Найчастіше закони опиняються в сірій зоні саме між Верховною Радою й Офісом президента, коли в статусі документа вже зазначено, що його передали на підпис главі держави, але він так і не потрапляє на стіл до Зеленського

Втім, після ухвалення і ще перед підписанням головою ВРУ та президентом законопроєкти ще повертаються у комітети для процедури візування (тобто фінального погодження тексту документа перед тим. як його передадуть на підпис і нічого вже не можна буде змінити). І два законопроєкти застрягли саме на цьому етапі — всередині комітетів. 

Нагадаємо, у січні ЧЕСНО опублікував вже шостий щорічний моніторинг відкритості комітетів ВРУ. Як показали результати аналізу, з 2020 року комітети здійснили значний прорив в інформуванні щодо своєї роботи. 

Утім, за підсумками 2025 року, вісім парламентських комітетів взагалі не публікували відео засідань, а ще шість висвітлювали свої засідання лише частково.  Крім того, 15 комітетів мали прогалини в публікації документів про зібрання. 

Цього січня також набув чинності закон, що вимагає публікувати відео засідань комітетів упродовж 24 години, а також обовʼязково допускати на засідання журналістів та представників громадськості.