Громади проти штрафів за нелегальні вирубки лісів

Комітет ВРУ з питань екологічної політики, засідання якого транслював Рух ЧЕСНО в спецформаті #ЧЕСНОкомітети, ініціював робочу групу при Міністерстві довкілля, щоб доопрацювати норми для розробки ефективнішого механізму інвентаризації, передачі та створення комунальних лісів.

Голова парламентського комітету Олег Бондаренко зазначив, що наприкінці 2024 року до Комітету екологічної політики ВРУ, Міндовкілля та Офісу президента надійшли численні ідентичні звернення від територіальних громад.

“В деяких зверненнях навіть було посилання на звернення до територіальних громад депутатів однієї громади, а прийняте рішення тієї громади, яка надіслала. Звернення містили одну тезу, що ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу завдає проблем і майбутню шкоду бюджетам громад”, — розповів Бондаренко.

Натомість під час засідання комітету представники Міндовкілля, Держлісагентства, Держекоінспекції та ДП “Ліси України” висловилися проти внесення змін. А керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко наголосив, що нарада викликана бездіяльністю територіальних громад, які ігнорують подання ДП “Ліси України” для належного оформлення та передачі природних лісів.

“За два роки Держекоінспекція виявила 95 випадків вирубок на самозаліснених землях. В рік реєструється понад 4,5 тисячі кримінальних проваджень за фактом незаконної рубки лісу. Всі вони є безконтрольними”, — заявив Індиченко.

За його словами, відсутність відповідальності за незаконні вирубки спонукає до нових правопорушень. А от визнання цих ділянок лісами та передача у лісовий фонд забезпечить належний контроль і прибуток для громади, адже в разі аналогічної вирубки відповідальність нестиме лісгосп.

“Норма почала працювати, що викликало незадоволення територіальних громад. Закликаю всіх до співпраці”, — сказав він.

Читайте також: “Не рубай гілку, на якій сидиш”: чому новий закон про дрова не загрожує звичайному українцю

Представниця Асоціації міст Олена Корніюк заявила, що несправедливо, щоб органи місцевого самоврядування несли відповідальність за чужі злочини та бездіяльність правоохоронних органів. Таким чином, на її думку, громада витрачатиме кошти, які могла б вкласти у розвиток та підвищення безпеки. 

Своєю чергою Олег Бондаренко наголосив на потребі виконувати норми Лісового кодексу про облік, передачу самозаліснених ділянок і самостійного лісогосподарювання. 

“Зрозуміла логіка, нехай вирубують далі”, — сказав він.

Тим часом представник Сергіївської територіальної громади Ігор Лідовий розповів, що документи інвентарізації від ДП “Ліси України” можуть містити не лише ділянки лісів, а й заліснені водогони, кладовища, сільські дороги, будинки. Тому їхня передача створить незручності для громади.

“Якщо ділянки передамо у розпорядження держави, нам на кожний ремонт водогону потрібно буде рішення Кабміну, погоджувати кожний свій рух на цих територіях. Багато громад вкриті 80–70% лісом”, — пояснив він.

Лідовий також додав, що на ці ділянки громада може мати свої плани, наприклад, використовувати їх для інвестиційно-туристичного розвитку. Крім того, створення комунального лісу є досить складною процедурою. 

Він також звернув увагу, що в лісовій зоні північної України самозаліснення є природним процесом, і збереження таких ділянок обмежує розвиток фермерства.

Крім того, представники платформи розвитку гірських територій заявили, що сприймають норму ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу як тиск на громади для передачі їхніх земель. А це є особливо критичною проблемою для гірських територій, де кількість придатних для розвитку земель обмежена. Проте вони згодні створювати комунальні ліси. 

Членкиня комітету Юлія Овчинникова пояснила, що закон № 2321-IX має стимулювати ОМС вживати заходи щодо охорони лісів, а скасування цих норм матиме негативні екологічні та економічні наслідки. Однак комітет має допомогти громадам вирішити їхні проблеми.

Також експерт Української природоохоронної групи Петро Тєстов звернув увагу, що збереження лісів є політикою Євросоюзу і новий регламент ЄС забороняє імпорт продукції, що вирощена на ділянках лісу.

“Супутникові знімки і точний стан мають пріоритет перед кадастровим поділом. Якщо на ділянці ліс і вона 10 років не використовувалась в сільському господарстві, то за законодавством ЄС — це ліс. Якщо на такій території вирубали самосійний ліс і посадили сою, її не зможуть відправляти в ЄС з 1 січня 2026 року. З переліку для України — це вся деревина, продукція з деревини і соя. Регламент поширюється заднім числом на ті ділянки, які з 2020 року були вирубані”, — зазначив він.

Проте представник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Василь Масюк підкреслив: якщо на таких ділянках вирощувати інші культури, то, ймовірно, проблем з експортом не буде.

Водночас Тєстов додав, що громадські активісти та Держлісагентство готові допомогти громадам створювати спеціалізовані КП.

Читайте також: Нардеп у розшуку в ефірі: Шахов розкритикував евакуаційний законопроєкт

Комітет також розглянув лист Рахункової палати про звіт аудиту ефективності на тему "Зниження ризиків катастроф — заходи з адаптації до зміни клімату" та кадрові питання. 

На засіданні також вкотре був присутній у відеорежимі народний депутат з групи “Довіра” Сергій Шахов. У 2023 році НАБУ оголосило його в розшук через декларування недостовірної інформації.